БЛОК-5
1. Природне середовище являє собою:
а) комплекс галузей, соціальних організацій і інститутів, покликаних забезпечувати соціально-відтворювальний процес;
б) бізнес-процеси, що відбуваються на підприємствах регіону;
в) забезпечення умов життєдіяльності;
г) сукупність територіально-географічних умов існування суспільства.
2. Природне середовище включає:
а) фактори природного або природно-антропогенного походження; енергетичний стан; щільність населення; склад і структуру поверхні землі;
б) фізичне, фізіологічне, інформаційне перетворення;
в) вироблення зразків і норм діяльності, поведінки, спілкування й взаємодії із природним, культурним і соціальним оточенням;
г) розподіл та споживання ресурсів і життєвих благ.
3. Продуктивні сили – це:
а) сукупність людських, матеріальних та інших силових елементів, суттєвою властивістю яких є створююча дія;
б) структури, що сприяють зміцненню зв’язків між зацікавленими сторонами;
в) певний вид господарської діяльності;
г) суспільні відносини у зв’язку з можливостями споживання матеріальних і духовних благ.
4. Принципи розміщення продуктивних сил – це:
а) найбільш загальні та суттєві взаємозв’язки і залежності між явищами та процесами в природі і суспільстві;
б) однозначні залежності між причиною та наслідком;
в) конкретні прояви просторового розподілу виробництва в певний період економічного розвитку країни;
г) сукупність просторових нерівнозначних умов і ресурсів, їх властивостей.
5. До принципів РПС та формування економіки регіонів відносяться:
а) наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії та районів споживання, першочергове освоєння і комплексне використання найефективніших видів природних ресурсів;
б) оздоровлення екологічного стану, вжиття ефективних заходів стосовно охорони природи та раціонального природокористування, регулювання росту великих міст, активізація розвитку малих і середніх міст;
в) використання економічних вигод міжнародного поділу праці, відновлення і розвиток економічних зв’язків з іншими країнами;
г) всі перераховані варіанти.
6. Фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів – це:
а) найбільш загальні та суттєві взаємозв’язки і залежності між явищами та процесами в природі і суспільстві;
б) однозначні залежності між причиною та наслідком;
в) імовірнісні залежності між причиною та наслідком;
г) сукупність причин, що зумовлюють розміщення об’єкта і визначаються техніко-економічними та технологічними особливостями певного виробництва.
7. Заставний Ф.Д. виділив такі макрорайони:
а) Поліський, Карпатський, Донецько-Придніпровський;
б) Центральний, Західний, Південний, Подільський;
в) Центрально-Західний, Північно-Східний, Центрально-Південний;
г) Східний, Західний, Південний.
8. До макрорегіонів України за В.О. Поповкіним відносяться:
а) Донбас та Нижнє Придніпров’я, Слобідська Україна, Центральноукраїнський, Причорноморський, Західноукраїнський;
б) Центральний, Західний, Південний, Подільський;
в) Центрально-Західний, Північно-Східний, Центрально-Південний;
г) Східний, Західний, Південний, Кримський.
9. Проблемний регіон – це:
а) територія з особливим геополітичним і геоекономічним положенням;
б) територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманні географічна цілісність та економічна спільність;
в) територія, що самостійно не може вирішити свої соціально-економічні проблеми і вимагає підтримки держави;
г) це більша частина території України, що має чіткі певні межі та
10. Група взаємопов’язаних компаній та відповідних інституцій, розташованих неподалік одна від одної, які спеціалізуються у конкретній галузі, пов’язаних між собою спільними і доповнюючими чинниками, – це:
а) галузь;
б) кластер;
в) вільні економічні зони;
г) міське господарство.
11. Відтворення – це:
а) стійкі залежності між економічними явищами в процесі виробництва;
б) безперервне повторення виробничого циклу;
в) процес, що передбачає співробітництво, у якому задіяні органи державної влади, компанії та інші організації;
г) галузі та виробництва, у яких суспільство безпосередньо привласнює природні ресурси.
12. Відтворення включає такі стадії:
а) виробництво, розподіл, обмін, споживання;
б) виробництво, транспортування, складування;
в) закупівлю, збут, споживання;
г) виробництво, обмін, посередництво.
13. Порівняно з автономією область має:
а) більші права;
б) рівні права;
в) менші права;
г) рівні або більші права.
14. Регіональна політика – це:
а) система цілей і завдань органів державної влади з управління політичним, економічним і соціальним розвитком регіонів країни;
б) процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні;
в) певний вид господарської діяльності;
г) система раціонального використання різноманітних економічних можливостей регіонів.
15. Дії держави, спрямовані на вирівнювання умов діяльності регіонів і їхніх результатів, підвищення ефективності використання регіональних ресурсів і можливостей, – це:
а) регіональна програма розвитку;
б) регіональна політика держави;
в) державна стратегія;
г) регіональна стратегія.
16. Суб’єктами державного регулювання регіонального розвитку є:
а) органи державної влади;
б) представницькі органи;
в) органи місцевого самоврядування;
г) всі варіанти.
17. Програма регіонального розвитку – це:
а) спеціально розроблений документ для вирішення доведеної пріоритетної регіональної проблеми;
б) забезпечення повного та збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу регіонів;
в) визначення соціально-економічних, науково-технічних, екологічних, демографічних пріоритетів;
г) подолання відставання окремих регіонів за рівнем і якістю життя населення.
18. Серед регіональних програм виділяють такі види:
а) економічні, демографічні, культурно-розважальні;
б) міждержавні, державні, регіональні, комплексні;
в) міжрегіональні, міжгалузеві, багатофункціональні;
г) всесвітні, національні, місцеві.
