13. Матеріальне і процесуальне право

За субординацією у правовому регулюванні відрізняють матеріальні та процесуальні галузі права.

Матеріальні галузі права (матеріальне право) — прямо регулюють суспільні відносини, регулюють юридичний зміст цих відносин, встановлюючи права і обов'язки суб'єктів. До них належать конституційне (державне), цивільне, адміністративне, кримінальне та ін. право.

Процесуальні галузі права (процесуальне право) — визначають процедуру реалізації і регулюють організаційні питання матеріального права і є похідними від нього, також дозволу юридичних суперечок, захисту прав і законних інтересів учасників правовідносин.

Матеріальним галузям права — адміністративному, цивільному, кримінальному відповідають процесуальні — адміністративно-процесуальне, цивільне процесуальне, кримінально-процесуальне право.

Процесуальні галузі права мають свій предмет регулювання, який відрізняється від предмета регулювання матеріальних галузей права. Ним є так звані організаційні відносини, які формуються в результаті діяльності уповноважених суб'єктів, пов'язаної із застосуванням норм матеріального права. Ці організаційні відносини представляють особливий прошарок, за рівнем не збіжний із предметом регулювання матеріального права.

Адміністративно-процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок здійснення і розгляду адміністративно-правових справ, тобто таких, що складаються в сфері державного управління.

Цивільне процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання судових рішень.

Кримінально-процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок діяльності правоохоронних органів і судів у зв'язку з розкриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, їхнім розглядом у суді й винесенням вироку.

Угрупування норм на матеріальні і процесуальні може проводитися на рівні правової галузі в цілому або усередині однієї галузі права. При цьому власне матеріально-правовий характер носять норми цивільного, трудового, сімейного, кримінального права.

Карно-процесуальне, цивільно-процесуальне, арбітражно-процесуальне право цілком складається з процесуальних норм.

Є галузі права, що носять змішаний характер, тобто у них є як норми матеріального характеру, так і норми процесуального характеру. Конституційне, адміністративне і фінансове право включає як матеріально-правові, так і процесуальні норми.

Процесуальне і матеріальне право співвідносяться як форма і зміст. Процесуальні правові норми служать формою реалізації норм матеріального права.

Матеріально-процедурні норми, будучи нормальною і обов'язковою умовою (формою) реалізації деяких матеріальних регулятивних норм, існують з ними в єдиних «зв'язках» і законодавчо ніяким чином від них не можуть бути відособлені. Так, абсурдним виглядало б законодавче рішення відокремити процедурні норми цивільного права від своїх основних норм і об'єднати їх всі в єдиному нормативно-процедурному акті.

Система права в науковій літературі визначається як сукупність взаємозв'язаних юридичних норм, інститутів і галузей, що характеризуються внутрішньою єдністю і відмінністю відповідно до особливостей регульованих відносин. Особливе значення має така властивість системи права, як єдність і узгодженість всіх її елементів. Система права розглядається як єдине ціле, в якому норми права узгоджені між собою і не діють ізольовано один від одного. Система права має об'єктивний характер, який виявляється в тому, що будова права, зв'язок і співвідношення його підрозділів є результатом об'єктивно обумовленого, історично необхідного процесу розвитку права, його галузей, інститутів, окремих норм. У основі цього розвитку лежить економічний базис суспільства. Але це не говорить про незалежність системи права від волі законодавця. Розвиток і вдосконалення суспільних процесів викликає активну правотворчу діяльність законодавця. Це приводить до перетворень в системі права. В результаті з'являються нові правові інститути і галузі. Так, розвиток космонавтики викликав необхідність правового регулювання відносин, що виникають у області освоєння космосу. Це, у свою чергу, привело до появи нової комплексної галузі права «Космічне право». Однією з основних складових системи права є галузь права. Галузі права - це головні структурні підрозділи права на найвищому рівні.