- •Питання до екзамену
- •1. Актуалізація проблематики культурологічних знань та їх характер
- •2. Предмет культурології
- •3. Категорії культурології
- •4. Етимологія слова «культура»
- •5. Історичний аспект розвитку поняття «культура»
- •6.Поняття мови і класифікація мов культури
- •7.Семіотика та герменевтика – науки що вивчають мови
- •8.Основні функції культури
- •9.Структурологічна модель культури
- •10. Духовна та матеріальна культура
- •11. Елітарна культура. Масова культура
- •12. Причини виникнення та соціальні функції масової культури
- •13. Елітарна культура як антипод масової
- •13.Субкультура. Контркультура/ Маргінальна культура
- •14. Культура і цивілізація
- •15. Схід – Захід: протистояння чи діалог культур
- •16. Культура людини як засіб інтеграції людини в соціальну сферу
- •18. Наука і техніка: еволюція взаємовідносин
- •18. Культурні регулятиви: звичаї, стандарти, стереотипи, норми
- •18. Мораль и моральность
- •19. Добро и зло
- •20. Моральні кодекси
- •21.Право як система соціокультурних норм
- •22. Політика і політична культура
- •23. Феномен віри, міфологія і магія
- •25. Основні теорії походження релігій
- •24.Релігія як форма культури
- •24. Класифікація релігій: племінні, національні, світові
- •25. Первобытные верования
- •28.Вплив релігії на архітектуру, музику та образотворче мистецтво
- •29. Економіка і економічна культура
- •Культура производства включает в себя:
- •30.Техніка та поняття „техносфери"
- •31. Наука як поняття. Структура науки
- •32. Функції науки
- •33.Інституалізація науки
- •34. Техніка – людина – оточуюче середовище
- •34. Критерії науковості
- •36. Художня культура як поняття
- •37. Художня діяльность та її види
- •38. Художній образ
- •39. Основні теорії походження мистецтв
- •40.Тема, ідея та форма в мистецтві
- •41.Художня картина світу
- •42.Види мистецтва, жанри та історичні типи
- •43. Призначення та функції політичної культури
- •44. Типи політичної культури
- •45. Особливості політичних культур західного і східного типів
- •46.3Міст правової культури: правосвідомість, правомірна поведінка, і правомірне мислення
- •Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •47.Основні проблеми екологічної культури
- •48. В.Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу
- •49.Естетична культура та основні її елементи: естетична свідомість, естетичне пізнання .Естетична діяльність
- •50. Пошук істини за законами краси
- •51.Поняття систематизації та класифікації культур
- •53.Лінгвістична класифікація культур (мг.Левін, н.М.Чебоксаров.)
- •54."Матріархальний"та „патріархальний" типи (й.Я.Бахофен, л.Фробеніус)
- •55. Аполлонічні" та „діонісичні” типи культур (ф.Ніцше)
- •55.Хвильова теорія руху суперсистем (п.Сорокін)
- •56.Концепція культурно-історичних типів (м.Данилевський, о.Шпенглер)
- •57. Захід - Схід провідна проблема культурології
- •59.Концепції поняття цивілізації
- •60.Техногенна цивілізація та її характерні риси
- •61. Культурна динаміка
- •62.Поняття часу в соціокультурній динаміці
- •64. Культурний застій
- •65. Занепад та деградація культури
- •67.Основні фактори культурної динаміки: інновації, наслідування, дифузія
- •3) Диффузия как распространение культуры.
- •68. Людина з позицій культурології
- •69.Проблема сенсу людського життя
- •70.Чому освіта розглядається як частина культури?
- •72.Елітарне та масове мистецтво
- •73.Семантика та семіотика мистецтв
- •74.В чому заключається сенс професійної культури
- •75.Основні теоретичні завдання культурології
- •76. Традиція в культурі
- •77. Етнічна ідентифікація та проблема міграції у сучасному світі
- •79. Еволюційна модель соціокультурної динаміки
- •79.Теорія культурних кругів (а.Тойбі)
- •80.Теорія культурних циклів (о.Шпенглер)
- •81.Теорія хвильових моделей.(м.Д.Кондратьев, п.Сорокін)
- •82. Роль часу в культурі
- •84. Стиль як лексема
- •85. Що означають поняття „архетип", „менталітет" та „національний характер"
- •86. Поняття національної культури та її структура (національний характер, національний менталітет, національна свідомість, мистецтво - показник досягнень нації)
- •87. Як мораль впливає на культуру спілкування?
