Методи навчання
Поняття «метолу», «прийому» і «засобу» навчання. Вимоги ло метолів навчання. Загальні і спеціальні метоли. Функції метолів навчання.
Принципи класифікації метолів навчання.
Характеристика окремих метолів навчання.
Вибір метолів навчання, критерії такого вибору.
І. Метод (слово "метод" походить від грецького слова "тетЬосІоз ", де "теїЬа'" ш. ія\ до мети і "осіоз" - слідувати) - спосіб пізнання, шлях дослідження по досягненню мети.
При визначенні сутності методів немає одностайної думки педагогів щодо окреслення даного поняття: одні визначають метод як сукупність прийомів навчальної роботи, другі - як шлях, яким вчитель веде дітей від незнання до знання, треті - як форму змісту навчання, четверті - як спосіб взаємозв'язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на досягнення мети навчання.
Методи - складні об'єкти, які мають різносторонню структуру, елементами якої є дидактичні прийоми, дії, операції і засоби навчання.
Метод навчання - це основний спосіб досягнення певної дидактичної мети (засвоєння поняття, ідей, теорії, певної навички або уміння).
Методи навчання - це впорядковані системи взаємозв'язаних прийомів педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів, які спрямовані на досягнення поставлених дидактичних, виховних і розвиваючих цілей.
Прийомом ми називаємо такий складовий компонент методу, який спрямовує учнів на розв'язання часткових дидактичних завдань. Наприклад, під час розповіді вчитель розкриває практичне або ж соціальне значення поняття, що вивчається, що сприяє мотивації навчання учнів. Дидактичний прийом включає дію. Дія - це акт цілеспрямованої діяльності, який характеризується усвідомленням результату, умов і шляхів його досягнення. Дія визначається метою, на досягнення якої вона спрямована, і мотивом, який збуджує людину прагнути до нього. Метод покликаний розв'язувати основні дидактичні завдання; а прийоми, дії, операції - конкретні завдання, які приводять до досягнення основної мети Дія включає в себе ряд операцій, за допомогою яких вона реалізується.
Засіб навчання - включають великий обсяг навчального обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, картини, лабораторне обладнання, ТЗН тощо)
У методах навчання акумулюються дві сторони: методи навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання керівної ролі научіння,
- методи навчання як способи пізнавальної діяльності учнів по оволодінню знаннями, уміннями і навичками - учіння.
Нові вимоги до методів навчання:
Мета навчання, зміст навчання і способи досягнення визначених цілей - це і є, як переконує досвід навчання і освіти, ті вихідні категорії, що забезпечують успіх процесу навчання у школі.
Серед учителів школи й досі поширена думка: "Для того щоб викладати, досить знати свій предмет". Так це важливо. Але таке формулювання не враховує сучасних досягнень педагогіки і психології. Спробуємо це довести.
Аргументи:
1 Ця думка розходиться із загальною тенденцією сучасного світу - поєднання науки з практикою. Враховується значущість науки, що викладається і ігноруються психолого-
педагогічні закономірності навчання і виховання майбутніх випускників (а це і є "практика").
Ця думка суперечить сучасній концепції щодо технізації навчального процесу. Технічні засоби навчання - допоміжний засіб підвищення ефективності навчання.
Змінилась функція вчителя - він перестав оцінюватися як джерело інформації. Про це свідчить статистика: на кожних 10-15 років відбувається подвоєння світового обсягу інформації. Щоб педагогу опанувати наукову фахову літературу, що публікується за рік необхідно десь 17 років життя. Отже, вчитель просто не в змозі бути вичерпним джерелом інформації. Конкуренти: телебачення, радіо, інтернет. Завдання педагога - з точки зору педагогіки і психології - організувати і скерувати самостійну роботу школяра
Поширюється роль таких функцій контролю як освітньо-розвивальної і виховної Адже переказати учням зміст навчальної програми з того чи іншого предмету не так вже й складно. Але вчителеві потрібні науково-теоретичні фундаментальні знання, вміння застосовувати їх на практиці, інтелігентність. Тобто, необхідність психолого-педагогічної освіченості викладача.