Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методика 3.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
10.36 Mб
Скачать

М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

С.П. Величко, І.Л. Царенко, О.М. Царенко

Методика викладання

безпеки життєдіяльності

Навчальний посібник

Третє видання, перероблене і доповнене

Кіровоград – 2007

ББК 65.9 (4 УКР) 248

В–27

УДК 331

Величко С.П., Царенко І.Л, Царенко О.М. Методика викладання безпеки життєдіяльності: Посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – 282 с.

ISBN

Рецензенти:

Сидоренко В.К., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, завідувач кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

Садовий М.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Набока Б.С., кандидат педагогічних наук, вчитель–методист, директор загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 22 м. Кіровограда.

У навчальному посібнику висвітлюються найважливіші питання з методики навчання основам безпеки життєдіяльності у середній школі та пропонується навчально–методичне забезпечення уроків у старшій школі. Автори дають стислу характеристику освітніх технологій, розкривають дидактичні можливості й особливості їхньої реалізації на шкільних уроках.

Навчальний посібник орієнтований не тільки на теоретичну й практичну підготовку майбутнього вчителя, але й на розвиток творчого потенціалу особистості шкільного педагога, формування його готовності до реалізації технологічного підходу в освіті. Посібник містить зміст і методику проведення лекційних і практичних занять відповідно до програми курсу “Методичні особливості викладання безпеки життєдіяльності у середній школі” для студентів вищих педагогічних навчальних закладів за напрямом професійної підготовки “вчитель трудового навчання” і спеціалізацією “основи безпеки життєдіяльності”.

Для студентів, учителів, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, слухачів системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, магістрів, аспірантів, учених; буде корисним педагогічним працівникам усіх спеціальностей.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів

(лист № 14/18. 2 – 2158 від 29.09. 2005 р.)

ISBN

© Величко С.П., Царенко І.Л., Царенко О.М., 2007

© КДПУ ім. В. Винниченка, 2007

Зміст

Передмова 5

Розділ 1. Методичні особливості викладання безпеки

життєдіяльності у середній школі

1. Шкільний курс «Основи безпеки життєдіяльності» у сучасній школі 9

1.1. Правові засади впровадження шкільного предмета “Основи безпеки життєдіяльності”. 9

1.2. Цілі й принципи навчання............. 11

1.3. Зміст і структура програми з основ безпеки життєдіяльності 19

1.4. Особливості формування знань про безпеку життя й діяльності

людини в учнів 1–11 класів на різних циклах вивчення ОБЖ 21

1.5. Норми й критерії оцінювання знань, умінь

і навичок учнів........................................... 26

2. Форми й методи навчання 33

2.1. Загальні вимоги до організації навчання учнів основам безпеки

життєдіяльності у 9–11 класах 33

2.2. Характеристика методів навчання ................................................................34

2.3. Організація діяльності учнів на уроках ОБЖ 37

2.4. Ефективні форми організації навчання 39

2.5. Реалізація принципів розвивального навчання на уроках ОБЖ 44

3. Методика створення технологічної моделі уроку з основ безпеки

життєдіяльності 46

3.1. Сутність технологічного підходу в освіті 46

3.2. Технологічна модель уроку з ОБЖ та її компоненти 48

3.3. Деталізація макроструктури навчальних занять з ОБЖ....... 56

4. Алгоритмізація навчання з основ безпеки життєдіяльності 57

4.1. Сутність алгоритмізації навчального процесу 57

4.2. Методика створення навчальних алгоритмів з основ безпеки

життєдіяльності 58

4.3. Структурно-логічні схеми вивчення основних понять і термінів 59

5. Інформаційні технології у процесі вивчення ОБЖ 66

5.1. Інформатизація навчально–виховного процесу як необхідна умова

реформування системи шкільної освіти 66

5.2. Дидактичні засади використання інформаційних технологій у

навчально–виховному процесі 68

5.3. Практика застосування інформаційних технологій при вивченні

основ безпеки життєдіяльності 72

5.4. Вимоги до створення електронних підручників і посібників з ОБЖ... 74

6. Дидактичні засади впровадження дослідницьких технологій у навчально-виховний процес з ОБЖ 77

6.1. Дослідницькі технології у навчанні 77

6.2. Розширення дослідницької діяльності на уроках ОБЖ 78

6.3. Лабораторний практикум з ОБЖ в 11 класі 81

7. Узагальнюючі заняття з основ безпеки життєдіяльності 115

7.1. Значення узагальнюючих знань учнів 115

7.2. Міжпредметні зв’язки при вивченні основ безпеки життєдіяльності 116

7.3. Узагальнення знань та інтегровані уроки з ОБЖ 119

8. Комплексна діагностика знань учнів з основ безпеки життєдіяльності 128

8.1. Визначення основних термінів і понять 128

8.2. Оцінювання навчальних занять та самостійної роботи учнів 129

8.3. Контроль систематичної роботи учнів і підсумковий контроль 131

8.4. Рейтингова оцінка успішності учнів з основ безпеки життєдіяльності 133

Розділ 2. Навчально–методичне забезпечення занять з ОБЖ і методика викладання вибраних тем

