2. Структурні частини курсової роботи і правила щодо їх написання та оформлення

Курсова робота з психології, як правило, повинна складатися з таких частин : вступ, два-три розділи, загальні висновки та рекомендації, перелік посилань, додатки. Всі ці частини мають певну логіку написання та оформлення.

1.2.1. Написання вступу.

У курсовій роботі вступ займає 3-4 сторінки. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи. Вступ, як і курсова робота в цілому, має чітку структуру, до якої входить актуальність дослідження, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. У вступі також мають бути відображені методи та організація дослідження, наукова новизна, практичне значення, обґрунтовано надійність і вірогідність результатів дослідження.

Після заголовка ВСТУП, який робиться зверху аркуша з абзацу жирним шрифтом слід писати: Актуальність дослідження. Далі обґрунтовується практична (стосовно потреб суспільної практики) та теоретична (коротка анотація попередніх досліджень в зазначеній галузі) значущість досліджуваної проблеми. В кінці цього аналізу слід окреслити ті аспекти проблеми, які ще недостатньо вивчені і які зумовили вибір теми курсової роботи.

Далі визначається головна мета дослідження, формулюються об'єкт і предмет дослідження, кожне з яких пишеться з абзацу жирним чи підкресленим шрифтом. Зміст вихідних положень курсової роботи розкривається стисло.

Виділення об'єкта і предмета дослідження є необхідною умовою наукового аналізу, оскільки окреслює коло аналізу, дисциплінує думку, допомагає у визначенні завдань і методів дослідження. Формулювання об'єкта і предмета досліджень має служити саме цій меті.

Предмет дослідження - це та вузька, строго окреслена частина психологічної реальності, яка безпосередньо досліджується. Неможливо всебічно висвітлити цю вузьку проблему, не включивши її в більш широкий контекст аналізу. Наприклад, зрозуміло, що непродуктивно, недоцільно і смішно проблему оперативної пам'яті учнів 5 класу при запам’ятовуванні знакової інформації аналізувати в контексті формування життєвого світу особистості, як недоцільно аналізувати будову слова в контексті будови галактики. Але коли контекстом аналізу слугуватимуть особливості розвитку пам’яті у підлітковому віці то це, безумовно збагатить його. У даному випадку об'єкт дослідження - процес розвитку пам’яті у підлітковому віці, предмет дослідження - особливості оперативного запам'ятовування п'ятикласниками знакової інформації.

Найбільш типовою помилкою при визначенні об’єкта та предмета дослідження є така: предмет дослідження – особливості оперативного запам’ятовування знакової інформації, об’єкт дослідження – учні п’ятих класів загальноосвітніх шкіл.

Тобто і об’єкт і предмет дослідження це суто психологічні категорії, чітке формулювання об'єкт-предметного відношення дозволяє одержати справді наукові результати і уникнути загальновідомих банальностей.

Починаючи будь-яке наукове дослідження, слід спочатку ознайомитися з літературою з даної проблеми і скласти певне уявлення про результат вашого дослідження. Оскільки курсова робота не передбачає глобальних відкриттів, а спрямована на виявлення деяких часткових характеристик уже відомих фактів, то змоделювати результат в цілому не так важко. Наприклад, коли визначені особливості оперативної пам’яті у другокласників і у семикласників, то можна в загальних рисах сформулювати припущення про особливості оперативної пам'яті у п’ятикласників. Чітко визначена гіпотеза дозволяє сконцентрувати зусилля на дослідження тих фактів, які гіпотетично є найбільш значущими в досліджуваній проблемі і не відволікатись на другорядне, вибрати адекватні методи дослідження. Одним із результатів курсової роботи є підтвердження чи непідтвердження гіпотези. Підтверджена гіпотеза показує, що теоретичний аналіз проблеми ви зробили вірно. Разом з тим дослідження завжди виявляє деталі, які не були передбачені гіпотезою. Аналіз цих деталей є необхідною частиною дослідження. Він дозволяє сформулювати цікаві висновки і нові гіпотези, які ви зможете перевірити, працюючи над дипломною роботою, а в майбутньому над кандидатською чи докторською дисертацією.

