Кіровоградський державний педагогічний університет

ім. Володимира Вінниченка

Г.Ф. Аркушина

методичні рекомендації

до навчальної практики з курсу

“Фізіологія рослин”

для студентів природничо-географічного факультету

Кіровоград 2002

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Вінниченка

Г.Ф.Аркушина

методичні рекомендації

до навчальної практики з курсу

“Фізіологія рослин”

для студентів природничо-географічного факультету

Кіровоград 2002

Укладач: Ганна Феліксівна Аркушина, викладач КДПУ ім. В.Вінниченка

Рецензент: С.М.Слободян – завідувач кафедри загального землеробства Кіровоградського державного технічного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор.

Рекомендовано до друку методичною радою КДПУ ім.В.Вінниченка.

Кіровоград, РВЦ КДПУ, 2002.

Курс “Фізіологія рослин з основами мікробіологія” має велике пізнавальне і виховне значення у підготовці вчителя-біолога. Особливо велике значення має самостійне виконання експериментальних робіт, які дозволяють глибше зрозуміти життя рослин і закономірності його розвитку. Самостійні експериментальні роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці, на полях колгоспу і в природі мають дуже важливе значення і в тому відношенні, що тут студент спостерігає рослини і експериментує з ними безпосередньо в природних умовах. Все це сприяє кращому засвоєнню матеріалу всього курсу.

Навчальна польова практика є однією з важливих ланок вивчення курсу фізіології рослин, в результаті виконання якої студент одержить цілісне і конкретне уявлення про науку фізіологію рослин. В процесі практики студент зобовязаний проводити спостереження за життям рослин протягом всього вегетаційного періоду, виявити вплив зовнішніх умов на хід багатьох процесів росту і розвитку рослин і освоїти методику постановки польових експериментів. Свідоме, розумне виконання робіт з польової практики дасть можливість не тільки оволодіти методикою експерименту, але й дозволить набути навичок в проведенні дослідів, допоможе набути смак до експериментальної роботи. В подальшій своїй роботі учитель-біолог зможе використати експерименти на уроках, в гуртку, на шкільній навчально-дослідній ділянці Матеріали, одержані в результаті польової практики, можуть бути використані у викладацькій роботі при проведенні уроків ботаніки, на позакласних заходах тощо.

Розділ 1. Завдання для спостережень в польових умовах

Тема 1. Водний режим рослин

Завдання 1. Дослідження особливостей водного режиму рослин в природних умовах:

А) знайти і записати назви рослин - представників різних екологічних груп по відношенню до зволоженості. Довести приналежність знайдених видів до тієї чи іншої групи. Результати спостережень оформити у вигляді таблиці.

Екологічна група	Назва рослини	Обгрунтування
Ксерофіти
Мезофіти
Гідрофіти
Гігрофіти

Для виконання цього завдання необхідно знайти по 2 представники кожної групи, включаючи проміжні групи (мезоксерофіти, ксеромезофіти, мезогігрофіти, гігромезофіти та інші.

Б) Записати в щоденник визначення пойкілогідрових рослин, гомойогідрових, навести приклади і знайти в природі представників рослин, які мають названі водні режими.

В) Дати визначення гідростабільним та гідролабільним видам, записати його в щоденник, навести приклади рослин, знайти їх в природі.

Завдання 2.Гутація листків рослин.

Обєктами для спостереження явища гутації можуть бути як дикоростучі, так і культурні рослини. Спостереження проводять в ранні години ранку. На початку спостереження з рослини за допомогою фільтрувального паперу знімають краплини води, яка виділилася при гутації раніше. А також роса. Потім за секундною стрілкою годинника відмічаються час появи нової краплини рідини на зубчиках листка. Записують умови погоди, години спостережень, температура і вологість повітря і час, через який зявляються краплини після їх повторного видалення.

Результати можуть бути занесені в таблицю.

Назва рослини	Температура повітря	Відносна вологість повітря	Години спостереження	Час появи крапель

Після того, як спостереження проведені протягом кількох днів, різних за метеорологічними умовами, одержані дані можуть бути узагальнені. Роботу зручніше проводити групами по 3-4 особи.

На основі одержаних даних формулюють висновок про звязок явища гутації з метеорологічними факторами: відносною вологістю і температурою повітря. Чим вища відносна вологість повітря, тим інтенсивніше відбувається гутація. При низьких температурах повітря, які призводять до сильного охолодження грунту, гутація гальмується, тому що гальмується процес всмоктування води коренями.

При проведенні цієї роботи можна виконати такі завдання:

• встановити рослини з найбільш інтенсивною гутацією;

• встановити швидкість утворення крапель у одних видів, але в різних умовах зростання;

• встановити особливості анатомічної будови листка у рослин з різною швидкістю гутації.