1. Навчально–методичне забезпечення уроків з ОБЖ у 10 класі 134

    1. Тематичне планування уроків з основ безпеки життєдіяльності в

10 класі 136

1.2. Зміст розділу “Надзвичайні ситуації, які загрожують добробуту

людини та суспільства” 139

1.2.1. Екологічні проблеми навколишнього середовища 139

1.2.2. Надзвичайні ситуації природного походження 155

1.3. Зміст розділу “Цивільна безпека” в 10 класі 172

1.3.1. Надзвичайні події, які загрожують безпеці громадянина 172

1.3.2. Шкідливі звички 179

1.4. Тестові завдання для проведення підсумкового контролю знань

учнів у 10 класі 202

2. Навчально–методичне забезпечення уроків з ОБЖ в 11 класі 206

2.1. Тематичне планування уроків з основ безпеки життєдіяльності

в 11 класі 206

2.2. Зміст розділу “Надзвичайні події, які загрожують добробуту

людини та суспільства” 210

2.2.1. Виробничі надзвичайні ситуації 210

2.2.2. Надзвичайні ситуації техногенного походження 228

2.3. Зміст розділу “Громадянська безпека” в 11 класі 249

2.3.1. Надзвичайні ситуації соціально–політичного характеру 249

2.3.2. Людина в інформаційному просторі 257

2.4. Тестові завдання для проведення підсумкового контролю знань

учнів у 11 класі 268

3. Державна підсумкова атестація з основ безпеки життєдіяльності

в 11 класі та її зміст 275

Рекомендована література 280

Передмова

У багаторівневому освітянському просторі України віддзеркалюються всі негативні та позитивні зміни, які характеризують сучасний період розвитку нашого суспільства. Тому навчання у школі та в професійних навчальних закладах є найбільш ефективним періодом у житті людини для вивчення світу небезпек і заходів захисту від них.

Комплекс питань, пов’язаних із поведінкою людини в небезпечних ситуаціях, успішно розв’язується під час вивчення шкільного предмета “Основи безпеки життєдіяльності” (ОБЖ). За змістом ОБЖ є новою самостійною інтеграційною дисципліною, яка охоплює низку соціальних і природничих наук, що визначають зміст перманентності небезпеки, знання про безпечні способи життя в повсякденних і складних умовах, а також уміння зберігати життєдіяльність та здоров’я під час несприятливих проявів соціального, техногенного й екологічного неблагополуччя.

У зв’язку з тим, що об’єктом освітянського напряму безпеки життєдіяльності є безпека життя й здоров’я особи як явище, а предметом – моделі безпеки, у вищому педагогічному навчальному закладі студенти повинні оволодіти ефективними способами, засобами й методами навчання учнів створювати відповідні моделі безпеки та правильно користуватися ними: визначати небезпеку, приймати правильні рішення та свідомо діяти, щоб відвернути небезпеку або зменшити її негативні наслідки.

Необхідний рівень викладання ОБЖ у загальноосвітніх школах має досягатися завдяки діяльності вчителів–предметників, що актуалізує проблему підготовки таких фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах України. Аналіз навчально–виховного процесу у вузах та практика підготовки високопрофесійних педагогічних кадрів свідчить, що вирішення цієї досить актуальної й важливої проблеми буде найдоцільнішим і результативним, коли до її розв’язання в умовах загальноосвітньої школи будуть залучені вчителі природничих дисциплін і трудового навчання за спеціалізацією “основи безпеки життєдіяльності”.

Ґрунтовність освіти та професійної підготовки майбутніх учителів основ безпеки життєдіяльності забезпечується відповідною педагогічною системою, ефективність функціонування якої у вищому педагогічному навчальному закладі залежить від багатьох чинників, серед яких доцільно виокремити такі: змістове наповнення фахових дисциплін, якість навчально–методичного забезпечення, спрямованість курсів “Безпека життєдіяльності” і “Шкільний курс безпеки життєдіяльності з методикою викладання” на засвоєння студентами певних алгоритмів і технологій розумової діяльності. Однак досвід підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін і трудового навчання, яким присвоюється кваліфікація “вчитель основ безпеки життєдіяльності” переконує, що обсягу й змісту названих фахових дисциплін недостатньо для забезпечення відповідного освітньо-кваліфікаційним характеристикам рівня підготовки. Це пояснюється тим, що для опанування професією, наприклад, вчителя трудового навчання, студенти вивчають 15–20 спеціальних дисциплін (у залежності від типу вищого педагогічного навчального закладу) з обсягом 800–1500 годин, у той час, коли на вивчення безпеки життєдіяльності та методики її викладання до 2003 р. планувалося 108–162 години (з 2004 р. – 108 г.). Тому система підготовки вчителів такої кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм доповнюється курсами з безпеки життєдіяльності та методики її викладання (“Вибрані питання безпеки життєдіяльності”, “Освітні технології при вивченні основ безпеки життєдіяльності” та ін.). Зокрема однією з таких дисциплін є курс “Методичні особливості викладання безпеки життєдіяльності у середній школі”, зміст якого спрямований на поліпшення фахової підготовки вчителів трудового навчання та основ безпеки життєдіяльності. Програмою цього курсу передбачається функціональна й фахова підготовка студентів, індивідуально–творча робота, контрольно–оціночні заняття тощо.

