Самостійна робота до семінару 2. Розвиток психіки у філогенезі. Мозок і психіка.
Завдання 1.
Хід виконання
1. Виконайте завдання за інструкцією: «На малюнку колами символічно зображено поняття та взаємозв'язки між ними. Наприклад, малюнок «а» означає, що поняття А і Б є тотожними, синонімічними. Малюнок «б» — поняття А і Б є різними, проте пов'язані одне з одним, мають щось спільне. Малюнки «в» і «г» означають, що одне з понять є більш «широким», узагальнюючим і включає у себе інше поняття. Малюнок «д» свідчить, що поняття А і Б є абсолютно різними і зв'язок між ними відсутній.
а б в г д
2. Проаналізуйте і вкажіть, в якому з наступних відношень знаходяться пари наведених нижче понять».
відображення (А) — психіка (Б);
рефлекс (А) — інстинкт (Б);
чутливість (А) — психіка (Б);
психіка (А) — свідомість (Б);
інстинкт (А) — безумовний рефлекс (Б);
подразливість (А) — біологічні форми відображення (Б);
відображення (А) — інформація (Б).
3. Впишіть у відповідні кола пари понять.
3. Обґрунтуйте висновок, у якому вкажіть групи понять та взаємозв'язків, які виявилися найлегшими та найскладнішими Для вашого розуміння; опишіть фактори, що спричинили труднощі у засвоєнні навчального матеріалу.
Завдання 2. З'ясувати якість засвоєння етапів розвитку психіки та своєрідності психіки як біологічної форми відображення.
Хід виконання
Вставте пропущені слова та закінчіть речення
. а) «У процесі переходу від неживої до живої природи властивість відображення набуває нової якості, воно стає....»
б) « ...представляє собою здатність організмів реагувати на впливи біологічно значимих явищ.»
в) «Порівняно з рослинами у тварин виникає новий вид подразливості —....»
г) «... вважають вихідною формою психіки.»
д) «На стадії елементарної сенсорної психіки тварини здатні відображати лише…..зовнішніх впливів.»
є) «Представники стадії …..відображають зовнішню дійсність у формі не окремих відчуттів, а цілісних образів.»
ж) «Прикладами ... можуть слугувати звички домашніх тварин або їх дресирування.»
з) «Поштовхом для виникнення свідомості була поява нової форми діяльності — …..»
2. Напишіть висновок, у якому вкажіть поняття, що викликали ускладнення в процесі засвоєння.
Завдання 3. Визначити якість засвоєння будови головного мозку людини.
Хід виконання
1. Вкажіть назви основних 7 відділів головного мозку та опишіть їх функції.
Завдання 4. Визначити домінантність півкуль головного мозку за допомогою експрес-методики.
Хід виконання
1. Проведіть обстеження відповідно до інструкції:
Переплетіть пальці рук і зазначте, великий палець якої руки опиняється зверху. Отриманий результат позначте буквами: Л — ліва рука, П — права рука.
Зафіксуйте предмет, що знаходиться на відстані 2—-3 метрів, дивлячись на нього крізь дірочку діаметром 1 см в аркуші паперу (аркуш необхідно тримати на відстані ЗО—40 см від очей). По черзі заплющуйте праве і ліве око. Провідним вважається те око, яким ви бачите предмет так, як двома очима, або те, при заплющуванні якого, предмет зникає з поля зору. Отриманий результат позначте відповідними буквами (Л і П).
Переплетіть руки на грудях (поза Наполеона). Провідною вважається та рука, кисть якої першою лягає зверху на передпліччя іншої руки. Отриманий результат позначте відповідними буквами.
Складіть руки для оплесків так, щоб одна долоня опинилася зверху. Поплескайте у долоні. Зверніть увагу, яка долоня при цьому виявиться домінуючою. Отриманий результат позначте відповідними буквами.
2. Проаналізуйте результати на основі наведеної нижче інтерпретації.
Основні відмінності у роботі півкуль головного мозку людини вперше були виявлені американським вченим Р. Сперрі, який одного разу з метою лікування ризикнув розсікти міжпівкульні зв'язки хворих на епілепсію. В результаті виявилося, що людина, у якої була «відключена» права півкуля, а «працювала» ліва, зберігала здатність до мовленнєвого спілкування, правильно реагувала на слова, цифри та інші умовні знаки. Але часто виявлялася безпомічною, коли треба було робити щось з предметами матеріального світу та їх зображенням. Коли «відключали» ліву півкулю, а «працювала» одна права півкуля, пацієнт легко розбирався в предметах живопису, мелодіях, інтонаціях мовлення, орієнтувався у просторі, але втрачав здатність розуміти складні мовленнєві конструкції і зовсім не міг зв'язано говорити. У зв'язку з цим основна діяльність лівої півкулі отримала назву логіко-вербального мислення, а права — просторово-образного. Відмінність між типами мислення зводиться до принципів створення зв'язного контексту з окремих елементів інформації. Лівопівкульне мислення з окремих елементів створює однозначний контекст, тобто з усіх численних зв'язків між предметами та явищами воно активно відбирає лише деякі, найбільш суттєві для даної конкретної задачі. Правопівкульне мислення створює багатозначний контекст, завдяки одночасному охопленню практично всіх ознак і зв'язків одного або багатьох явищ.
