- •1. Виробниче перетворення може мати наступний характер:
- •2. Населення характеризують наступні показники:
- •30. Соціальна екологія вивчає:
- •31. Екологічне ліцензування – це:
- •45. Коефіцієнт витрат характеризує:
- •47.Однією з причин невдалого злиття компаній є:
- •48.. Основними факторами, що впливають на вартість капіталу є:
БЛОК-6
1. Виробниче перетворення може мати наступний характер:
а) перетворення балансу природного, штучного та популяційного середовищ життєдіяльності людини;
б) виробництво, розподіл і споживання ресурсів і життєвих благ;
в) вироблення зразків і норм діяльності, поведінки, спілкування й взаємодії із природним, культурним і соціальним оточенням;
г) фізичне, фізіологічне, інформаційне перетворення, обмін, складське збереження, зміна місця розташування.
2. Населення характеризують наступні показники:
а) тривалість життя, досвід роботи, виробничі зв’язки; розподіл трудових ресурсів між сферами діяльності;
б) статевовікова структура, соціальний склад, зайнятість в суспільному виробництві, розподіл трудових ресурсів між сферами діяльності, рівень кваліфікації, тривалість життя, здоров’я;
в) соціальний склад, зайнятість в суспільному виробництві, фінансово-кредитні відносини;
г) соціальний склад, здоров’я, економічні зв’язки.
3. До складових продуктивних сил відносяться:
а) населення, трудові та природні ресурси;
б) предмети праці, засоби праці;
в) галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання;
г) всі перелічені варіанти.
4. До факторів РПС та формування економіки регіонів належать:
а) природно-екологічні, техніко-економічні;
б) соціально-демографічні, історико-геополітичні;
в) суспільний поділ праці, попит і пропозиція;
г) варіанти а) і б).
5. До природних ресурсів належать:
а) паливно-енергетичні, мінерально-сировинні;
б) земельні, лісові і водні;
в) клімат, ґрунти;
г) варіанти а) і б).
6. До природних умов відносять:
а) паливно-енергетичні, мінерально-сировинні ресурси;
б) ґрунти, характер ґрунтів;
в) клімат, рельєф місцевості,;
г) варіанти б) і в).
7. Заставний Ф.Д. виділив такі макрорайони:
а) Поліський, Карпатський, Донецько-Придніпровський;
б) Центральний, Західний, Південний, Подільський;
в) Центрально-Західний, Північно-Східний, Центрально-Південний;
г) Східний, Західний, Південний.
8. До макрорегіонів України за В.О. Поповкіним відносяться:
а) Донбас та Нижнє Придніпров’я, Слобідська Україна, Центральноукраїнський, Причорноморський, Західноукраїнський;
б) Центральний, Західний, Південний, Подільський;
в) Центрально-Західний, Північно-Східний, Центрально-Південний;
г) Східний, Західний, Південний, Кримський.
9. Проблемний регіон – це:
а) територія з особливим геополітичним і геоекономічним положенням;
б) територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманні географічна цілісність та економічна спільність;
в) територія, що самостійно не може вирішити свої соціально-економічні проблеми і вимагає підтримки держави;
г) це більша частина території України, що має чіткі певні межі та
10. Процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, – це:
а) суспільне відтворення;
б) споживче відтворення;
в) суспільне поновлення;
г) суспільне відновлення.
11. Просте відтворення – це процес, який характеризується:
а) відновленням виробництва зі зміною кількості та якості продукту;
б) відновленням виробництва зі зростанням кількості продукту;
в) відновленням виробництва в незмінних масштабах стосовно кількості та якості продукту;
г) відновленням виробництва зі зменшенням кількості продукту.
12. Розширене відтворення – це:
а) відновленням виробництва зі зменшенням кількості продукту;
б) відновлення виробництва в кожному наступному циклі у зростаючому масштабі стосовно кількості та якості виготовленого продукту;
в) відновленням виробництва в незмінних масштабах;
г) відновленням виробництва зі зростанням цін на продукцію.
13. Регіональна політика держави та внутрішня регіональна політика:
а) тотожні поняття;
б) рівнозначні поняття;
в) нерівнозначні поняття – регіональна політика держави ширше;
г) нерівнозначні поняття – внутрішня регіональна політика ширше.