Метою курсу є:

  • поглиблення знань студентів із фахової дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”, яка викладається в середній школі;

  • навчання майбутніх учителів навичкам формування в учнів загальноосвітніх закладів наукового світогляду;

  • вироблення вмінь і навичок студентів застосовувати сучасні технічні засоби для ефективного впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання при викладанні інтегрованих дисциплін, у тому числі основ безпеки життєдіяльності у середній школі;

  • навчання студентів методики організаційних систем та окремих форм навчання, їх особливостей під час викладання основ безпеки життєдіяльності в 10–11 класах.

Основними завданнями курсу “Методичні особливості викладання безпеки життєдіяльності у середній школі” є:

  • формування у студентів системи знань, умінь і навичок ефективно застосовувати сучасні технології навчання під час викладання учням середньої школи предмета “Основи безпеки життєдіяльності”;

  • вироблення вмінь щодо ефективного використання міжпредметних зв’язків ОБЖ з іншими шкільними предметами (географією, біологією, фізикою, хімією, фізкультурою, допризовною підготовкою юнаків тощо);

  • формування змістової лінії про можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного й соціально–політичного характеру, про причини їх виникнення та способи подолання наслідків;

  • розвиток знань про навчання з питань безпеки життєдіяльності;

  • формування вмінь створювати на уроках з ОБЖ навчальні ситуації, які спонукали б учнів до дій, регульованих учителем і спрямованих на становлення свідомої громадянської позиції щодо власної й колективної безпеки, поширення світогляду та поглиблення рівня набутих практичних навичок.

Зміст цих завдань відповідає вимогам освітньо–кваліфікаційних характеристик спеціалістів за напрямом “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання. Спеціалізація: технічна (обслуговуюча) праця, креслення та основи безпеки життєдіяльності”. Знання, набуті у процесі опанування навчального матеріалу курсу, сприятимуть розвитку вмінь і навичок студентів акцентувати увагу на розумінні учнями, що безпека людини залежить від її особистих дій, фізичних і психологічних можливостей, досвіду, знань та умінь, котрі є обов’язковими елементами громадянської освіти кожної сучасної людини.

Таким чином, курс “Методичні особливості викладання безпеки життєдіяльності у середній школі” як стрижнева компонента педагогічної системи підготовки майбутніх учителів основ безпеки життєдіяльності сприяє стабільності функціонування закладів освіти у звичних умовах повсякденного життя та в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Навчальним планом курсу (81 год.) передбачається вивчення студентами теоретичних і практичних питань безпеки життєдіяльності, зокрема психологічних, екологічних, валеологічних аспектів ОБЖ; безпеки навчання в шкільних кабінетах, лабораторіях і майстернях; пожежної, радіаційної й електробезпеки; долікарської допомоги у надзвичайних ситуаціях тощо (див. табл. 1).

Передбачається, що у процесі підготовки до практичних занять та під час виконання індивідуально–творчої роботи студенти мають опрацювати навчальний матеріал посібника і рекомендовану літературу.

Відповідно до навчальної програми на лекційних заняттях розглядаються особливості планування, методика викладання предмета “Основи безпеки життєдіяльності” для учнів середньої школи, критерії й норми оцінювання знань учнів, а також докладний зміст усіх розділів шкільного предмета, які вивчаються в 10–11 класах і які виносяться на державну підсумкову атестацію.

На практичних заняттях студенти розробляють конспекти уроків з основ безпеки життєдіяльності та навчально–методичне забезпечення лабораторно–практичних занять, створюють навчальні алгоритми і структурно–логічні схеми вивчення основних понять (небезпек), складають плани проведення бесід та екскурсій, аналізують різноманітні педагогічні ситуації, які моделюються під керівництвом викладача і можуть виникнути у класі (майбутній практичній діяльності).

Підсумковий контроль ґрунтується на власних здобутках студентів під час практичних занять і на результатах аналізу й оцінювання узагальнюючої творчої роботи та індивідуальних завдань.

Наукова робота майбутніх учителів здійснюється шляхом написання рефератів, курсових і кваліфікаційних робіт за обраною тематикою.

Таблиця 1