Тема 14. Світове господарство в останній третині XX – початку XXI ст.

1. Логіка економічних перетворень у країнах ЦСЄ.

2. Результатами "шокової терапії" у країнах ЦСЄ

• на першому етапі проводилася макроекономічна стабілізація – попередня умова початку реформ: зупинка спаду виробництва, проблеми зовнішнього і внутрішнього боргу;

• здійснювалася реформа цін і торгівлі, вводилася конвертованість національної валюти, ціни приводилися у відповідність з витратами виробництва і рівнем світових цін;

• провадилась реформа податкової і соціальної системи, підприємці одержували податкові стимули, а населення захищалося від безробіття.

Наслідки реформ:

• спад виробництва;

• свобода ціноутворення; ви­кликала значний ріст цін при одночасному зниженні доходів населення;

• виникло масове безробіття;

• зруйновано колишні зв'язки у рамках РЕВ.

Довелося у найкоротший термін пристосовуватися до нових умов господарювання. Головною стратегічною метою був перехід до ринку еволюційним шляхом через змішану економіку і підтримку Заходу. Радники, головним чином фахівці МВФ, давали свої рекомендації країнам ЦСЄ і контролювали хід реформ.

Фактично реформи виявилися більш динамічними. Практично повсюди був обраний шлях входження в ринок через так звану "шокову терапію". Класичним прикладом "шокової терапії" служить Польща, у якій реформи проводили­ся найбільш радикальним способом. Програма польських реформ, здійснена ві­домим економістом, прем'єр-міністром в уряді Леха Валенси – Л. Бальцеровичем припускала визначені втрати в ім'я реформ. План Бальцеровича полягав у наступному:

• різке зниження інфляції за рахунок припинення фінансування державного бюджету центральним банком країни (припинення грошової емісії), встановлення реальної відсоткової ставки;

• прив'язку курсу національної грошової одиниці до американського долара (введення конвертованості злотого);

• лібералізація цін і зовнішньої торгівлі;

• одержання кредитів МВФ для стабілізації економіки;

• швидка структурна перебудова економіки за рахунок проведення прискореної приватизації;

• прийняття нового економічного законодавства, що відповідає сучасним потребам (закон про банкрутство, гарантію інвесторам і т.п.);

• відкриття економіки для іноземних інвесторів.

Результатами "шокової терапії" у країнах ЦСЄ стали:

• глибокий спад виробництва, більший, ніж очікувався (спад промислового виробництва досягав 20% у рік);

• розпад колишніх економічних зв'язків у рамках РЕВ, необхідність налагодження нових, переорієнтація ринку збуту продукції країн ЦСЄ зі Східної на Західну Європу;

• структурне безробіття внаслідок ліквідації соціалістичної "надлишкової зайнятості";

• стійка інфляція;

• поверхнева приватизація: приватизовані підприємства не змогли у швидкий термін пристосуватися до нових ринкових механізмів, не зіграли роль, що відводиться їм, податкові стимули (характерна податкова інфляція витрат). Приватизація докорінно не змінила поведінку нових власників, що не відразу змогли опанувати мистецтво керування біз­несом. По суті справи, у програмі приватизації був свідомо зроблений вибір на користь широкої, але поверхневої приватизації замість глибокої, але вузької;

• банківська криза, що почалася через те, що комерційні банки видавали не забезпечені;

• відсутність іноземних інвестицій, оскільки замість очікуваних прямих інвестицій у реальний сектор економіки в регіоні спостерігався приплив спекулятивного фінансового капіталу, що до­сить швидко зруйнував фінансовий ринок країн ЦСЄ.

До позитивних результатів реформ варто віднести:

• ліквідацію дефіциту товарів і послуг, їхню доступність населенню;

• активізацію і лібералізацію підприємницької діяльності, відновлення приват­ного сектора;

• створення демократичної системи керування економікою, продовження рин­кового курсу;

• невтручання держави в процес прийняття бізнес-рішень на мікро рівні, кон­центрація держави на завданнях макроекономічного регулювання;

• початок нової економічної інтеграції регіону у систему світових господарсь­ких зв'язків (розвиток торгівлі, науково-технічного обміну, взаємодії в інвес­тиційній сфері з провідними країнами світу, перегляд відносин з Росією і країнами СНД на користь взаємовигідного співробі­тництва на ринкових принципах), налагодження нових економічних зв'язків між країнами ЦСЄ.

Література: [6, с.336-366],[13, с.451-463],[14, с.431-479],[16, с.267-292]