4. Структура свідомості.

Найбільш традиційно структура свідомості розглядається в таких аспектах:

1. Свідомість поділяється на індивідуальну і суспільну, які виникають як відображення різних типів буття.

2. Свідомість з гносеологічної точки зору можна поділити на рівні та відповідні їм форми відображення. Через них відбувається відображення дійсності людиною.

Форми чуттєвого відображення і пізнання світу:

• відчуття – вихідний, найпростіший чуттєвий образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ суб’єктивного світу, що виникає внаслідок їхньої дії на органи чуття людини і збудження нервових центрів кори головного мозку;

• сприйняття – цілісний чуттєвий образ предмета, що виникає внаслідок дії об’єктивного світу на органи чуттів людини;

• уявлення – форма чуттєвого пізнання дійсності, що у формі наочних образів продукує інформацію про предмет, який в даний момент відсутній, але раніше був предметом відчуття й сприйняття.

Ці форми відображення значною мірою є формами індивідуального чуттєвого відображення.

Формами відображення, що належать до абстрактного мислення і за допомогою яких здійснюється раціональне пізнання, є:

• поняття – одна з основних одиниць мислення, логічна форма думки, яка дає узагальнене відображення предметів та явищ дійсності, зв’язку і відношень між ними за допомогою фіксації їхніх загальних і специфічних рис, ознак. Поняття – продукт процесу пізнання, що історично розвивається, форма запам’ятовування його результатів;

• судження – думка, вираження розповідним реченням, форма думки, яка стверджує чи заперечує щось стосовно явищ і предметів матеріального і духовного світу, їхніх властивостей, зв’язків і відношень і яка здатна виражати істину або хибне твердження. За своєю формою судження – це зв'язок двох понять, воно виконує роль логічного присудка;

• умовивід – одна з основних форм теоретичного мислення, спосіб логічного зв’язку висловлювань. Структурно складається з трьох і більше суджень, деякі з них називаються засновками, а умовиводу – висновки.

3. Рівні свідомості.

• підсвідомість (несвідоме) – це сукупність психічних станів, актів і процесів, які не представлені у свідомості суб’єкта. Вона накопичує і зберігає всю отриману інформацію;

• усвідомлення, у якому обробляється вся отримана інформація;

• надсвідомість. Здійснює процес творчості, відкриття. Іноді до цього рівня відносять інтуїцію;

• самосвідомість, у якій відбувається аналіз, обробка змісту свідомості та процесу мислення. За її допомогою здійснюється контроль за діяльністю свідомості.

4. З точки зору структури людської діяльності у свідомості можна виокремити такі сфери (виміри):

• когнітивна (пізнання). У свідомості отримуються і накопичуються знання про дійсність і сам об’єкт пізнання з метою створення точної копії діяльності.

• Ціннісно-орієнтаційна або мотиваційна. Це сфера цінностей, ідеалів, які визначають життєдіяльність людини, її ставлення до світу, самої себе.

• Нормативна. Це сукупність норм, правил, які мають регулювати поведінку та діяльність людей.