Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 10_Ризики.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
57.34 Кб
Скачать

Тема 10. Ризики у підприємницькій діяльності

Однією з причини конкуренції є прагнення товаровиробників вижити, не збанкрутувати. Таке прагнення водночас зумовлене наявністю економічних ризиків у ринковій економічній системі. Існує кілька видів основних ризиків, зумовлених певним комплексом чинників, а водночас і низка заходів щодо їх уникнення або зменшення.

1. Причини виникнення ризиків

В економічній ринковій системі найбільш відчутно, у масовому порядку ризик виявляється на ринку в умовах вільної конкуренції. Кожний товаровиробник, не знаючи справжніх потреб ринку, намагається передбачити їх і, сподіваючись на дефіцит відповідних товарів, випускає якомога більше продукції за найвищими цінами. Оскільки такі наміри властиві й іншим товаровиробникам, то у кожного з них існує ризик нереалізувати ресурси або продати товари значно дешевше від їх вартості, навіть за безцінь.

У сфері обміну такі ризики можуть бути спричинені зміною цін, засиллям іноземних товарів на внутрішньому ринку.

У сфері торгівлі економічні ризики тісно пов’язані з аналогічними ризиками у безпосередньому виробництві. Якщо припустити, що на ринок вивезено товари, то перш ніж виготовити їх, товаровиробник ризикує придбати неякісні предмети праці, комплектуючі вироби від суміжників, найняти робочу силу нижчої кваліфікації.

У сфері розподілу економічні ризики можливі внаслідок зміни податків, відмови держави від укладання контрактів на наступний термін, перерозподілу державою виробничих ресурсів внаслідок стихійного лиха, страйків.

Очевидно, що у межах як вільної ринкової, так і сучасної перехідної економіки такі ризики об’єктивно неминучі. Ця властивість їх органічно пов’язана з економічною свободою крупних підприємств, фірм, компаній, з юридичною свободою найманих працівників (що супроводжується економічним примусом до праці), частковою (оскільки вона супроводжується диктатом монополій, у тому числі міжнародних) економічною свободою дрібних та середніх товаровиробників.

Навіть за регульованої економіки, ретельного вивчення ринку маркетологами суб’єкти господарської діяльності позбавлені всебічної достовірної інформації про кон’юнктуру ринку, фінансовий та виробничий стан підприємств-конкурентів, їхні плани, що посилює об’єктивний характер економічних ризиків.

Ступінь економічних ризиків зростає в умовах перехідної економіки, в якій перебуває Україна.

2. Сутність та основні види ризиків

Економічний ризик – непередбачені суб’єктом господарської діяльності дії, які спричиняють можливість втрат або отримання додатковго прибутку, зумовлені передусім випадковим характером прийнятих ним рішень.

Основними видами економічних ризиків є матеріально-технічні, постачальницько-збутові, виробничі, інвестиційні, кредитні, відсоткові, ва­лютні, комерційні, політичні, економіко-правові, уп­равлінські, маркетингові та ін.

Матеріально-технічний ризик – ризик, пов'язаний з недостатнім або низьким рівнем матеріально-технічної бази підприємства, яка може не забезпечити випуск ви­сокоякісної конкурентоспроможної продукції.

Постачальницько-збутовий ризик – ризик, зумовлений постачанням неякісних матеріалів, комплектуючих виробів або зривом чи зміною умов укладених договорів і своєчасної поставки; несвоєчасним постачанням товарів споживачу, їх недостатньою якістю, несвоєчасним наданням післяпродажних послуг.

Серед постачальницько-збутових ризиків важливими є ризики нереалізації виготовленої продукції (через зміну структури та скорочення потреби в даній продукції, заміну даного виду продукції товарами інших підприємств), ризик несвоєчасного отримання оплати за реалізовану продукцію, ризик відмови покупців від отриманої продукції.

Виробничий ризик ризик, безпосередньо пов’язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок.

Інвестиційний ризик – ризик, зумовлений порушенням матеріально-речової структури інвестицій, несвоєчасною виплатою здійснених капіталовкладень, незбалансованістю прямих (забезпечують володіння контрольним пакетом акцій) і портфельних (такого володіння не забезпечують) інвестицій.

Кредитний ризик – ризик, пов’язаний з небезпекою неповернення, часткового або несвоєчасного повернення кредитів.

Серед кредитних ризиків розрізняють коротко-, середньо- і довготермінові; незабезпечені (бланкові) і забезпечені; дрібні, середні й великі; за формами кредитів (банківські, комерційні); за сферами використання (промисловість, придбання товарів і послуг, інвестиції).

Відсотковий ризик – ризик, зумовлений непередбаченою зміною відсоткових ставок.

Валютний ризик – ризик, зумовлений непередбаченою зміною курсів іноземних валют, а також курсу національної валюти.

Політичний ризик – ризик, пов’язаний з революціями, переворотами (які змінюють природу економічної системи), війнами та ін.

Економіко-правовий ризик – ризик, зумовлений змінами в законодавстві (або його недосконалістю) щодо економічної діяльності, неправильним застосуванням державою чинного законодавства.

Управлінський ризик – ризик, пов’язаний з нераціональним характером прийнятих менеджерами різних ланок (особливо вищої ланки – президентами, віце-президентами компаній) рішень.

Маркетинговий ризик – ризик, спричинений неточними прогнозуваннями обсягів досліджуваного ринку.

Деякі з названих видів ризиків можуть бути згруповані у певні типи. Наприклад, кредитний, відсотковий, інвестиційний можна об’єднати у фінансовий; матеріально-технічний, постачальницько-збутовий, виробничий, управлінський, маркетинговий – у підприємницький тип ризику.

У разі прийняття рішень, які початково містять необгрунтовані ризики, останні перетворюються на авантюру.

Авантюра – дії, які не випливають з вимог економічних законів, урахування комплексу внутрішніх і зовнішніх умов.

Крім наведених видів і типів ризиків розрізняють проектні (пов’язані із самим проектом будівництва, його якістю), портфельні (зумовлені невідповідністю або частковою відповідністю проекту інвестиційним можливостям підприємства). Різні види та типи ризиків тісно пов’язані між собою у цілісну систему, взаємозумовлюють один одного.

Суб’єкт господарської діяльності, який мислить раціонально, не повинен покладатися на стихійно-природний хід подій, він мусить навчитись управляти ризиками.