2. Свідомість як вища форма відображення.

Відображення – це загальна властивість матерії. Рух тлумачиться як взаємодія, а відображення – це властивість матеріальних систем відтворювати у своїх змінах властивості інших систем, що взаємодіють з ними.

Свідомість як одна з форм відображення виникає на певному рівні розвитку матерії. В основі її лежить інформаційне відображення, яке з’являється у живій природі. Воно є таким типом відображення, за якого будь-яка система здатна використати його результати для своєї дії у зовнішньому середовищі або як здатність активного використання результатів зовнішнього впливу.

Інформаційне відображення має сигнальний характер. Фактори і стан зовнішнього середовища не пов’язані безпосередньо з існуванням організму, тобто вони задовольняють його біологічні потреби, але виконують роль сигналу, що означає настання ситуації, яка уможливлює їх задоволення. Таким чином, механізм інформаційного відображення опосередковується внутрішньою програмою організму.

Інформаційне відображення має вибірковий характер. Воно виникає на тому рівні розвитку живого, коли в організму з’являється певна свобода дії, здатність до зміни свого положення у просторі.

Вищим рівнем інформаційного відображення можна вважати випереджаюче відображення. Його визначають як здатність організму змінювати свій стан, бути готовим реагувати на вплив зовнішніх факторів у майбутньому.

Рівні інформаційного відображення:

1. Подразливість – реакція у відповідь на вплив факторів зовнішнього середовища. З’являється у найпростіших одноклітинних організмів і регулює пристосувальну поведінку.

2. Чуттєвість – здатність відчувати. Передбачає наявність органів чуттів, нервової системи. Чуттєвість – це початкова форма психіки.

3. Психічний образ. Він є основою і механізмом орієнтаційно-дослідницької діяльності, яка властива вже високорозвиненим тваринам. За допомогою психічного образу відбувається відображення зовнішнього світу, його властивостей і процесів, особливо нових і мінливих.

За своєю природою психічний образ виникає як результат взаємодії суб’єкта і об’єкта відображення. Зміст психічного образу, з одного боку, - це відображення властивостей об’єктивної реальності, і без об’єкта повний образ неможливий. З іншого боку, образ неможливий і без суб’єкта відображення, оскільки це відображення не у світі об’єктів, а в психіці суб’єктів.

Мозок є органом, матеріальною «основою» свідомості, а свідомість – його функція.

Безумовно, виникнення чуттєвого та мисленнєвого образу є неможливим без прямої участі мозку людини. Але нервова система і мозок є лише знаряддями перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивну. За допомогою діяльності мозку матеріальний об’єкт перетворюється, реконструюється в ідеальний, що й становить зміст образів свідомості, знань, норм, цінностей, які в ній знаходяться.

3. Свідомість, спілкування і мова. Свідомість і спілкування – два взаємопов’язаних моменти. Лише за допомогою свідомості здійснюється їхня спільна діяльність. Способом, який опосередковує механізм взаємодії людей, стає мова.

Мова – це знакова система будь-якої матеріальної природи, що перш за все виконує пізнавальну, комунікативну, регулятивну та номінативну функцію.

Мова – це знаряддя свідомості, та форма, в якій фіксується, виражається, передається весь зміст свідомості.

За допомогою мови як системи знаків відбувається об’єктивізація свідомості. Внутрішній світ суб’єкта виражається у зовнішньому світі. У мові також виявляється самосвідомість людини (внутрішня мова).

Нерозривний зв'язок мови і свідомості полягає в тому, що свідомість – це відображення дійсності, а за допомогою мови саме мислення і свідомість отримують своє адекватне вираження.

Мова – це знакова система. Вона є засобом спілкування і вираження мислення, а також специфічним засобом зберігання інформації.

З погляду співвідношення спілкування і мови одна з важливих функцій останньої – комунікативна.

Як правило, мови поділяються на штучні й природні. Штучні створюються для спеціальних видів діяльності, напр., у мистецтві – мова символів і художніх образів. Природні мови формувалися із становленням і розвитком людського співтовариства.