21Структура мт за товарними формами

Традиційно об’єкти міжн. торгівлі розподіляються на товар-продукт (паливно-сировинні, с/госп-кі, промис-лові товари) та товар-послугу. У розвитку світового товарного обігу чітко простежується тен­денція до зниження традиційних одиничних товарів і появи нових товарних форм: товару-групи, товару-об’єкта, товару-програми.

Одиничний товар був типовим для ранніх стадій становлення міжнародної економіки. Ця різновидність товару завоювала зна­чну сферу поширення у зв’язку з розвитком міжнародного поділу праці, ускладненням та диференціацією суспільних потреб. Од­нак зона одиничного товару відносно звужується. Вона створює нижній, кон’юнктурний поверх світових товарних потоків.

1.2. Світогосп.ПП. Світ. гос-во як єдиний наднац. простір. Багатовимірність системи госп-в. Інтернаціоналізація охопила всі стадії руху капіталу (грошову, виробничу, товарну), набравши певних форм, а саме: - інтеграції нац. госп-в у регіональні госп. зв’язки зі структурою і пропорціями, зверненими на споживання регіону в цілому, а також з міждерж. рег-ням ек. зв’язків; - транснаціоналізації, тобто виходу виробн. і комерц. діяльності корпорацій (фірм) у вигляді філій та дочірніх під-в за нац.. кордони. Внутрішнім моментом процесів інтеграції і транснаціоналізації є становлення нового феномену світ. гос-ва – світогосп. поділу праці: а) внутрішньо- і міжрегіо-нального та б) всесвітнього (транснац.) поділу праці. Світогосподарський поділ праці (СПП) – це поділ праці «всередині» транснац. корпорацій (ТНК), внутріш-ньо корпоративний, тобто це технолог. поділ праці в самому вир-ві на основі одиничного поділу (тобто внутрішнього для ТНК) у формі транснац. спеціалізації і кооперації вир-ва. Формами транснац. поділу праці є внутрішньо фірмова корпоративна спеціалізація і внутрішньо фірмове виробниче кооперування. Внутрішньо фірмова спеціалізація здійснюється не в розрізі нац. економік, а всередині транснац. ек-ки, що не визнає нац. кордонів і передбачає існування світу як єдиного світогосп. простору (в основному подетальний і технолог.поділ праці). Міжкорпорат. Кооп-ню притаманні: кооп-ція промисл. компаній з «науковими парками» або технополісами, здійснення спільних програм і створення спільних під-в. Єдиний світогосп. простір – це наднаціональне середовище підприємства (бізнесу), в рамках якого діють єдині ек., технолог., правові і соц..-культ. вимоги до суб’єктів виробн. та комерц. діяльності. Як основні підсистеми світ. гос-ва вважають такі: 1) технолог. - це сукуп­ність вимог, які пред’являє НТР, що забезпечують конкурент-тоспроможність на світ. ринку (інформаційно-ком-п’ютерний хар-тер техно-логії, наукомісткість, ресур-созберігаючий та безвідход-ний тип технології, біотехно-логічність); 2) ек. - це єдиний ек. простір вільного пересування товарів і послуг, капіталів і роб. сили, інф-ції через кордони нац. держав, а також вільний взаємообмін нац. валютами; 3) правова - це зведення заг. правил підприємницького права і норм госп. поведінки. Вони складаються в єдине правове поле в міру виро-блення норм міжнародного прив-го., цив-го та патентного права.;

4) соц.-культ. - формується значно повільніше і суперечливіше, ніж інші підсис-ми, і передбачає досягнення більш високого заг. рівня життя, зменшення відмінностей між «багатими» і «бідними» державами, єди-ний підхід до соц. політики, формування нового мисле-ння і т.д.. Ці підсис-ми мають свою власну логіку розвитку, свої власні підсис-ми, але функціонують вони як елементи цілісного організму – єдиного наднац. світогосп. простору. Розбалансованість у функціонуванні будь-якої з підсистем впливає на стан системи в цілому.