Література

Бондар О.А. Сучасна українська мова: фонетика. Фонологія. Орфоепіка. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикрграфія./ О.А. Бондар, Ю.ОКарпенко, М.Л. Микитин-Дружинець. // навчальний посібник - К.: ВЦ "Академія", 2006. - 300 с.

Ділова українська мова / О.Д. Горбул, Л.І. Галузинська, Т.І. Ситнік, С.А. Яременко.// [За ред. О.Д. Горбула]. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008.

Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства: навч. посібник / М.С. Зарицький. - К.: Періодика - 2004.

Інструкція для укладання словників ІУНМ / Вісн. ІУНМ. - Вип. 1.

Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированость терминов. / Т.Л. Канделаки // АН СССР, ком. науч-техн. терминологии. - М.: Наука, 1977.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: підручник / Ю.О. Карпенко. - К.: ВЦ "Академія", 2006.

Клименко Н.Ф. Полісемія / Українська мова. енциклопедія // [ Редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Татаренко, М.П. Зяблюк та ін.]. - К.: Укр. енцикл., 2004.

Симоненко Л.О. Полісемія / Українська мова. енциклопедія. // [ Редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Татаренко, М. П. Зяблюк та ін.]. - К.: Укр. енцикл., 2004.

Симоненко Л.О. Формування української біологічної термінології / Л.О. Симоненко. - К.: 19991.

Сучасна українська літературна мова: Підручник. / М.Я. плющ, С.П. Бевзенко. Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. - 4-те вид., стер. - К.: Вища шк., 2003.

Додаток

Синоніми

Абсурду мистецтво, абсурдизм - один з проявів авангардизму в художній культурі модернізму. Поняття пов’язане з комплексом явищ у літературі (т.зв. “драма абсурду”) і театральному мистецтві (так званий театр абсурду) на Заході у 50-60-х роках ХХ ст. В основі світогляду абсурдистів є теза філософії екзистенціалізму про абсурдність буття (див. Абсурд), безглуздість людського існування. Абсурдизм, який на початку виникнення став вираженням розчарування євроейської інтелігенції наслідками другої світової війни (поділ світу на дві суспільні системи, протистояння між ними у вигляді “холодної війни”, гонки озброєнь тощо), пронизаний почуттями відчаю, безнадії, безвиході, утверджує крах будь-якої ідеології.

Декаденс (декаданс), декадентство франц. decadent – занепадницький і decadence, від пізньолат. decadentia – занепад) - загальна назва кризових (занепадницьких) явищ у духовній, зокрема, художній культурі кінця ХІХ- початку ХХ ст., пройнятих настроями безнадії, несприйняття життя, індивідуалізмом.

Експресія, експресивність (лат.expressio – вираження, від лат. exprimo – чітко вимовляю, зображую) – І. Загалом – виразність, підкреслене виявлення почуттів, переживань. 2. Зокрема – підвищена, підкреслена, загострена виразність у мистецтві, для досягнення якої застосовують особливі,незвичні художні засоби: деформація у зображувальних мистецтвах (в образотворчому, театральному, кіномистецтві), різкі та ускладнені дисонанси в музиці тощо. Е. була властива мистецтву різних історичних епох та країн, але естетичною нормою стала лише в художньому модернізмі ХХ ст., насамперед, в експресіонізмі.

Естетство, естетизм (від грец. aisthetikos – здатний відчувати) – суб’єктивно-ідеалістичний підхід до мистецтва як до предмета витонченої насолоди, доступного лише обраній частині, еліті суспільства. Е. розглядає

мистецтво у відриві від дійсності, надає перевагу формі над змістом .

Масонство, франкмасонство (від франц. franc macon – вільний каменяр)

– особливо засекречений релігійно-філософський та релігійно-етичний рух, що виник у країнах Європи, у тому числі в Україні та Росії, у ХVІІІ ст. (спочатку головно серед освічених верств аристократії) у вигляді таємного товариства. Існує й нині, передусім в країнах Заходу, де масонські організації (ложі) об’єднують переважно впливових представників різноманітних політичних сил, фінансово-промислових та релігійних кіл.

Холодний реалізм – інша назва гіперреалізм.

Штучний реалізм – інша назва гіперреалізму.

Ямато-Е («Японський живопис») – напрям середньовічного японського

живопису, для якого характерне використання сюжетів з національної історії та літератури Японії.

Концептуальне мистецтво (від лат. conceptus – поняття, англ. concept -

поняття, ідея, загальне уявлення … і мистецтво), відоме також як

антимистецтво, інформаційне мистецтво, концептуалізм – один з напрямів

авангардизму, який виникнув в середині 60-х років ХХ ст. майже одночасно в

США та Західній Європі, остаточно сфрормувався у 70-х роках як реакція на

абстракціонізм та мінімалізм (Мінімальне мистецтво) – течії, які ставлять

емоції, енергію, форму вище змісту. Концептуалісти прагнули виділити у творі,

насамперед, закладену у ньому ідею чи думку. В основі кожного предмета, на

їхнє переконання, є смисл, кращий вираз якого – слово. Р

Синонимичний ряд

http://www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Kaf_kult/abetka_posibnyk.pdf

омоными

формалізм

-у, ч.

1) Дотримання зовнішньої форми в чому-небудь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чого-небудь.

2) Відрив форми від змісту в творах мистецтва, надання провідного значення формі або окремим її елементам. || Напрям у літературі, мистецтві, що нехтує ідейним змістом, вважаючи форму єдиною естетичною цінністю мистецтва.

3) Ідеалістичний напрям у логіці, мистецтвознавстві та інших науках, що висуває на перше місце форму, нехтуючи ідейним змістом.

Вертеп — 1) печера; 2) розбійницьке, шахрайське кубло; 3) назва старовинного українського мандрівного лялькового театру, де поруч з різдвяною містерією виставляли й сценки з народного життя.

ПУРИЗМ (франц. purismе, від лат. purus – чистий) – 1. Показне прагнення до чистоти й суворості моралі. 2. Надмірне прагнення зробити недоторканими якісь норми мови, вберегти її від іншомовних впливів, неологізмів,вульгаризмів тощо. 3. Формалістичний напрям в образотворчому мистецтві, передусім у живописі.