- •3. Види господарсько-правової відповідальності
- •7. Господарське право як галузь права і як навчальна дисципліна в контексті правничих наук.
- •29. Порядок укладення господарських договорів.
- •4. Види суб’єктів госп. Права за Господарським кодексом України.
- •10. Господарсько-правові норми.
- •25. Поняття господарського права.
- •35. Форма господарського договору.
- •23. Підстави господарсько-правової відповідальності.
- •17. Методи правового регулювання господарських відносин.
- •20. Ознаки господарських відносин.
- •2. Антимонопольне законодавство в Україні.
- •22. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •9. Господарські договори: різновиди, теоретична правоспроможність, юрисдикційна компетенція.
- •6. Господарська відповідальність: види, функції, санкції
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •11. Державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України як форма держ. Регулювання економіки.
- •24. Підстави для застосування банкрутства.
- •26. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію.
- •27. Поняття та види кредиту. Кредитний договір.
- •33. Правовий режим іноземних інвестицій.
- •19. Об’єкти приватизації.
- •1. Акціонерне товариство як суб’єкт господарської діяльності: правовий статус, порядок заснування і управління.
- •8. Господарський кодекс України та його роль в господарській діяльності суб’єктів господарювання.
- •12. Джерела господарського законодавства.
- •13. Засновницькі та майнові права фізичних осіб і колективних суб’єктів в господарській діяльності.
- •14. Класифікація господарських правовідносин за ознаками.
- •15. Конституційне регулювання відносин власності.
- •16. Контроль як правова форма державного регулювання економіки.
- •18. Об’єкти і суб’єкти банкрутства: правові засади для застосування банкрутства.
- •21. Органи управління як суб’єкти господарського права.
- •28. Порядок відкриття рахунків у банках.
- •30. Право державної власності і правової форми його реалізації в економіці України.
- •31. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •32. Правове становище фінансових і посередницьких інститутів як суб’єктів господарського права .
- •34. Правовий статус договірних і статутних об’єднань: асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів в системі ринкового господарювання.
22. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
Згідно зі ст. 42 ГКУ, підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів й одержання прибутку.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах на вибір підприємця (ст. 45 ГКУ).
Організаційно-правова форма господарювання – це форма здійснення господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності за зобов’язаннями підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.
До організаційних форм належать, зокрема такі: приватне підприємство, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, концерн, дочірнє підприємство, установа.
Підприємницька діяльність здійснюється на підставі таких принципів:
вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матер.-технічних, фін. та інших видів ресурсів, використання яких не обмежене законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
вільного найму підприємцем працівників;
комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів і з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єктів підприємництва називають підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися й без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Щодо юридичних осіб і громадян, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення ГКУ застосовується до тієї частини їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Особа, яка має намір займатися підприємницькою діяльністю, повинна знати про обмеження щодо її здійснення.
Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.
Здійснення підпр. д-сті забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою ст. 64 Конституції України.
Важливою та обов’язковою умовою здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності.