- •Лекція 7 Тема: Людина і культура.
- •Виникнення поняття культури.
- •Сутність та основні функції культури.
- •Поняття матеріальної культури.
- •Поняття та особливості духовної культури.
- •Поняття масової культури.
- •Національне і загальнолюдське в культурі. Спадкоємність, традиції й новаторство в культурі.
- •Культура і цивілізація.
- •Гуманізм як суспільне явище.
Культура і цивілізація.
Поняття «цивілізація» з’явилося у філософії у 18 ст. в тісному зв’язку з поняттям «культура» для позначення такого рівня суспільного розвитку, характерними рисами якого є справедливість і розумність.
Особливий зміст у поняття «цивілізація» вкладався у концепціях культурно-історичних типів.
Різко розмежовує культуру і цивілізацію О. Шпенглер, який вважає цивілізацію стадією, станом вмирання культури. За Шпенглером, на етапі цивілізації життя духу розглядається у житті тіла, у зовнішніх матеріальних формах, життєвим ідеалом стає максимальний комфорт.
У сучасній соціально-філософській і політологічній літературі поняття «цивілізація» нерідко стає синонімом понять «суспільство» і «культура».
Під цивілізацією розуміють ступінь розвитку культури суспільства, в основі якого лежать загальнолюдські цінності, гуманістичний і демократичний соціальний порядок, що забезпечують необхідні умови для вільного розвитку потенціалу кожної людської особистості.
Гуманізм як суспільне явище.
У вузькому значенні слова гуманізм – це ідейна течія епохи Відродження. Ширше тлумачення гуманізму пов’язане з розумінням його як сукупності поглядів, світоглядної настанови, згідно з якими людина визнається вищою цінністю, вільною істотою, здатною до безмежного розвитку і вдосконалення.
Гуманізм – це система поглядів, що історично змінюються, яка визнає цінність людини як особистості, її права на свободу, щастя, розвиток і вияв усіх здібностей, яка вважає благо людини критерієм оцінки соціальних інститутів, а принципи рівності, справедливості, людяності бажаною нормою взаємин між людьми.
Сучасні гуманістичні погляди акцентують на такому соціально-політичному ладові та суспільних відносинах, за яких були б реально гарантовані основні права і свободи особи. Для сучасного гуманізму характерне не лише визнання самоцінності людського життя, а й життя в цілому (екологічна спрямованість).