Ііі. Хід заняття

Навчальні питання та їх короткий зміст

Методика викладання

І. Вступна частина – 10 хв.

Заповнення журналу.

Встановлення зв’язку заняття з навчальним матеріалом, що вивчався раніше. Відповіді на контрольні питання.

Оголошення теми заняття, навчально-виховної мети заняття, навчальних питань і час на їх викладання, інформаційне забезпечення.

Після заповнення журналу нагадую студентам тему та питання які вивчались на попередньому занятті.

Задаю контрольні питання, при необхідності уточнюю відповіді.

Зробити висновок про рівень засвоєння навчального матеріалу та якість підготовки студентів до заняття.

Висвітлюю слайди.

Оголошую тему, навчально-виховну мету, навчальні питання заняття, інформаційне забезпечення. Роздача бланків розкладки продуктів ф.66.

ІІ. Основна частина – 165 хв.

Вступ – 3 хв.

1. Складання переліку страв, які плануються на тиждень -70 хв.

Роз’яснення студентам вимог при складанні переліку страв на тиждень, які керівні документи це визначають та як ними керуватись.

Методика складання розкладки продуктів включає продуманий підбір страв на тиждень і правильний розподіл продуктів відповідно до приймань їжі. З цією метою рекомендується користуватися картотекою страв і приблизними розкладками, наведеними у Додатках до Керівництва.

В розкладці продуктів на тиждень одні і ті самі страви не повинні повторюватись більше 2-3 разів, а страви із однакових продуктів, наприклад, суп рисовий і кашу рисову, як гарнір до другої страви, на одне приймання їжі планувати забороняється. Круп’яні гарніри необхідно чергувати з овочевими.

Другі м’ясні страви у смаженому або тушкованому вигляді дають більш тривале відчуття ситості. Тому за загальновійськовою нормою рекомендується планувати тільки м’ясо порційне смажене, тушковане і відварне, свинину в сухарях і в тісті, м’ясо порційне шпиговане та інші страви, а в холодний період року – котлети, биточки, тефтелі, біфштекси, в їдальнях, де є для цього умови, протягом усього року.

Рибні страви також плануються в широкому асортименті: риба смажена, тушкована, припущена з овочами, відварна, під маринадом, запечена у соусі, тісті та ін.

На гарніри до других страв необхідно по можливості передбачати запіканки, розсипчасті каші замість в’язких.

Підведення підсумків вивчення першого питання.

Оголосити перше навчальне питання заняття, його мету і його важливість при складанні розкладки продуктів.

Висвітлюю слайд з найменуванням першого питання.

Роз’ясняю студентам вимоги при складанні переліку страв на тиждень.

Доповідь супроводжую показом слайдів.

Слухачі конспектують основні положення навчального матеріалу.

З метою закріплення навчального матеріалу задаю контрольні питання.

Підвожу підсумок вивчення першого питання.

2. Складання розкладки продуктів за нормою № 1 – загальновійськова на один день

- 90 хв.

Режим харчування військовослужбовців визначає кількість приймань їжі протягом доби, дотримання фізіологічно обґрунтованих проміжків часу між ними, доцільний розподіл продуктів, належних за нормами харчування, відповідно до приймань їжі, на протязі дня, а також приймання їжі у суворо встановлений розпорядком дня час.

Розробка режиму харчування військовослужбовців покладається на командира військової частини, його заступника з тилу, начальника продовольчої та медичної служб військової частини. *

Для особового складу військової частини Збройних Сил України в залежності від характеру навчально-бойової діяльності та норм харчування встановлюється три- або чотириразове приймання їжі.

Триразове харчування (сніданок, обід, вечеря) організовується у військових частинах, де особовий склад харчується за нормою №1 - загальновійськова і чотири рази за нормою №6 для ліцеїстів та музикантських вихованців. Для військовослужбовців, призначених для несення варти, організовується четверте, додаткове приймання їжі. Сніданок, обід і вечеря в звичайний час і друга вечеря в нічний час.

Приготування їжі для особового складу ЗС України проводиться тільки по розкладці продуктів.

