- •Лекція 7 Тема: Людина і культура.
- •Виникнення поняття культури.
- •Сутність та основні функції культури.
- •Поняття матеріальної культури.
- •Поняття та особливості духовної культури.
- •Поняття масової культури.
- •Національне і загальнолюдське в культурі. Спадкоємність, традиції й новаторство в культурі.
- •Культура і цивілізація.
- •Гуманізм як суспільне явище.
Лекція 7 Тема: Людина і культура.
П Л А Н.
Виникнення поняття культури.
Сутність та основні функції культури.
Поняття матеріальної культури.
Поняття та особливості духовної культури.
Поняття масової культури.
Національне і загальнолюдське в культурі. Спадкоємність, традиції й новаторство в культурі.
Культура і цивілізація.
Гуманізм як суспільне явище.
Виникнення поняття культури.
У питанні виникнення поняття «культура» існує 2 найбільш загальних підходи.
Першому з них можна було б дати назву філософського та «історико-еволюціонного». Такий підхід зорієнтований на аналіз історичного накопичувального процесу розвитку філософської думки в пнятті сутності будь-яких явищ.
Другому підходові можна було б дати умовну назву «конструктивістський». В науках, які вивчають людину та суспільство, він поширився в зв’язку з виникненням більш спеціалізованих наук (політ. соціологія, соціологія культури і т.д.). Вузько аспектний науковий розгляд явищ потребував попереднього створення дуже чітких за смислом понять. Тобто, поняття було не результатом пізнання, а його початком.
Отже, слово і поняття «культура» є одним з найбільш розповсюджених і популярних у мові гуманітарних і суспільних наук.
Щодо трактування витоків виникнення поняття «культура», то можна зазначити, що в перекладі з латини культура означає опрацювання, оброблення ґрунту, виховання, облагороджування. Варто відзначити, що в сучасній літературі немає єдиної думки щодо виникнення поняття «культура».
Історично рубіжним в становленні теорії культури, виникненні наукового поняття «культура» можна визнати кінець 18 – першу половину 19 ст.
Більш узагальнений варіант класифікації понять «культура», представлений у сучасній літературі:
Діяльнісний підхід – інтерпретує культуру як специфічний людський засіб життєдіяльності;
Ціннісний підхід – припускає розуміння культури як сукупності цінностей, як продукт духовної діяльності людей, представлений ідеалами, які мають значення для співтовариств людей.
Структуралістський підхід – розглядає культуру як сукупність «культурних зразків» та інститутів ( звичаї, традиції, шлюб, сім»я) як регуляторів поведінки людини.
Семіотичний підхід – підкреслює комунікативну природу культури, як сукупності символів і механізмів спілкування людей за допомогою знакових систем для передачі накопиченого досвіду.
Сутність та основні функції культури.
Культура – це специфічна (неприродна і генетично не успадкована) сукупність способів та форм відтворення і розвитку людської життєдіяльності, яка представлена процесами і продуктами матеріальної та духовної праці, системою цінностей, знань, норм та інститутів, що регулюють поведінку та особливості спілкування індивідів і груп, їх ставлення до природи, один до одного і до самих себе.
Ознаки культури:
культура є суспільним явищем;
Культура є явищем історичним (змінюється протягом історії людства, успадковується поколіннями;
культура має ціннісну природу (її буття – це система цінностей);
хоча культура – це єдине ціле, але вона завжди має безліч різноманітних проявів.
Основні функції культури:
Соціалізація. Це процес формування людської особистості на основі спілкування, виховання та навчання, засвоєння людиною певних соц. ролей, способів діяльності та поведінки, що створює людину як соціальну істоту.
Комунікативна. Полягає в тому, що культура за допомогою знаків і символів, норм та правил, створює простір людського спілкування, встановлює стандарти комунікації між ними.
Регулятивна. Полягає в тому, що культура як система цінностей, норм та правил людського співіснування регулює поведінку індивідів, стримуючи їх дії у межах соціально необхідного для збереження соціуму в цілому.
Пізнавальна. Полягає в тому, що культура становить процес всебічного пізнання світу, накопичення та передачі інформації.
Інтегративна. Полягає в тому, що культура як діяльність із створення матеріальних та духовних цінностей здійснюється колективно, інтегрує людей в соціально-історично необхідні для цього групи.
Ціннісно-орієнтаційна. Існуючі в культурі цінності, норми, знання, ідеали становлять систему орієнтирів, стандартів та мети життя людей.