3. Види господарсько-правової відповідальності

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарські санкції є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. Господарсько-правові санкції можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

I. За критерієм змісту впливу:

– грошові – сплата неустойки, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків;

– натуральні – заміна неякісної продукції на якісну.

II. За критерієм безпосередньої спрямованості:

– майнові – конфіскація, сплата неустойки, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф

– організаційні – господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції.

III. За характером порушених відносин:

а) санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, тобто між рівноправними суб'єктами господарювання – сплата неустойки або оперативно-господарські санкції, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції;

б) санкції, що застосовуються у вертикальних відносинах, тобто між компетентним державним органом та суб’єктом господарювання – планово-госпрозрахункові санкції, адміністративно-господарські санкції;

в) універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах (відшкодування збитків).

IV. Залежно від виду порушених відносин:

– санкції, що застосовуються в договірних відносинах – відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські санкції;

– санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах – відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції.

V. Залежно від інституту господарського законодавства, норми якого передбачають застосування господарсько-правової відповідальності, розрізняють:

– відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства;

– відповідальність у сфері капітального будівництва;

– відповідальність у галузі зовнішньоекономічної діяльності;

– відповідальність у галузі транспорту;

– відповідальність на ринку цінних паперів;

– та ін.

7. Господарське право як галузь права і як навчальна дисципліна в контексті правничих наук.

Господарське право як галузь права

Своєрідність госп. відносин, що становлять предмет прав. регулювання, та методів їх регулювання створюють госп. право як особливу галузь права.

Госп. П. (як галузь права) – це с-ма прав. норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення госп. д-ті та/або керівництва нею (такою д-стю) із застосуванням різних методів прав. регулювання.

У вітч. юр. науці щодо питання про госп. право як галузь права (що є дискусійним) сформувалися три основні позиції.

Перша з них негативна. Її прихильники вважають господарське право не самостійною галуззю права, а простим поєднанням цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання.

Друга позиція щодо госп. права – позитивна, полягає у визнанні госп. права самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з ін. галузями.

Згідно з третьою точкою зору, госп. право є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового регулювання – госп. діяльності.

Господарське право як галузь правової науки

Госп. право як галузь права слід відрізняти від науки госп. права – за предметом, методами та завданнями.

Наука госп. права вивчає історію становлення та розвитку с-ми правового регулювання госп. відносин в Україні та за кордоном, виявляє закономірності, тенденції, прогалини правового регулювання госп. відносин та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовної практики, використовуючи різноманітні наукові методи.

Теоретичними напрямами (елементами) науки господарського права є: виявлення та аналіз норм.-прав. актів та прав. норм госп. законодавства; визначення прав. засобів фун-ня госп. права, характеру методів прав. регулювання, а також виявлення прогалин, колізій, інших вад в с-мі правового регулювання госп. відносин); розробка способів вдосконалення господарсько-правової практики.

Завданнями науки господарського права є: забезпечення обґрунтованості та ефективності нормотворчого процесу; визначення критеріїв оцінки відповідності госп. права (як галузі права) закономірностям і принципам правового регулювання; пояснення правотворчих та правозастосовних рішень та прогнозування наслідків порушення закономірностей правового регулювання та ін.

Для наукового забезпечення нормотворчого процесу в Україні створені наукові заклади при Верховній Раді (Інститут законодавства) та Кабінеті Міністрів України (Інститут нормотворчої діяльності).

Господарське право як навчальна дисципліна

Господарське право як навчальна дисципліна – це сукупність знань і навичок правового регулювання господарської діяльності і використання відповідних правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юридичної діяльності.

Навчальна дисципліна “Господарське право” ґрунтується на надбаннях господарсько-правової науки (щодо історії становлення, правових засобів функціонування господарського права, тенденцій його розвитку та вдосконалення тощо), передбачає аналіз та вивчення основних засад правового регулювання господарських відносин та практики застосування актів господарського законодавства.

Обсяг і зміст господарського права як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки (для нотаріусів, суддів, слідчих – в загальному вигляді, для юрисконсультів, адвокатів-господарників, суддів господарських судів – максимально широко).

Загальний курс має певну систему, яка складається з двох частин – загальної і спеціальної. Загальна частина містить матеріал щодо основних положень правового регулювання господарської діяльності незалежно від галузі та сфери цієї діяльності.