Якщо в отриманій формулі у вас переважають букви «П» (особливо домінування певної руки чи ока свідчить про перевагу розвитку протилежної півкулі головного мозку), то це свідчення належності до логічного типу мислення. Це мислення наділяє здатністю до послідовної обробки інформації, коли пізнання відбувається постадійно, і у зв'язку з цим носить аналітичний характер. Такі люди люблять мати справу з проблемами, що вирішуються логічним шляхом; шукають точні факти і люблять конструктивні завдання. Лівопівкульно мислячі швидше роблять висновки, ніж продукують нові ідеї, по суті, вони швидше покращують вже існуючий процес або продукт, ніж створюють щось нове, будучи конформістами, віддають перевагу роботі у проблемно-орієнтованих організаціях, які мають чітку структуру, налагоджений контроль та чітко окреслене коло обов'язків.
Контактні, активні та говіркі. Оптимістичні. Більшу частину власних проблем вирішують самостійно. Під час вирішення справ більше покладаються на розрахунок, ніж на інтуїцію.
Успішні у професіях, де необхідні логічні здібності: математика, викладач природничих наук, програміст, організатор виробництва, пілот, водій тощо.
Якщо ж в отриманій вами формулі переважають букви «Л», то це ознака належності до образного типу мислення. Це люди — винахідники. Знаходять головну ідею, роблять відкриття в процесі розв'язання проблемної ситуації. Вони менш конформні і віддають перевагу організації з гнучкими правилами, що має ідеалістичні ідеї, і такій, де вони можуть проявити власну ініціативу. Легко вирішують проблеми інтуїтивним шляхом і більше покладаються на власні почуття.
Дещо песимістичні. Не дуже товариські. Однак здатні плідно працювати навіть у несприятливих умовах.
Успішні у професіях, де необхідні здібності до образного мислення: художник, актор, архітектор, конструктор, дизайнер, лікар тощо.
Люди зі «змішаним» типом користуються стратегією лівої і правої півкулі відповідно до ситуації. Зони їх успіху там, де необхідно вміння бути послідовним у роботі і одночасно образно, цілісно сприймати події, швидко та ретельно продумувати свої вчинки навіть у екстремальних ситуаціях.
Отримана в результаті експрес-діагностики формула надає також можливість дізнатися про певні особливості своєї особистості та характеру.
ПППП — володар такої характеристики консервативний, віддає перевагу загальноприйнятим формам поведінки.
ПППЛ — меланхолійний тип темпераменту. Переважає нерішучість у поведінці.
ППЛП — характер сильний, енергійний, артистичний. При спілкуванні з такою людиною не завадять рішучість і почуття гумору.
ППЛЛ — характер близький до попереднього типу, але більш м'який, контактний, повільніше звикає до нової обстановки. Зустрічається досить рідко.
ПЛПП — аналітичний склад розуму, основна риса — м'якість, обережність. Уникає конфліктів, терплячий і обачливий, у відносинах віддає перевагу дистанції.
ПЛПЛ — поєднання зустрічається, як правило, серед жінок. Характерною ознакою є схильність піддаватися різним впливам, беззахисність, але разом з тим здатність іти на конфлікт.
ПЛЛП — артистизм, деяка непостійність, схильність до нових вражень. У спілкуванні сміливий, уміє уникати конфліктів і переключатися на новий тип поведінки. Серед жінок зустрічається приблизно вдвічі частіше, ніж серед чоловіків.
ПЛЛЛ — тип, найхарактерніший для чоловіків. Відрізняється незалежністю, непостійністю і аналітичним складом розуму.
ЛППП — один з найпоширеніших типів. Емоційний, легко контактує практично зі всіма. Проте недостатньо наполегливий, схильний до чужого впливу.
ЛППЛ — тип схожий на попередній, але ще менш наполегливий, м'який і наївний. Вимагає особливо дбайливого ставлення до себе.
ЛПЛП — це найсильніший тип характеру. Наполегливий, енергійний. Важко піддається переконанню. Дещо консервативний через те, що нерідко нехтує чужою думкою.
ЛПЛЛ –характер сильний, але ненав’язливий. Внутрішня агресивність прикрита зовнішньою м’якістю. Здатний до швидкої взаємодії, але взаєморозуміння при цьому відстає.
ЛЛПП – характерна дружелюбність, простота, деяка розкиданість інтересів.
ЛЛПЛ – простодушність, м’якість, довірливість – ось основні риси. Дуже рідкісний тип. У чоловіків практично не зустрічається.
ЛЛЛП – емоційність у поєднанні з рішучістю приводить до непродуманих вчинків. Енергійний.
ЛЛЛЛ – має здатність по-новому поглянути на речі. Яскраво виражена емоційність поєднується з індивідуалізмом, завзятістю і деякою замкнутістю.
Напишіть висновок, у якому спрогнозуйте успішність майбутньої професійної діяльності на основі виявлених особливостей.
Завдання 5. Психологічна задача.
Письменник О.Бєляєв створив у своїй уяві голову професора Доуеля, наділену здатністю відчувати, мислити, пригадувати, тобто, здатністю продукувати психіку. Цей фантастичний образ має під собою реальні підстави, оскільки голову (точніше, мозок) вважають органом психіки, а психіку відповідно функцією мозку.
Запитання: Чи могла б насправді так функціонувати голова професора Доуеля? Чи буде така голова мислити?