Гіпотеза дослідження - це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних міркувань та спостережень припущення про основні результати ваших досліджень. Якщо гіпотеза не підтверджується або ж, що імовірніше, не повністю підтверджується, не слід намагатися фальсифікувати результати досліджень. В науці негативний результат - це також результат і він має певну ціну. Він дозволяє побудувати нову модель досліджуваного явища, висунути нові гіпотези і провести нові дослідження, які вже дадуть остаточні відповіді на поставлені питання.

Гіпотеза може бути проста і складна, рівнева.

Приклад 1. Існує прямо-пропорційна залежність між обсягом оперативної пам'яті та успішністю п'ятикласників. Це проста гіпотеза.

Приклад 2. Характеристики оперативної пам'яті п'ятикласників мають виражені вікові та індивідуальні особливості. Зменшення обсягу оперативної пам’яті у п'ятикласників у порівнянні з молодшими школярами викликане: 1) збільшенням кількості навчальних предметів і, відповідно, диференціацією навчальним інтересів; 2) перекладенням функцій оперативної пам'яті на інші пізнавальні процеси і на деякі навчальні вміння.

Рівнева гіпотеза дозволяє краще побудувати експериментальне дослідження.

Завдання дослідження. Як правило, у курсовій роботі їх має бути декілька. Вони повинні бути узгоджені з темою метою, об’єктом та предметом дослідження. Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як «Особливості оперативного запам’ятовування п’ятикласниками знакової інформації», то завдання можуть бути такими:

1. Визначити місце оперативної пам’яті у структурі пам’яті в цілому у п’ятикласників.

2. Дослідити особливості оперативного запам’ятовування знакової інформації п’ятикласниками.

3. Порівняти одержані результати з загальними закономірностями розвитку пам’яті із показниками розвитку оперативної пам’яті, одержаними іншими дослідниками.

4. Розробити рекомендації прийомів раціонального запам’ятовування, які використовувалися для іншого матеріалу чи іншого віку і адаптувати їх для п’ятикласників і для запам’ятовування знакової інформації або на їх основі сформулювати власні оригінальні.

Завдання дослідження формулюють в категоріях аналізу: “порівняти”, “визначити” (ознаки, категорії, параметри тощо), “провести класифікацію”, “розробити” (програму, методику, рекомендації) і т.п.

Найбільш типовою помилкою при формулюванні завдань дослідження є плутанина між завданнями дослідження та видами діяльності дослідника. Наприклад для вирішення зазначених наукових завдань студенту, що пише курсову роботу, необхідно:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань розвитку пам’яті в підлітковому віці.

2. Вивчити особливості оперативної пам’яті в навчальній діяльності.

3. На основі узагальнення досвіду дослідження оперативної пам’яті створити методику дослідження.

4. Вивчити особливості оперативної пам’яті п’ятикласників / можливості її розвитку на уроках української мови.

Методи та організація дослідження.

Тут дуже коротко перераховуються методи та методики, які використовуються при проведенні дослідження. Характеризується вибірка (кого досліджували, їх вік, у якій школі навчаються, протягом якого часу проводилося дослідження чи проводилося ретестування, тощо.)

Наукова новизна.

Просто і невимушено в кількох словах зазначається, що нового вносить представлена робота в психологічну науку.

Приклад. Вперше на матеріалі вивчення української мови у 5 класі досліджено особливості функціонування оперативної пам'яті та її зв'язок з успішністю учнів.

Практичне значення.

В даному пункті зазначаються шляхи використати одержаних результатів, конкретизуються галузі застосування наукових даних. Бажано користуватися словами «деякі» , «певні», «в окремих випадках», тощо.

Приклад. Одержані в результаті виконання курсової роботи дані щодо особливостей оперативної пам'яті п'ятикласників дозволять оптимізувати вивчення деяких тем з української мови шляхом опори на творче осмислення матеріалу взамін його репродуктивного відтворення.

Надійність і вірогідність, як правило визначається репрезентативністю вибірки (кількістю і складом досліджуваних, які б повністю відображали характеристики явища, що вивчається в генеральній сукупності, тобто у всіх п’ятикласників у нашому випадку), узгодженістю теоретичної моделі досліджуваного явища з методами його дослідження, застосуванням методів, які адаптовані саме для подібних досліджень і соціокультурної ситуації та ще й доповнюють одне одного або дозволяють робити контроль результатів.

Приклад. Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (48 учнів 5-х класів), застосуванням методів, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.