- •1. Поняття та види недемократичних режимів
- •2. Структура правової культури
- •3. Формаційний підхід до типології держави
- •6. Теологічна, договірна та патріархальна теорія виникнення держави
- •26. Наукові концепції про сучасні держави
- •54. Основні закономірності та причини виникнення держави
- •1. Три великих розподіли праці:
- •4. Вимоги правильного застосування норм права
- •7. Правомірна поведінка: поняття, види
- •8. Види органів держави
- •9. Поняття і види форм (джерел) права
- •10. Публічне і приватне право
- •11. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •13. Матеріальне і процесуальне право
- •14. Поняття та класифікація юридичних фактів
- •15. Поняття, структура і призначення механізму держави
- •16. Принципи організації та функціонування апарату держави
- •17. Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості
- •18. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм.
- •III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
- •21. Поняття та ознаки правової держави
- •22. Виховна функція права та правове виховання
- •23. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
- •24. Об’єкти правових відносин
- •25. Структура норми права
- •27. Значення теорії держави і права для підготовки юристів
- •41. Прогалини у праві і засоби їх подалання та усунення
- •29. Поняття та принципи законності
- •80. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський порядок і правопорядок
- •30. Поняття та ознаки держави
- •63. Поняття та класифікація функцій держави
- •78. Основні підходи до розуміння сутності держави
- •31. Співвідношення суспільства, громадянського суспільства і держави
- •33. Порядок прийняття законів в україні
- •36. Поняття, ознаки, функції і принципи правотворчості
- •38. Галузі вітчизняного права, їх характеристика
- •39. Поняття і структура правосвідомості
- •51. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб
- •57. Система юридичних наук. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •61. Поняття права та його соціальна цінність
- •67. Поняття, види і функції права
- •88. Основні ознаки права
- •99. Принципи права та їх характеристика
- •76. Класифікація конституційних прав громадян україни
- •84. Право і держава: аспекти співвідношення
- •49. Право, економіка, політика
- •53. Поняття та види субєктів права
- •46. Поняття системи права
- •38. Галузі вітчизняного права, їх характеристика
- •105. Основні правові системи сучасності
- •65. Співвідношення системи законодавства з системою права
- •85. Поняття предмета і методу правового регулювання
- •101. Основні елементи системи права, їх характеристика
- •64. Поняття і зміст системи законодавства
- •73. Місце і роль основного закону в системі законодавства
- •83. Відмінність між системою права і системою законодавства
- •70. Поняття політичної системи суспільства
- •66. Елементи політичної системи суспільства, їх характеристика
- •74. Місце і роль партій в політичній системі суспільства
- •60. Місце і роль держави в політичній системі
- •82. Види, способи і типи правового регулювання
- •59. Стадії процесу правового регулювання
- •98. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •69. Концепція громадянського суспільства. Особливості її становлення і формування
- •92. Інтерпретаційно – правові акти: поняття, види, їх місце в системі правових актів
74. Місце і роль партій в політичній системі суспільства
Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їхньому складі.
Партії поділяються:
1. за соціальною спрямованістю програми і діяльності на: ліберальні, демократичні, комуністичні, соціалістичні;
2. за соціальною базою: партії, які виражають інтереси певного класу; певної національної чи етнічної групи; прихильників певного релігійного чи іншого понаднаціонального світогляду.
3. за методом здійснення своєї програми: реформаторські, революційні;
4. за представництвом у вищих органах влади: правлячі й опозиційні.
Функції партій:
представницька - виявлення, відображення й обгрунтування інтересів певної частини суспільства;
програмна - формування, відповідно до цих інтересів, політичної програми розвитку суспільства;
ідеологічна - формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку;
владно-конкурентна - участь у політичній боротьбі за здобуття й утримання державної влади;
владно-практична - реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини населення;
владно-кадрова - підготовка, добір, висування кандидатів для державного апарату.
60. Місце і роль держави в політичній системі
Держава — не тільки результат розвитку суспільства, але і фактор формування політичної системи суспільства. Особливе місце в політичній системі суспільства належить саме державі, оскільки вона є основним засобом досягнення цілей, поставлених перед суспільством, концентрує в собі багатоманітність політичних інтересів, надає сталого характеру політичній системі шляхом упорядкування її діяльності.
Держава виступає своєрідним центром тяжіння всіх політичних сил суспільства (офіційно представляє все суспільство, здатна забезпечити основні права і свободи всіх осіб, має спеціальний апарат управління суспільними і спеціальні установи примусового характеру справами, монопольним правом встановлювати та стягувати податки)
Держава та інші суб'єкти політики як складники політичної системи мають взаємодіяти і взаємодіють (співпрацюють або конфліктують) у політичному житті суспільства. Така взаємодія характеризується наявністю прямого й зворотного зв'язку між цими суб'єктами.
У свою чергу об'єднання громадян можуть:
• через інститут виборів формують депутатський корпус влади;
• вносять у парламент (Верховну Раду) ініціативні законопроекти через народних депутатів;
• можуть з певних питань бути суб'єктами правотворчості;
• можуть у певних випадках бути суб'єктами правозастосування;
• можуть у певних випадках бути суб'єктами контрольної діяльності держави;
• можуть здійснювати масові заходи (демонстрації, мітинги тощо);
• захищають права членів об'єднання в державних органах та ін.;
• діють у межах правового режиму, який встановлюється державою.
Вплив держави на партії та інші об'єднання громадян виявляється в тому, що вона:
• встановлює юридичні норми, що визначають порядок їх офіційного визнання (легалізації);
• реєструє об'єднання громадян;
• забезпечує дотримання прав і законних інтересів об'єднань громадян;
• здійснює контроль і нагляд за відповідністю діяльності об'єднань громадян зареєстрованому статуту:
а) нагляд за виконанням та дотриманням законності з боку органів прокуратури;
б) контроль за джерелами і розмірами надходжень та оплатою податків з боку фінансових органів;
• передбачає відповідальність уповноважених осіб об'єднань громадян за порушення законодавства;
• не втручається в діяльність об'єднань громадян;
• створює режим найбільшого сприяння їх функціонуванню: надає певні пільги чи звільняє від податків або надає дотації та кошти.