Лекція № 3 Тема: свідомість і пізнання

П Л А Н

1. Поняття свідомості. Основні властивості та функціональні ознаки свідомості.

2. Свідомість як вища форма відображення.

3. Свідомість, спілкування і мова.

4. Структура свідомості.

5. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Буденна і теоретична свідомість.

6. Форми суспільної свідомості.

7. Поняття пізнання. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності.

8. Поняття методу пізнання.

9. Істина та її критерії.

10. Закономірне і випадкове у розвитку світу. Закон і закономірності.

1. Поняття свідомості. Основні властивості та функціональні ознаки свідомості.

Свідомість – багатовимірна реальність, що історично розвивається, тому її можна розглядати в різних аспектах.

По-перше, свідомість є продуктом соціального способу буття людини – діяльності і розглядати її слід через розкриття суті цієї діяльності.

По-друге, свідомість – це вища форма відображення, сутність і специфіку якого розкривають через еволюцію форм відображення у живій природі.

По-третє, свідомість – не лише продукт діяльності (особливо трудової), а й спілкування, соціальної взаємодії, що передбачає пізнання сутності свідомості через діалектику праці, спілкування і мови.

Основні властивості та функціональні ознаки свідомості:

1. Свідомості притаманна ідеальність відображення. В ідеальності свідомості концентровано проявляються всі її властивості: універсальність, активність, предметність відображення, здатність ставити мету, функціонувати та розвиватися за допомогою знарядь духовної діяльності.

2. Свідомості притаманна властивість універсальності відображення, у ній можуть відображатися усі властивості матеріального світу. Свідомість у цьому аспекті може також бути і відображенням відображення, тобто пізнавати і оцінювати саму себе.

3. Свідомості людини властива об’єктивність відображення. У свідомості відображаються властивості світу об’єктів, об’єктивна реальність, такою, якою вона існує в дійсності. Свідомість є духовною копією реальності.

4. Свідомість має властивість предметності, тобто у людській свідомості відображається не світ взагалі у всій його багато вимірності, нескінченному різноманітті, а головним чином, певні властивості, окремі сторони – ті, що включені у практичну діяльність людини, є предметом її діяльності. Змістом свідомості як знанням стає, головним чином, та частина об’єктивної реальності, яка освоєна людиною матеріально-практично і складає її реальне історично-конкретне буття.

5. Свідомість має властивість ставити мету. Мета – забезпечує конкретну спрямованість та достатню межу дій людини по перетворенню світу об’єктів в предметний світ, що врешті-решт і забезпечує задоволення потреб людей.

6. Свідомість має властивість активності. Активність відображення, як суттєва ознака свідомості полягає перш за все в тому, що свідомість – це діяльність, у процесі якої відбувається перетворення матеріальної реальності в ідеальну. За допомогою психічних процесів, форм мислення тощо, свідомість створює, конструює за допомогою особливих засобів з матеріальної реальності, нову реальність – ідеальну.

7. Свідомість – це передусім суспільний продукт. Вона виникає у процесі соціалізації людства і людини, розвитку форм взаємодії між людьми. Соціальність свідомості наочно виражена в безпосередньому зв’язку свідомості та мови, феномені суспільної свідомості.

8. Свідомість має «знаряддя». Свідомість – це завжди неперервна духовна діяльність. Тому, як діяльність, вона неможлива без знарядь за допомогою яких відбувається отримання, накопичення та обробка інформації. Тут свідомість характеризують такі форми відображення, як відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовиводи, цінності, ідеали і т. інше.