Граничні значення t-критерію Стьюдента

V	Рівні значимості			V	Рівні значимості
	0,05	0.01	0,001		0.05	0,01	0,001
1	12,71	63,60		21	2,08	2,83	3.82
2	4,0	9,93	31,60	22	2,07	2.82	3,79
3	3,18	5,84	12,94	23	2.07	2.81	3,77
4	2,78	4,60	8,61	24	2,06	2,80	3.75
5	2,57	4,03	6,86	25	2,06	2,79	3.73
6	2,45	3,71	5,96	26	2,06	2,78	3,71
7	2,37	3,50	5,41	27	2,05	2,77	3,69
8	2,31	3.36	5,04	28	2,05	2,76	3,67
9	2,26	3,25	4,78	29	2.04	2,76	3,66
10	2,23	3,17	4,59	30	2,04	2,75	3.65
11	2,20	3,11	4,44	40	2,02	2.70	3,55
12	2,18	3,06	4,32	50	2,01	2,68	3.50
13	2,16	3,01	4,22	60	2,00	2,66	3,46
14	2,15	2,98	4,14	80	1,99	2,64	3,42
15	2,13	2,95	4,07	100	1,98	2,63	3,39
16	2,12	2,92	4.02	120	1.98	2 62	3,37
17	2,11	2,90	3,97	200	1,97	2.60	3,34
18	2,10	2,38	3,92	500	1,96	2,59	3,31
19	2,09	2,66	3,88		1,96	2,58	3,29
20	2,09	2,85	3,85

Біографічна стратегія

Її доцільно застосовувати при аналізі унікальних явищ, як от обдарованості, ціннісної організації свідомості тощо. Суть полягає в тому, що аналізується вплив біографічних подій на формування тих чи інших якостей особистості. В рамках цієї стратегії застосовуються як спеціально розроблені методи (наприклад, каузометрія), так і різні варіанти біографічних інтерв'ю та бесіди а також проективні та психосемантичні методи. Застосування цієї стратегії вимагає високого рівня підготовленості дослідника.

Відомо, що інколи якийсь життєвий випадок, обставина чи зустріч з певною людиною круто міняють весь хід життя, стають причиною саморозвитку особистості. Наприклад, гідним подиву є той факт, що досягнення великої частини відомих спортсменів викликані не високим рівнем задатків, навпаки, першопричиною розвитку спортивних здібностей в багатьох випадках було слабке здоров'я, травми, насмішки і образи з боку оточення тощо. У такому випадку застосування біографічного методу має бути спрямоване на те, щоб виявити чому і як несприятливі умови для однієї людини стають поштовхом до розвитку, а для іншої - причиною кризи.

Біографічна стратегія - це індивідуально-орієнтована стратегія, і особливості її застосування в тому чи іншому конкретному випадку мають розроблятися спільно з керівником курсової роботи.

Критерії оцінювання курсових робіт

Згідно з положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ЗНУ порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS здійснюється наступним чином:

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
		Екзамен
A	90 – 100 (відмінно)	5 (відмінно)
B	85 – 89 (дуже добре)	4 (добре)
C	75 – 84 (добре)
D	70 – 74 (задовільно)	3 (задовільно)
E	60 – 69 (достатньо)
FX	35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)
F	1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Оцінку „відмінно” студент отримує, виявивши такі знання та вміння:

• повністю послідовно розкрити зміст матеріалу, поставленого завдання чи проблеми

• здатність включити інформацію, що стосується вирішення проблеми в систему цілісного психологічного знання

• здатність аналізувати та оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень

• вільне володіння спеціальною термінологією, при захисті курсової роботи вільно, логічно та структурно відповідає на питання викладача за змістом

• правильно застосувати одержані знання, уміння та навички з різних дисциплін для вирішення практичних завдань чи проблем у стандартних та змінених ситуаціях.

Оцінку „добре” студент отримує, виявивши такі знання та вміння:

• повністю послідовно розкрити зміст матеріалу, поставленого завдання чи проблеми

• здатність включити інформацію, що стосується вирішення проблеми в систему цілісного психологічного знання

• здатність аналізувати та оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень

• вільне володіння спеціальною термінологією, але при захисті курсової роботи нечітко висловлює свої думки, при відповіді користується текстом роботи

• правильно застосувати одержані знання, уміння та навички з різних дисциплін для вирішення практичних завдань чи проблем у стандартних ситуаціях.

Оцінку „задовільно” студент отримує, виявивши такі знання та вміння:

• зміст питання викладено частково, не завжди послідовно

• у відповідях є помилки у використанні окремих психологічних понять, під час відповіді на питання викладача студент не може чітко сформулювати свої думки, и захистити положення, які представлені в роботі

• при вирішенні поставленої проблеми не розуміє шляхів практичного використання конкретної інформації.

Оцінку „незадовільно” студент отримує, виявивши такі знання та вміння:

• основний зміст досліджуваної проблеми не розкрито як на теоретичному так і на практичному рівні

• допущено грубі помилки у відповідях на питання викладача при захисті курсової роботи

• відсутність володіння спеціальною термінологією.