- •Питання до екзамену
- •1. Актуалізація проблематики культурологічних знань та їх характер
- •2. Предмет культурології
- •3. Категорії культурології
- •4. Етимологія слова «культура»
- •5. Історичний аспект розвитку поняття «культура»
- •6.Поняття мови і класифікація мов культури
- •7.Семіотика та герменевтика – науки що вивчають мови
- •8.Основні функції культури
- •9.Структурологічна модель культури
- •10. Духовна та матеріальна культура
- •11. Елітарна культура. Масова культура
- •12. Причини виникнення та соціальні функції масової культури
- •13. Елітарна культура як антипод масової
- •13.Субкультура. Контркультура/ Маргінальна культура
- •14. Культура і цивілізація
- •15. Схід – Захід: протистояння чи діалог культур
- •16. Культура людини як засіб інтеграції людини в соціальну сферу
- •18. Наука і техніка: еволюція взаємовідносин
- •18. Культурні регулятиви: звичаї, стандарти, стереотипи, норми
- •18. Мораль и моральность
- •19. Добро и зло
- •20. Моральні кодекси
- •21.Право як система соціокультурних норм
- •22. Політика і політична культура
- •23. Феномен віри, міфологія і магія
- •25. Основні теорії походження релігій
- •24.Релігія як форма культури
- •24. Класифікація релігій: племінні, національні, світові
- •25. Первобытные верования
- •28.Вплив релігії на архітектуру, музику та образотворче мистецтво
- •29. Економіка і економічна культура
- •Культура производства включает в себя:
- •30.Техніка та поняття „техносфери"
- •31. Наука як поняття. Структура науки
- •32. Функції науки
- •33.Інституалізація науки
- •34. Техніка – людина – оточуюче середовище
- •34. Критерії науковості
- •36. Художня культура як поняття
- •37. Художня діяльность та її види
- •38. Художній образ
- •39. Основні теорії походження мистецтв
- •40.Тема, ідея та форма в мистецтві
- •41.Художня картина світу
- •42.Види мистецтва, жанри та історичні типи
- •43. Призначення та функції політичної культури
- •44. Типи політичної культури
- •45. Особливості політичних культур західного і східного типів
- •46.3Міст правової культури: правосвідомість, правомірна поведінка, і правомірне мислення
- •Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •47.Основні проблеми екологічної культури
- •48. В.Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу
- •49.Естетична культура та основні її елементи: естетична свідомість, естетичне пізнання .Естетична діяльність
- •50. Пошук істини за законами краси
- •51.Поняття систематизації та класифікації культур
- •53.Лінгвістична класифікація культур (мг.Левін, н.М.Чебоксаров.)
- •54."Матріархальний"та „патріархальний" типи (й.Я.Бахофен, л.Фробеніус)
- •55. Аполлонічні" та „діонісичні” типи культур (ф.Ніцше)
- •55.Хвильова теорія руху суперсистем (п.Сорокін)
- •56.Концепція культурно-історичних типів (м.Данилевський, о.Шпенглер)
- •57. Захід - Схід провідна проблема культурології
- •59.Концепції поняття цивілізації
- •60.Техногенна цивілізація та її характерні риси
- •61. Культурна динаміка
- •62.Поняття часу в соціокультурній динаміці
- •64. Культурний застій
- •65. Занепад та деградація культури
- •67.Основні фактори культурної динаміки: інновації, наслідування, дифузія
- •3) Диффузия как распространение культуры.
- •68. Людина з позицій культурології
- •69.Проблема сенсу людського життя
- •70.Чому освіта розглядається як частина культури?
- •72.Елітарне та масове мистецтво
- •73.Семантика та семіотика мистецтв
- •74.В чому заключається сенс професійної культури
- •75.Основні теоретичні завдання культурології
- •76. Традиція в культурі
- •77. Етнічна ідентифікація та проблема міграції у сучасному світі
- •79. Еволюційна модель соціокультурної динаміки
- •79.Теорія культурних кругів (а.Тойбі)
- •80.Теорія культурних циклів (о.Шпенглер)
- •81.Теорія хвильових моделей.(м.Д.Кондратьев, п.Сорокін)
- •82. Роль часу в культурі
- •84. Стиль як лексема
- •85. Що означають поняття „архетип", „менталітет" та „національний характер"
- •86. Поняття національної культури та її структура (національний характер, національний менталітет, національна свідомість, мистецтво - показник досягнень нації)
- •87. Як мораль впливає на культуру спілкування?
- •88. Ідеї о.Шпенглера та їх вплив на розвиток культурології
- •90.Типи взаємодії культур в процесі їх спілкування
60.Техногенна цивілізація та її характерні риси
Техногенна цивілізація сформувалась на руїнах середньовічного суспільства. Екстенсивний тип соціального розвитку змінюється на інтенсивний. Найвищими принципами життя людини й суспільства стають зростання, оновлення, розвиток. Циклічний тип розвитку змінюється поступальним. Розвиток економіки на основі техніки, технології, науки перетворюється на провідну детермінанту суспільного розвитку. Виникає нова система цінностей, основу якої складають наука, техніка, технологія. Ідея перетворення світу й підкорення людиною природи стає провідною в культурі техногенної цивілізації. Цінністю стає сама новизна, оригінальність, взагалі все нове. Принципово змінюється становище індивіда в техногенній цивілізації: утверджується цінність свободи, принцип вихідної рівності людей, незалежно від соціального походження, автономія індивіда. Саме тут набувають особливого значення цінності демократії, суверенності особистості, принцип недоторканості її прав і свобод. Основною настановою діяльності індивіда стає досягнення успіху завдяки власним зусиллям через реалізацію своїх особистих цілей.
К.Ясперс, один із засновників "цивілізованого" підходу, аналізує у своїй праці причини, які призвели до виникнення особливої “техногенної” цивілізації сучасності. Він вбачає головну причину такої різкої зміни цивілізацій у виникненні машин як заключної ланки між людиною й природою.
Техногенна цивілізація не тільки динамічна й рухлива, але й досить агресивна. Вона подавляє, підкоряє традиційні суспільства та їх, культуру. І це не випадково, тому що серед провідних цінностей цієї цивілізації не останнє місце належить цінностям влади, сили, боротьби, панування над природними й соціальними обставинами. Саме на цьому ґрунтується культ корисності й спрямованість на володіння товарами (речами, людськими здібностями, інформацією як товарними цінностями).
Еволюція західних суспільств ХІХ-ХХ століть виявила фундаментальну суперечність техногенної цивілізації. З одного боку, її вища мета (збільшення матеріального багатства на основі постійного оновлення техніко-економічних систем) перетворює людину на просту функцію, засіб економічної сфери. Збільшилась частина не стихійних, а організованих зв'язків в суспільстві, зокрема, духовне виробництво перетворилось на складну індустрію свідомості. Індивід стає об'єктом маніпулювання з боку масової культури, засобів масової інформації. Але, з другого боку - та ж техногенна цивілізація орієнтується на свободу індивіда, мобілізує людську активність, стимулює розвиток і потреб, і здібностей людини, внаслідок чого відбувається гуманізація суспільства, заснованого на капіталістичній економіці. Таким чином техногенна цивілізація породжує і економічний базис, і новий тип людини, яка здатна модифікувати, гуманізувати цей базис (проявом чого є розвиток економічного й політичного лібералізму - визнання принципу соціальної справедливості, створення механізму соціального захисту, обмеження влади буржуазії, демократичні свободи тощо). Надбудова (усупереч формаційній теорії) виявила здатність набувати все більшої незалежності від економічного базису.