Для якісного аналізу результату використайте подану нижче інтерпретацію.

Логічність мислення — це інтегральна характеристика, яка вказує на зрілість мисленнєвих процесів та здатність особистості реалізовувати різні форми та операції мислення у відповідності до правил та законів логіки, що є важливим для раціонального пізнання будь-якої сфери буття людини. Логічність відображає ступінь коректності думок та дозволяє адекватно пізнавати і розуміти оточуючий світ, а також є показником здатності людини до опанування складних теорій, понять, суджень.

4. Напишіть висновок, указавши рівень прояву досліджуваної якості та її характеристику. Яке значення має логічність мислення для вашої навчальної та майбутньої професійної діяльності.

Завдання 2. Склади слова.

Використовується для дослідження креативності та вербального інтелекту. Окрім того,її можна використовувати на уроках іноземної або рідної мови, або для підготовки до тестування. На виконання завдання дається 4 хвилини.

1. На дошці написано 14 літер: А, С, Е, П, В, Г, Т, І, У, Л, Р, М, О, Д.

2. Необхідно із цих літер скласти якомога більше слів. При цьому не можна в одному слові використовувати одну й ту саму літеру.

3. Можна придумати із заданими літерами слова, яких не існує в нашій мові, але вони досить схожі на відомі слова.

Завдання 3. Самоаналіз енергетичного коефіцієнту мови

Енергетичний коефіцієнт будь-якого тексту можна вирахувати, порахувавши загальну кількість слів тексту, який передає зміст поняття. Придумайте формулювання поняття, наприклад, слова “мужність” таким чином, щоб це виразилось одним реченням. Потім порахуйте кількість слів у цьому реченні, розділіть на це число 1 (поняття) число-коефіцієнт мови. Чим більше слів, які передають думку, тим нижче коефіцієнт мови. Наприклад, «Це боротьба із собою». Кількість слів – 4. Вирахування за формулою: 1 розділити на N (кількість слів), або 1 ділене на 4 дорівнюе О,25. -Нехай ваш товариш поставить оцінку за смисл формулювання за 10-бальною шкалою. Помножте цю оцінку на енергетичний коефіцієнт мови, і ви отримаєте об’єктивну оцінку за вправу.

Запишіть текст будь-якого висловлювання щодо змісту того чи іншого поняття, підрахуйте енергетичний коефіцієнт мови. Зробіть висновок відносно чіткості та доцільності власних висловлювань.

Завдання 4. Відносний словниковий запас

Словниковий запас найкращим чином характеризує інтелект особистості. Ми звикли мати справу з абсолютним словниковим запасом, тобто із сукупністю. слів, які людина правильно розуміє. Поки словниковий запас невеликий, у дитячому віці, його ще можна визначити. У зрілому віці визначення абсолютного словникового запасу стає практично неможливим. Тому необхідно користуватися відносним словниковим м запасом, визначити який досить просто.

Відносний словниковий запас показує кількість знайомих слів, які часто зустрічаються у повсякденному житті людини. Прогляньте 300 або 500 слів енциклопедії, зробіть висновок, скільки слів ви знаєте. Це число становить 45 %. Яку б сторінку енциклопедії ви не відкрили, цей відсоток буде незмінним. Отже, достатньо переглянути 500 слів.

Відносний словниковий словник – досить зручне експериментально-психологічне дослідження, тому його можна вивчати в динаміці скільки завгодно. За цією ж енциклопедією обстежте свій інтелект через 2 роки, і ви зможете дати відповідь, наскільки втримується ваша інтелектуальна лабільність, тобто научуваність. Однією з переваг цього показника є також те, що ви можете визначати словниковий запас на декількох мовах. Візьміть тлумачний словник англійської мови та визначте ваш відносний словниковий запас в англійській мові. Загальний результат вашої роботи, наприклад, буде таким: відносний словниковий запас 62 % (За енциклопедією України); 50№ (За Великою Радянською Енциклопедією); 1,8% (За Англійським Тлумачним словником Вебстерса).

Щоденна об’єктивна оцінка вираховується загальною кількістю балів, що відповідає сумі загальної кількості відсотків відносного словникового запасу за всіма словниками, наприклад, 62+50+1,8 = 113,8.

Завдання 4. перевірка здібності здійснювати розумові операції з допомогою задачі на перекодування «Мова суахілі» (Метод Б.Г.Ананьєва)

Пропонуться 4 рядки, в кожному з яких є одне слово на мові суахілі з перекладом українською мовою

Akupenda - він любить тебе

Awapiga - він б’є їх

Nikupiga - я б’ю тебе

Atupenda - він любить нас

Необхідно перекласти з української мови на мову суахілі фразу «Я люблю їх», пояснити хід своїх міркувань, показавши окремі етапи розв’язання задачі.Для цього необхідно використати дві протилежні розумові операції – аналіз і синтез.

Завдання 5. Написання віршів

Складання віршів займає дуже важливе місце в більшості культур. Новий підхід до вивчення теорії віршотворення з'явився в результаті дослідження людського мозку в останні десятиріччя минулого століття. Нова наукова парадигма розроблена Міжнародним товариством по вивченну часу. Найважливіші постулати її зводяться до таких положень:

1. Сприймання та розуміння дійсності неможливе без розуміння часу.

2. Час містить у собі складові частини.

3. Час являє собою ієрархію складних часових протяжностей – це частина загальної еволюції Всесвіту.

4. Ієрархічність часу відображає, і втілює різні фази його еволюції.

В основі віршованого розміру лежить часова єдність, яка засвідчує, що всім людям притаманна властивість до створення та підтримки певних ритмів.

Віршування – це творчий упорядкований нервово-психічний процес, здатний установлювати гармонійну взаємодію між різними функціональними зонами нашого мозку. Таким же чином віршований розмір дуже тонко пристосовується до роботи самого мозку, і тому він може збуджувати та посилювати певні психічні функції.

У психології є поняття “установка” яке ввів Д.М.Узнадзе. Чому людину так приваблюють вірші, які викликають потрясіння, найвищий підйом емоцій? Поезія має значно більшу емоційну силі, ніж проза, тому що в ній присутні ритм і рима. У людини, яка читає вірші, формується установка на закінчення строфи. І коли рима автора співпадає із цим установочним закінченням строфи,у того,хто читає вірші, наче відкриваються потаємні двері його серця, у нього з'являється відчуття, що вірші виникли в нього самого. Древні автори навіть писали у віршах. Алей і досі не досліджено тип короткотривалої установки , який відрізняється від її розуміння Д.М.Узнадзе.

Що відбувається у свідомості людини, яка створює вірші? Поети стверджують, що людина налаштовується на обрану тему тоді, коли шукає риму. У цей момент у корі головного мозку створюється домінанта, яка вступає в конкуренцію з конфліктом особистості. Ця домінанта виконує терапевтичну роль. Саме тому знайдена рима може принести довгоочікуване полегшення, людина гармонізує свій стан через ритм.