Природа знає краще.
За сучасними уявленнями життя існує на планеті Земля кілька мільярдів років. За такий тривалий час природою було випробувано величезну кількість видів організмів, з яких в природному середовищі лишалися тільки ті, що були більш життєздатними. Інші організми знищувались ще до того, коли вони передавали свої властивості послідуючим поколінням. Із величезної їх різноманітності природа відібрала найбільш придатні, відкинувши ті, що були опробувані і виявилися невдалими.
Ще один важлвий, з екологічної точки зору, наслідок випливає з цього закону. Як виявляється на будь-яку органічну речовину, що використовується живими організмами, в природі існує руйнивник цієї речовини – фермент. Ні одна органічна речовина не буде синтезована в природних умовах, якщо для цієї речовини не існує ферменту. Можливо, якраз ця закономірність значно обмежує кількість сполук, що використовуються живими організмами.
Успіхи хімії та генетики дозволили людині синтезувати велику кількість сполук, що не використовуються живими організмами, та вивисти нові види живих організмами з тими чи іншими властивостями. При цьому людина відійшла від основних природніх принципів. Більшість хімічних сполук синтезується без пошуків відповідних ферментів та врахування наслідків накопичення цих речовин в НПС. В 1990 р. було зареєстровано 10 млн. хімічну сполуку, що стало відомоою вченим. Про швидкість освоєння людиною нових сполук можна судити по тому, що в 1978 р. їх було відомо 4 млн., а в 1983 р. вже 6 млн. Відповідно досить швидко розширюється і перелік нових речовин, що широко використовується людиною в промисловості, с/г. За оцінками вчених, з 35 тис. пестицидів, що були синтезовані за період з 1945 року ледве 10 % детально перевірені на шкідливість для здоров”я людини. В більшості випадків людство виходить з моментальної вигоди. А це призводить до того, що невідомо як буде впливати на потомство живих організмів (і людини в першу чергу) та чи інша сполука через 10, 100 поколінь і чи не стане новий вид, отриманий методами генної інженерії загрозою для життя на Землі через тривалий час.
Тому образно кажучи, досвід та знання природи у вирішенні цих питань недооцінені.
Ніщо не минає даремно (за все потрібно платити).
Цей закон є ніби наслідком дії трьох попередніх законів. Всі свої потреби людина задовольняє, використовуючи та переробляючи природні ресурси, котрі беруться у природи. Все, що взяте у природи, повинно бути повернуто. Образно кажучи, природа ще недавно відстрочувала людству платежі за користування її багатствами. А тепер з кожним роком гострота сплати за векселями зростає.
3.Глобальні проблеми екології.
У відповідності з програмою ООН по проблемах захисту НПС глобальні проблеми складають такі основні розділи:
Зміна атмосфери та клімату.
Зміна гідросфери.
Зміна літосфери.
Зміна біоти (тваринного та рослинного світу).
Зміни в с/г та лісовому господарстві.
Демографічні проблеми.
Урбанізація.
Вплив навколишнього середовища на здоров”я людей.
Проблема розвитку промислового виробництва.
Проблеми, пов”язані з виробництвом та споживанням енергії.
Проблеми, пов”язані з транспортом.
Розвиток природоохоронної освіти та розуміння суспільством проблем збереження навкодишнього середовища.
Проблеми мілітарізації та вплив війни на навколишнє середовище.