6. Міжособистісний конфлікт: сутність, причини, стадії виникнення

Міжособистісні конфлікти - це конфлікти, які виникають через суперечності у відносинах двох або більшої кількості людей, які виконують спільну діяльність.

Конфлікт блокує взаємодію між ними і робить їх співпрацю неможливою чи малоефективною. Конфлікти між особами виникають там, де стикаються різні погляди, манери поведінки; їх може живити і бажання одержати щось, не підкріплене відповідними можливостями. Міжособистісний конфлікт може також виявлятися як зіткнення людей з різними рисами вдачі, поглядами і цінностями. У міжособистісних конфліктах протиборство людей відбувається безпосередньо, тут і зараз, на основі зіткнення їх особистих мотивів.

У міжособистісних конфліктах протиборство людей відбувається безпосередньо, тут і зараз, на основі зіткнення їх особистих мотивів.У міжособистісних конфліктах виявляється весь спектр відомих причин: загальних і конкретних, об'єктивних і суб'єктивних.

Міжособистісні конфлікти для суб'єктів конфліктної взаємодії є своєрідним "полігоном" перевірки характерів, темпераментів, прояву здібностей, інтелекту, волі та інших індивідуально-психологічних якостей. Міжособистісні конфлікти відрізняються високою емоційністю і поширенням на практично всі сторони відносин між конфліктуючими.

Міжособистісні конфлікти зачіпають інтереси не тільки конфліктуючих, але і тих, з ким вони безпосередньо пов'язані або службовими, або міжособистісними відносинами.

Причина становить джерело конфлікту, перебіг якого, його глибина, тривалість обумовлені певними чинниками.

А.С Кармін при класифікації основних причин конфліктів між особистостями виділяє такі групи причин:  1) обмеженість ресурсів – їх якісна і кількісна сторона;  2) різні аспекти взаємозв’язку (повноваження, влада); 3) відмінності в цілях;  4) відмінності в уявленнях і цінностях;  5) відмінності в манері поведінки і життєвому досвіді; 6) незадоволення в комунікації;7) особистісні відмінності учасників сутички.

Виділяють три стадії вирішення конфліктів: 1) підготовчу (ведеться детальний аналіз ситуації самими учасниками, закладається основа її врегулювання), 2) переговори (тривала і важка стадія, що передбачає прямий контакт учасників конфлікту або їх довірених осіб), 3) вихід з конфлікту (стадія включає контроль за узгодженими рішеннями; тут особливо важлива роль посередника). Аналіз конфліктної ситуації на 1-му етапі повинен включати відомості про об'єкт і суб'єктах конфлікту, про історичні коріння, приводи, рівні напруженості, ресурсах учасників - тобто «Дерево конфлікту». Друга стадія (самі переговори) вимагає особливого мистецтва. В літературі з конфліктології виділяють чотири можливі варіанти вирішення конфлікту між сторонами А і Б: 1) А виграє за рахунок Б, 2) Б виграє за рахунок А, 3) Обидві сторони програють, 4) Обидві сторони виграють на основі компромісу, взаємних поступок і зіставлення можливих втрат в результаті продовження конфлікту.

7. Зміст соціального конфлікту

Всі конфлікти з участю суспільних груп є соціальними. Але залежно від сфер, в яких вони проявляються, ці конфлікти приймають форму економічних, політичних, міжкультурних, ідеологічних, юридичних тощо. Економічні конфлікти пов´язані з розподілом праці і виникненням на цій основі відмінності людей у доступі до суспільних благ. В сучасній Україні у змісті конфліктів відображаються проблеми становлення ринку і перерозподілу власності. Способами їх прояву може бути конкуренція різних корпоративних економічних груп, страйки і трудові суперечки, пов´язані з приватизацією підприємств, з приводу заробітної плати і використання професійного потенціалу.

Виділяють соціальні конфлікти у вузькому значенні цього слова. Їх предметом можуть бути питання, що стосуються статусу суспільного ладу. Різновидами соціальних конфліктів є міжетнічні та класові конфлікти. Перші проходять лініями етнічних спільнот, другі - лініями класового поділу суспільства.

Політичний конфлікт - це конфлікт з приводу розподілу владних повноважень, з приводу панування і управління. Більшість соціальних конфліктів знаходять продовження у сфері владних відносин, тому що для вирішення протиріч, що виникли, часто вимагається прийняття політичних рішень.

Цей тип конфлікту має своїм змістом:

• боротьбу між групами за вплив в інститутах державної влади;

• боротьбу за доступ для прийняття значущих рішень;

• боротьбу за участь у розпорядженні ресурсами;

• боротьбу за пріоритетність своїх поглядів та ідей.

У конфлікті кожна із сторін проголошує свій інтерес загальним і обов´язковим для інших груп. Саме в цьому закладена полярність позицій і дій сторін.