14. Метою внутрішньої політики регіонів є:
а) підвищення добробуту населення, розвитку соціальної інфраструктури;
б) удосконалення структури матеріального виробництва, сприяння розвитку підприємництва;
в) поліпшення стану навколишнього середовища, економічного та соціального росту регіону;
г) всі варіанти.
15. Ефективна регіональна політика базується на принципах:
а) впровадження всіма органами влади державної регіональної політики;
б) врахування в рішеннях центральних органів влади регіональної політики;
в) підвищення самостійності регіонів у вирішенні власних проблем;
г) всі варіанти.
16. Державне регулювання розвитку малого та середнього бізнесу - це:
а) вирішення доведеної пріоритетної регіональної проблеми;
б) заходи, спрямовані на забезпечення збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу;
в) заходи, що спрямовані на зміцнення місцевих бюджетів;
г) система заходів, розроблених державою з урахуванням вимог ринку та інтересів суб’єктів підприємництва.
17. Види спрощеного оподаткування для суб’єктів малого підприємництва поділяються на:
а) єдиний податок, патент, фіксований сільськогосподарський податок;
б) ліцензія, патент;
в) загальна система оподаткування, ліцензія;
г) спрощеного оподаткування не існує.
18. Вид суспільного управління в межах певного регіону – це:
а) державне управління;
б) регіональне управління;
в) місцеве управління;
г) суспільне управління.
19. Сукупність процесів або дій, що забезпечують досягнення цілі системи, внутрішня упорядкованість, узгодженість взаємозалежних елементів системи, а також об’єднання людей для реалізації встановлених програм – це:
а) функція планування;
б) функція організація;
в) функція мотивація;
г) функція контролю.
20. Вплив на людину з метою ефективного виконання нею певної роботи – це:
а) функція планування;
б) функція організація;
в) функція мотивація;
г) функція контролю.
21. Система спостереження і перевірки відповідності функціонування системи управління регіоном встановленим стандартам, прийнятим планам, програмам і оперативним управлінським рішенням для допущених відхилень – це:
а) функція планування;
б) функція організація;
в) функція мотивація;
г) функція контролю.
22. Фрикційне безробіття пов’язане з:
а) пошуками або очікуванням роботи і є короткочасним;
б) структурними диспропорціями на ринку праці, коли з’являються невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками;
в) циклічним спадом виробництва, коди зайнятість скорочується, а безробіття зростає;
г) немає правильної відповіді.
23. Структурне безробіття пов’язане з:
а) пошуками або очікуванням роботи і є короткочасним;
б) структурними диспропорціями на ринку праці, коли з’являються невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками;
в) циклічним спадом виробництва, коди зайнятість скорочується, а безробіття зростає;
г) немає правильної відповіді.
24. Циклічне безробіття пов’язане з:
а) пошуками або очікуванням роботи і є короткочасним;
б) структурними диспропорціями на ринку праці, коли з’являються невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками;
в) циклічним спадом виробництва, коди зайнятість скорочується, а безробіття зростає;
г) немає правильної відповіді.
25. Кількісно і якісно визначені ресурси живої праці, які має РГК, - це:
а) потенціал фактора;
б) трудовий потенціал;
в) фактори-стимулятори;
г) фактори-дестимулятори.
26. До чинників, що впливають на формування трудового потенціалу, відносяться:
а) демографічні;
б) соціально-економічні;
в) духовні, екологічні;
г) всі варіанти.
27. Сукупна продуктивність природних ресурсів території як засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у їх суспільній споживній вартості, - це:
а) трудовий потенціал;
б) управлінський потенціал;
в) природно-ресурсний потенціал;
г) адміністративний потенціал.
28. Об’єктами вивчення екології є:
а) популяції організмів;
б) види, угруповання, екосистеми;
в) біосфера в цілому;
г) всі варіанти.
29. Прикладна екологія – це:
а) дисципліна, що вивчає механізми антропогенного впливу на біосферу, способи запобігання негативним процесам;
б) вчення про екологічні взаємовідносини біосфери з чинниками різного походження;
в) галузь екології, що вивчає особливості життєдіяльності людини у практично повністю замкнутих мікросистемах космічних кораблів;
г) екологічні зв’язки біосфери з процесами, що відбуваються в надрах Землі та в космосі.