- •3. Види господарсько-правової відповідальності
- •7. Господарське право як галузь права і як навчальна дисципліна в контексті правничих наук.
- •29. Порядок укладення господарських договорів.
- •4. Види суб’єктів госп. Права за Господарським кодексом України.
- •10. Господарсько-правові норми.
- •25. Поняття господарського права.
- •35. Форма господарського договору.
- •23. Підстави господарсько-правової відповідальності.
- •17. Методи правового регулювання господарських відносин.
- •20. Ознаки господарських відносин.
- •2. Антимонопольне законодавство в Україні.
- •22. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •9. Господарські договори: різновиди, теоретична правоспроможність, юрисдикційна компетенція.
- •6. Господарська відповідальність: види, функції, санкції
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •11. Державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України як форма держ. Регулювання економіки.
- •24. Підстави для застосування банкрутства.
- •26. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію.
- •27. Поняття та види кредиту. Кредитний договір.
- •33. Правовий режим іноземних інвестицій.
- •19. Об’єкти приватизації.
- •1. Акціонерне товариство як суб’єкт господарської діяльності: правовий статус, порядок заснування і управління.
- •8. Господарський кодекс України та його роль в господарській діяльності суб’єктів господарювання.
- •12. Джерела господарського законодавства.
- •13. Засновницькі та майнові права фізичних осіб і колективних суб’єктів в господарській діяльності.
- •14. Класифікація господарських правовідносин за ознаками.
- •15. Конституційне регулювання відносин власності.
- •16. Контроль як правова форма державного регулювання економіки.
- •18. Об’єкти і суб’єкти банкрутства: правові засади для застосування банкрутства.
- •21. Органи управління як суб’єкти господарського права.
- •28. Порядок відкриття рахунків у банках.
- •30. Право державної власності і правової форми його реалізації в економіці України.
- •31. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •32. Правове становище фінансових і посередницьких інститутів як суб’єктів господарського права .
- •34. Правовий статус договірних і статутних об’єднань: асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів в системі ринкового господарювання.
21. Органи управління як суб’єкти господарського права.
Господарське законодавство визначає правове становище таких суб'єктів господарського права, як:
1) підприємства та їхні структурні підрозділи;
2) об'єднання підприємств;
3) фінансові та посередницькі інститути;
4) громадяни-підприємці;
5) органи державної виконавчої влади в економіці.
Крім того, у кожній з цих груп враховуються особливості правового становища окремих видів суб'єктів господарського права.
П'ятим видом суб'єктів господарського права є органи влади і органи адміністративно-господарського управління та контролю. Згідно з Законом України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р. органи влади - це міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, ринку цінних паперів, державні органи приватизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, місцеві органи виконавчої влади;
органи адміністративно-господарського управління та контролю - це суб'єкти господарювання, об'єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування;
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів може Утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції), які діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.
Урядові органи державного управління здійснюють:
- управління окремими підгалузями або сферами діяльності;
- контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.
До системи центральних органів виконавчої влади входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України та ін.).
Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.
28. Порядок відкриття рахунків у банках.
За загальним правилом (ст. 380 ЦК) платежі за зобов'язаннями між організаціями провадяться у порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти.
З цією метою банки мають право відкривати своїм клієнтам (крім інших банків) вкладні (депозитні) та поточні рахунки.
Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.
Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Для відкриття рахунків підприємства подають установам банків такі док-ти:
а) заяву на відкриття рахунка встановленого зразка. Заяву підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо у штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, яка виконує обов'язки головного бухгалтера, то заяву підписує лише керівник;
б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій);
в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє. Положення, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи указами Президента України, нотаріального засвідчення не потребують.
Установа банку, в якій відкриваються поточні рахунки, ставить відмітку про відкриття такого рахунка на тому примірнику статуту (положення), на якому стоїть оригінал відмітки про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей Примірник повертається власникові рахунка;
г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;
д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищестоящою організацією у встановленому порядку.
е) копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ;
є) копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;
ж) документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків, або його копію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку.