Екологічна діяльність
У процесі виробництва підприємства завдають певну екологічну шкоду навколишньому середовищу. Екологічна діяльність підприємства спрямована на зниження і компенсацію негативного впливу виробництва на довкілля. Підприємства також несуть відповідальність за недотримання норм щодо раціонального використання водних, земельних ресурсів, надр, лісів, а також зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані його діяльностю. Фінансування таких заходів проводять за власні кошти або з інших прибутків, воно повинно бути чітко пов'язане з основною діяльністю.
Предмет планування на підприємстві
Загалом планування можна визначити як процес прийняття рішень, що передує майбутній дії. Результатом планування є прийняття органом керування рішення про те, що слід зробити, де і яким чином.
Прийняття планових рішень завжди пов'язане з використанням ресурсів. Можна спрощено сказати, що план - це той або інший варіант використання ресурсів підприємства. Тому ресурси підприємства є предметом планування на підприємстві. Ціль планування ресурсів — оптимізація їх використання. Планування ресурсів передбачає встановлення рівнів їх втрати, напрямків і термінів використання, режиму споживання, взаємозамінності, комбінацій ресурсів у продукті й т.п.
Класифікація ресурсів може бути різною Однак найчастіше в практиці планування виділяють такі групи ресурсів.
Трудові. Це - частина працездатного населення країни з фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями, необхідними для роботи на підприємстві. Трудові ресурси мають кількісну і якісну оцінку.
Кількісна оцінка виражається через показники чисельності трудових ресурсів.
Якісний склад трудових ресурсів характеризується: ступенем здоров'я; психофізіологічним потенціалом: освітнім і кваліфікаційним рівнем; структурою працівників за статтю і віком; рівнем соціальної зрілості, інтересів, потреб працівників і т.п.
Трудові ресурси підприємства — це його кадри. Західні фахівці розглядають структуру підприємства як сукупність речового і людського капіталу, який є головним. Роль трудових ресурсів на підприємстві визначається такими факторами:
зростанням наукомісткого та інвестиційного характеру сучасного виробництва, що підвищує рівень вимог до кадрового потенціалу підприємств;
збільшенням в умовах зростаючої конкуренції пріоритетності якості та науково-технічного рівня продукції, які залежать від кадрового потенціалу;
необхідністю упровадження нової техніки і сучасних технологій, що підвищує значущість творчого ставлення до праці та високого професіоналізму кадрів;
зростанням колективності праці, що породжує проблеми взаємодії, співробітництва, конфліктів і т.п.;
роботою працівників, навіть на державних підприємствах, яка набуває характеру підприємницької діяльності.
Виробничі фонди. У процесі виробництва працівники підприємства за допомогою засобів праці впливають на предмети праці та перетворюють їх у готову продукцію. Засоби праці (машини, устаткування, будинки, транспортні засоби) разом із предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом) утворюють засоби виробництва. Виражені у вартісній формі засоби виробництва є виробничими фондами підприємства. . Залежно від їх функціонування у процесі виробництва, способу перенесення їхньої вартості на готовий продукт і характеру відтворення засобів і предметів праці розрізняють основні та оборотні фонди.
Основні виробничі фонди - це частина виробничих фондів, що бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою первинну натуральну форму. їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово, вроздріб, у міру використання. їх поповнюють із капітальних вкладень.
Прийнято виділяти такі групи основних виробничих фондів:
будинки і споруди;
передавальні пристрої;
машини та устаткування, у тому числі силові машини та устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та устаткування:
інструменти і пристосування, які зараховують, відповідно до діючого порядку обліку, до основних фондів;
виробничий і господарський інвентар.
Для здійснення процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами підприємству необхідні оборотні фонди і фонди обігу.
Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, що повністю споживаються у кожному виробничому циклі, змінюючи в процесі виробництва свою натуральноречовинну форму. їхню вартість цілком переносять на готовий продукт протягом одного періоду виробництва.
Оборотні виробничі фонди підприємства складаються з трьох частин: виробничі запаси; незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва; витрати майбутніх періодів.
Фонди обігу - необхідний елемент, що забезпечує безперебійність процесу реалізації продукції і закупівлі сировини. До них належать: запаси готової продукції; грошові кошти, які використовують для закупівлі сировини, матеріалів, палива, енергії, для видавання заробітної плати. Фонди обігу забезпечують просування готової продукції до споживача через сферу обігу.
Інвестиції. Це - фінансові та матеріальні ресурси, а також усі види майнових та інтелекгуальних цінностей, вкладені в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Залежно від характеру цінностей предметом планування є три типи інвестицій:
реальні, тобто довготермінові вкладення засобів у матеріальне виробництво;
фінансові - придбання цінних паперів і майнових прав;
інтелектуальні, що передбачають вкладення засобів у персонал (підготовку фахівців, придбання ліцензій, ноу-хау, спільні наукові розроблення).
Інформація. Внесення до складу ресурсів виробництва інформації не безсумнівно. Наприклад, відповідно до марксистської концепції, виробництво характеризується взаємодією трьох основних факторів: робочої сили, предметів праці і засобів праці. В останній чверті XX століття інформація стала для промислово розвинених країн одним із найважливіших національних ресурсів, що визначають економічну міць країни.
Національні інформаційні ресурси — нова економічна категорія. Голова програми з формування політики в галузі інформаційних ресурсів, професор Гарвардського університету А.Оеттингер вважає, що настав час, коли інформація стає таким же основним ресурсом, як матеріали й енергія.
Інформація як економічний ресурс - це формалізована сукупність знань наукового, технічного, виробничого, управлінського, економічного, комерційного або іншого характеру. Вона має власника, технологію опрацювання, є предметом і продуктом праці, предметом захисту від несанкціонованого доступу.
Час. Це - найважливіший, хоча і небезперечний, ресурс, що є предметом планування. Час, як ресурс, входить до всіх показників планування, його враховують при оцінюванні різних підприємницьких проектів. У плануванні прийнято казати про економію або втрату часу. Наприклад, втрати часу виникають тоді, коли запланований процес йде повільніше, ніж було намічено. Пряме оцінювання таких втрат здійснюють у годинах, днях, тижнях, місяцях запізнення в отриманні наміченого результату. Щоб перевести оцінювання втрат часу у вартісний вимір, необхідно установити, до яких втрат доходу, прибутку від проекту здатні призводити втрати часу.
Підприємницький талант. Наявність даного ресурсу в плановій діяльності виробництва також сприймають неоднозначно. Підприємницький фактор - це особливий вид людських ресурсів, представлений діяльністю з координування і комбінування всіх інших ресурсів. Він виявляється у вмінні найбільш раціонально здійснювати виробничу і комерційну діяльність, заснований на новаторстві, відповідальності, схильності до ризику та інших особистісних якостях.
Підприємництво — це талант, в основі якого лежать уроджені здібності. Прищепити такі якості досить складно, а часом і неможливо. Це не поновлюваний ресурс, пов'язаний з особистістю конкретної людини. Планове рішення пов'язане не тільки з використанням спеціального економічного інструментарію, а й з інтуїцією плановика, здатного передбачати хід розвитку подій. Тут важливі розумова діяльність людини, мотиви її поведінки, емоції і воля в процесі прийняття та реалізації рішення. У концепції прийняття планових рішень провідна роль належить людині. При усій важливості технічні засоби розглядають як допоміжний інструмент.