19. Служба в органах місцевого самоврядування – це:
а) діяльність територіальної громади, яка спрямована на володіння, користування і розпорядження майном та фінансовими ресурсами місцевого самоврядування;
б) професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування;
в) повноваження органів виконавчої влади, які передаються місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад;
г) діяльність центральних органів і відповідних місцевих органів по організації всього господарства на підвідомчій території.
20. Посадами в органах місцевого самоврядування можуть бути:
а) посади, на які особи обираються територіальною громадою;
б) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
в) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі;
г) всі варіанти.
21. Підготовка макроекономічних планів, розробка програм припинення функціонування неефективних галузей і виробництв, врегулювання соціальних проблем – це:
а) функція планування;
б) функція організація;
в) функція мотивація;
г) функція контролю.
22. Безробіття – це:
а) активна діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту;
б) соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має можливості використати свою робочу силу;
в) сукупність процесів народжуваності, смертності та природного приросту, темпи зростання, темпи приросту;
г) переїзди від місць проживання до місць роботи і назад.
23. Працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність належної роботи, зареєстровані як безробітні у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці – це:
а) зайняте населення;
б) населення пенсійного віку;
в) варіанти а), б);
г) безробітні.
24. Робочу силу країни формують:
а) зайняте населення;
б) безробітні;
в) населення пенсійного віку;
г) варіанти а), б).
25. До зовнішніх факторів, що формують регіональні господарські комплекси, належать:
а) рівень економічного розвитку країни:
б) спосіб виробництва матеріальних благ, технологічний рівень виробництва;
в) варіанти а),б);
г) сировинні і трудові ресурси.
26. До фундаментальних факторів трансформації РГК відносяться:
а) людські та природні ресурси;
б) капітал та інновації;
в) територіальні фактори;
г) варіанти а),б).
27. Гранична продуктивність фактора, його здатність впливати на розвиток (трансформацію) РГК – це:
а) потенціал фактора;
б) фактори-стимулятори;
в) фактори-дестимулятори;
г) економічний розвиток фактора.
28. Фінансова операція з використанням майна через оренду – це:
а) кредит;
б) лізинг;
в) інвестиції;
г) інновації.
29. Екологічна експертиза – це:
а) оцінка впливів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля;
б) комплексна система спостережень, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів;
в) встановлення комплексу обов’язкових норм, правил і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) право на проведення тих видів господарської діяльності, що підлягають обмеженню.
30. Екологічне нормування – це:
а) вид науково-практичної діяльності, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці матеріалів чи об’єктів, дія яких негативно впливає на стан НПС;
б) комплексна система спостережень, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів;
в) встановлення комплексу обов’язкових норм, правил і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;
право на проведення тих видів господарської діяльності, що підлягають обмеженню
31. Екологія – це:
а) наука про взаємовідносини живих істот між собою та з неорганічною природою, що їх оточує, а також про зв’язки в системах;
б) комплексна система спостережень, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища;
в) сфера комерційної діяльності, в якій продають або купують товари та послуги;
г) комплекс обов'язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів.
32. Екологію за розмірами об’єктів вивчення поділяють на:
а) ландшафтну;
б) глобальну;
в) варіант а), б);
г) соціальну.
33. Екологічний моніторинг – це:
а) вид науково-практичної діяльності, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці матеріалів чи об’єктів, дія яких негативно впливає на стан НПС;
б) комплексна система спостережень, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів;
в) встановлення комплексу обов’язкових норм, правил і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) право на проведення тих видів господарської діяльності, що підлягають обмеженню.
34. ISO – це:
а) Держстандарт України;
б) Міжнародна організація зі стандартизації;
в) Система екологічного управління;
г) угода про партнерство та співпрацю з питань екології.
35. Чинне екологічне право України складається з:
а) земельного, водного, лісового, надрового права;
б) фауністичного, заповідного права;
в) права екологічної безпеки;
г) всі варіанти.
36. Екологічна сертифікація буває:
а) обов’язкова;
б) добровільна;
в) варіант а),б);
г) спеціальна.
37. При порушенні встановленого порядку використання природних ресурсів настає:
а) дисциплінарна відповідальність;
б) адміністративна відповідальність;
в) цивільна відповідальність;
г) кримінальна відповідальність.
38. При порушенні природоохоронного законодавства або порушенні екологічних прав громадян настає:
а) дисциплінарна відповідальність;
б) адміністративна відповідальність;
в) цивільна відповідальність;
г) кримінальна відповідальність.
39. При екологічному правопорушенні з високим рівнем екоризику і еконебезпеки настає:
а) дисциплінарна відповідальність;
б) адміністративна відповідальність;
в) цивільна відповідальність;
г) кримінальна відповідальність.
40..Власний капітал поділяється на :
а) прибуток по звичайних акціях і накопичений прибуток;
б) привілейовані акції;
в) довгострокові банківські кредити і випуск облігацій.
41.Термін "компанія":
а) визначає основну ланку господарського комплексу країни і функціонує в сфері матеріального виробництва, в науці, торгівлі, сфері послуг і т. п., є юридичною особою, діє на умовах повного госпрозрахунку, самофінансування та самоуправління;
б) віддзеркалює економічну і комерційну політику стосунків власників суб'єкта господарської діяльності, ніж чисто виробничо-торговельні відносини;
в) визначається як об'єднання громадян та (або) господарських суб'єктів для спільної господарської діяльності на основі договорів між ними.