- •Питання до екзамену
- •1. Актуалізація проблематики культурологічних знань та їх характер
- •2. Предмет культурології
- •3. Категорії культурології
- •4. Етимологія слова «культура»
- •5. Історичний аспект розвитку поняття «культура»
- •6.Поняття мови і класифікація мов культури
- •7.Семіотика та герменевтика – науки що вивчають мови
- •8.Основні функції культури
- •9.Структурологічна модель культури
- •10. Духовна та матеріальна культура
- •11. Елітарна культура. Масова культура
- •12. Причини виникнення та соціальні функції масової культури
- •13. Елітарна культура як антипод масової
- •13.Субкультура. Контркультура/ Маргінальна культура
- •14. Культура і цивілізація
- •15. Схід – Захід: протистояння чи діалог культур
- •16. Культура людини як засіб інтеграції людини в соціальну сферу
- •18. Наука і техніка: еволюція взаємовідносин
- •18. Культурні регулятиви: звичаї, стандарти, стереотипи, норми
- •18. Мораль и моральность
- •19. Добро и зло
- •20. Моральні кодекси
- •21.Право як система соціокультурних норм
- •22. Політика і політична культура
- •23. Феномен віри, міфологія і магія
- •25. Основні теорії походження релігій
- •24.Релігія як форма культури
- •24. Класифікація релігій: племінні, національні, світові
- •25. Первобытные верования
- •28.Вплив релігії на архітектуру, музику та образотворче мистецтво
- •29. Економіка і економічна культура
- •Культура производства включает в себя:
- •30.Техніка та поняття „техносфери"
- •31. Наука як поняття. Структура науки
- •32. Функції науки
- •33.Інституалізація науки
- •34. Техніка – людина – оточуюче середовище
- •34. Критерії науковості
- •36. Художня культура як поняття
- •37. Художня діяльность та її види
- •38. Художній образ
- •39. Основні теорії походження мистецтв
- •40.Тема, ідея та форма в мистецтві
- •41.Художня картина світу
- •42.Види мистецтва, жанри та історичні типи
- •43. Призначення та функції політичної культури
- •44. Типи політичної культури
- •45. Особливості політичних культур західного і східного типів
- •46.3Міст правової культури: правосвідомість, правомірна поведінка, і правомірне мислення
- •Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •47.Основні проблеми екологічної культури
- •48. В.Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу
- •49.Естетична культура та основні її елементи: естетична свідомість, естетичне пізнання .Естетична діяльність
- •50. Пошук істини за законами краси
- •51.Поняття систематизації та класифікації культур
- •53.Лінгвістична класифікація культур (мг.Левін, н.М.Чебоксаров.)
- •54."Матріархальний"та „патріархальний" типи (й.Я.Бахофен, л.Фробеніус)
- •55. Аполлонічні" та „діонісичні” типи культур (ф.Ніцше)
- •55.Хвильова теорія руху суперсистем (п.Сорокін)
- •56.Концепція культурно-історичних типів (м.Данилевський, о.Шпенглер)
- •57. Захід - Схід провідна проблема культурології
- •59.Концепції поняття цивілізації
- •60.Техногенна цивілізація та її характерні риси
- •61. Культурна динаміка
- •62.Поняття часу в соціокультурній динаміці
- •64. Культурний застій
- •65. Занепад та деградація культури
- •67.Основні фактори культурної динаміки: інновації, наслідування, дифузія
- •3) Диффузия как распространение культуры.
- •68. Людина з позицій культурології
- •69.Проблема сенсу людського життя
- •70.Чому освіта розглядається як частина культури?
- •72.Елітарне та масове мистецтво
- •73.Семантика та семіотика мистецтв
- •74.В чому заключається сенс професійної культури
- •75.Основні теоретичні завдання культурології
- •76. Традиція в культурі
- •77. Етнічна ідентифікація та проблема міграції у сучасному світі
- •79. Еволюційна модель соціокультурної динаміки
- •79.Теорія культурних кругів (а.Тойбі)
- •80.Теорія культурних циклів (о.Шпенглер)
- •81.Теорія хвильових моделей.(м.Д.Кондратьев, п.Сорокін)
- •82. Роль часу в культурі
- •84. Стиль як лексема
- •85. Що означають поняття „архетип", „менталітет" та „національний характер"
- •86. Поняття національної культури та її структура (національний характер, національний менталітет, національна свідомість, мистецтво - показник досягнень нації)
- •87. Як мораль впливає на культуру спілкування?
- •88. Ідеї о.Шпенглера та їх вплив на розвиток культурології
- •90.Типи взаємодії культур в процесі їх спілкування
34. Критерії науковості
Научно обоснованными могут быть признаны только те суждения, опорой которых служат "три кита" научного метода:
классификация и систематизация явлений и фактов;
обнаружение причинно-следственных связей между ними;
точная, по возможности количественная формулировка терминов, понятий, определений.
1. Системное рассмотрение и анализ сущности, проблемы подразумевает:
а) Разложение сложной сущности на ряд более простых подсистем;
б) Сравнение рассматриваемой сущности с родственными и их классификацию;
в) Выстраивание иерархии сравниваемых сущностей по ступеням важности;
г) Учет предыстории сущности и прогноз ее развития.
2. Системный подход предусматривает всестороннее рассмотрение данной сущности с опорой на сведения, методы, накопленные в различных областях науки и практики. Подход требует возможно более полного обзора как трудов предшественников, так и эксперменттальных данных. Однако ссылки на "мнения", или "убеждения" классиков не могут быть принятыми без содержательной аргументации.
3. Повышение уровня системности рассмотрения возможно только на пути "сжатия" - селективного отбора наиболее существенной информации в соответствии с намеченными целями исследования, позволяющего создать обобщенное понимание совокупности явлений, а так же при совершенствовании методов исследований в части эффективности, меньшей громоздкости и большей доступности.
4. Логика причинно-следственного, индуктивного исследования требует последовательного, поэтапного восхождения от простого к сложному, от частных случаев к формированию обобщений, правил, законов.
5. Логическая гипотеза, исходящая из интуиции или аналогии, подкрепляется цепной однородной, "одномерной" последовательностью аргументов. Суждения, не выходящие за рамки данной однородности рассматриваются как недостаточно аргументированными. Только три и более независимых "ортогональных", последовательностей аргументов, например, с позиций фундаментальных положений философии, биологии и истории, придают суждению доказательность.
6. Дедуктивная, повелительная логика построения суждений, нисходящая от общих законов к частным случаям также правомерна, как основа для гипотез и прогностических суждений.
7. Однозначность терминов, понятий и определений - необходимая посылка научного метода, обеспечивающая "двойную привязку" как к более высокому системному уровню приобщения к родственным сущностям, так и "укоренению" в более глубоком уровне, через детализацию структуры элементов и их связей.
8. Точность суждения, термина, понятия, определения, возможность его однозначной трактовки лучше всего достигается их фиксацией в количественной форме - в виде статистических зависимостей, математических функций, уравнений связи.
9. Усреднение мнений, метод "большинства голосов" или "вето рецензента" неприемлемы при решении проблем науки. Крайние оценки или "особые суждения" часто оказываются более значимы и содержательны. Доступность суждений для критики по существу рассмотрения проблемы - необходимый атрибут научности.
10. Фундаментальность концепции или теории определяется тем, насколько широк круг объясняемых с их помощью явлений, а также размахом веера практических применений и точностью прогнозов, построенных на ее основе.