- •88. Ідеї о.Шпенглера та їх вплив на розвиток культурології
- •90.Типи взаємодії культур в процесі їх спілкування
16. Культура людини як засіб інтеграції людини в соціальну сферу
Культура, як спосіб організації суспільного, групового та індивідуального життя, припускає можливість найрізноманітніших вирішень людських проблем, пристосування до умов соціального часу і простору. Які ж функції повинна виконувати культура, щоб забезпечити, з одного боку, стабільність суспільного буття людей, а з іншого - нові підходи до мінливого світу?
У зв'язку з структурною складністю культури її соціальні функції численні і системно взаємопов'язані. Провідними серед них є функції комунікації, трансляції і трансмутації. Інші завдання культури підпорядковані цим функціям або доповнюють і конкретизують їх.
Комунікативна функція культури. Суть цієї функції полягає в тому, що поруч з біологічними формами спілкування, а потім замість них або перебудовуючи їх, люди створюють все нові й нові способи обміну даними, думками, почуттями. Передача культурної інформації не забезпечується автоматично, на відміну, скажімо, від генетичної організації в природі. Спілкування як процес повинно постійно підтримуватися творчими зусиллями його учасників по оформленню змісту власної свідомості та розумінню інших людей. Найвеличніший продукт культури, який забезпечує комунікацію, - Слово. Мова, усна і письмова, є древній і вічно молодий працюючий винахід культури. І нехай поет сказав колись, що “думка проречена є неправдою”, потенціал словесно-знакового способу спілкування людство ще не вичерпало. Значною мірою воно підпорядкувало собі і перетворило наочно-образну комунікацію (показ, передачу образів та почуттів через навіювання, співпереживання і т.ін.).
Трансляційна функція культури. Це, по суті, та ж комунікація, але розгорнута в соціально-історичному часі і просторі. Під трансляцією потрібно розуміти передусім функцію передачі соціального досвіду від одного покоління людей до іншого, від епохи до епохи. Культура забезпечує спадкоємність людського існування для багатьох поколінь, створюючи більш або менш надійний захист від екологічних законів регулювання життя. Це пояснює, зокрема, постійне зростання населення Землі, серйозний вплив на яке може мати тільки культурний чинник.
Трансляція культури надзвичайно багатопланова. Частіше за все в ній виділяють духовний і матеріальний компоненти. Духовна, або суб'єктна трансляція іноді називається людинотворчою функцією культури, бо вона спрямована на формування особистості в діапазоні, прийнятному для даного суспільства. На цю сторону трансляції працюють всі соціальні інститути і відносини, які ми звикли називати системою виховання і освіти.
Матеріальна, або предметна сторона культурної трансляції виражається в тому, що ми успадковуємо і приймаємо як такий світ штучно створених предметів, споруд, механізмів. Середовище існування людини все більшою мірою завдяки механізмам культурної спадкоємності перетворюється на техносферу. Особливе значення для культурного виживання людства мають механізми успадкування технологічних знань. Саме передача “мозаїки технологій” від покоління до покоління сформувала потребу не просто у словах, а в поняттях про предмети і процеси, залучені до людської діяльності.
Функція трансляції, разом з тим, має свої особливості у передачі інформації. Очевидно, що об'єм соціокультурної пам'яті постійно зростає, але і він не безмежний. Виходячи за рамки комунікації, ця функція передбачає обов'язковий вибір та відбір матеріалу, який передається. А оскільки життєві цілі і потреби людей мінливі, накопичений культурний багаж постійно зазнає переоцінки, переусвідомлення. Не можна заперечувати і можливість втрати культурної інформації.
Функція трансмутації може бути визначена як творча функція культури. Мутацією називають реорганізацію структур відтворення інформації, перебудову самого апарату носіїв інформації. Щоб життя людей в суспільстві було стійким, необхідна різноманітність форм культурної спадкоємності. Збереження соціальної системи через посилення різноманітності елементів і зв'язків між ними - таке основне призначення даної функції культури. Наприклад, у примітивних суспільствах ім'я людини або предмета ніколи не було випадковим, оскільки в них втілювалася передбачувана “програма” поведінки, дій. Однак відомості, які нагромаджуються, у зв'язку з їх значущістю для людського співтовариства, не могли залишатися надбанням лише індивідуального досвіду. Тому виникли нові, надіндивідуальні канали передачі культурної інформації, зокрема міф, а значно пізніше - наука.
Додатково можна вказати такі функції культури, як нормативно-регулятивна, сигніфікативна, ігрова, рекреативна, стилеформуюча. Деякі дослідники вважають, що культура виконує також “репресивну” функцію - через придушення біологічної агресивності людини соціальними засобами або перетворення її у соціально прийнятні форми.
Крім цього, серед інших слід назвати пізнавальну (гносеологічну, мислетворчу), експресивну (яка дає можливість “побачити” внутрішній світ індивіда), етичну, ідентифікативну та консолідаційну функцію культури.