Згідно Статуту Внутрішньої служби ЗСУ та наказу МО України 2002 р. № 402, розкладку продуктів складає начальник продовольчої служби спільно з начальником медичної служби військової частини, начальником їдальні і кухарем-інструктором (ст. кухарем) окремо по кожній нормі харчування на підставі котрої проводиться приготування їжі для особового складу. Підписується вона заступником командира в/ч з тилу, начальником медичної та начальником продовольчої служб і затверджується командиром військової частини.

Розкладка продуктів ф.66 являється плануючим та керівним документом в організації харчування. Вона дозволяє найбільш вірно і раціонально використати продукти пайка для приготування різноманітної та фізіологічно повноцінної їжі.

Вимоги, що ставляться до розкладки продуктів.

Вірно складена розкладка продуктів повинна відповідати наступним вимогам.

1. Добова норма продуктів повинна повністю видаватись з застосуванням необхідних замін продуктів, наприклад, заміна крупи овочами, макаронними виробами і навпаки, не допускаючи недовитрати або перевитрати продуктів.

2. Асортимент страв на кожен прийом їжі і перерозподіл продуктів норми харчування по прийомам їжі повинні співпадати з режимом харчування.

3. Набір продуктів по асортименту і кількості для закладки в однотипні страви в різні дні і вихід цих страв повинен бути однаковим. Це полегшує роботу кухаря в приготування їжі і її видачі, а також привчає тих, що харчуються до отримання визначеного об’єму і маси страв та забезпечує рівномірну калорійність по дням і прийомам їжі.

4. В розкладці продуктів повинно бути передбачено достатня різноманітність страв. Не допускаються одні і ті самі страви в розкладці продуктів на тиждень більше двох разів, а страви з одних продуктів на протязі доби (наприклад, суп пшоняний і каша пшоняна у вигляді гарніру до другої страви).

5. Круп’яні гарніри слід чергувати з овочевими, при цьому овочеві гарніри краще подавати з рибними стравами.

6. Різноманітність приготування їжі досягається: застосуванням різноманітних продуктів харчування. Використанням різних способів кулінарної обробки одних і тих самих страв (смаження, варіння, тушкування і т.д.), шляхом вмілого застосування комбінацій окремих продуктів (комбіновані гарніри, страви).

7. Другі м’ясні страви у смаженому або тушкованому виді викликають більш тривале почуття ситості. Тому по загальновійськовій нормі харчування на сніданок або вечерю необхідно планувати гуляш, азу, рагу, плов, жарке по домашньому; не обід – м’ясо смажене та тушковане, свинину в сухарях і в тісті, м’ясо шпиговане і інші страви, а взимку – котлети, біточки, тефтелі, біфштекс рублений.

8. Рибні страви також слід планувати в широкому асортименті: риба смажена, тушкована, під маринадом, запечена в соусі, тісті і т.д.

9. На гарніри до других страв необхідно по можливості передбачати розсипчасті каші, замість в’язких.

10. Забороняється планувати оселедець солений, як самостійну страву на сніданок або вечерю.

Для більшої різноманітності харчування два рази в неділю до холодних закусок дозволяється планувати по 20 г оселедця, зменшуючи відповідну кількість риби, що видається на сніданок або на вечерю.

Доведення розподілу овочево-круп’яної групи за прийманнями їжі наказу МО України від 20.03.2008 р. № 106 «Тимчасова інструкція про організацію продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання»

Підведення підсумків вивчення другого навчального питання.

Заключення – 2 хв.

Оголосити друге навчальне питання заняття і його мету.

Висвітлюю слайд з найменуванням другого питання.

Роз’яснення студентам про розкладку продуктів, вихідні данні, вимоги до її складання.

Доповідь супроводжую показом слайдів.

Роз’яснюю порядок підрахунку виходу готових страв.

Слухачі конспектують основні положення навчального матеріалу, складають розкладку продуктів за нормою № 1- загальновійськова.

З метою закріплення навчального матеріалу в процесі заняття задаються контрольні запитання студентам.

Оцінюю практичну роботу студентів.

Підведення підсумків вивчення другого навчального питання.

ІІІ. Заключна частина – 5 хв.

Нагадується тема заняття, досягнення мети заняття, результат отриманий в ході заняття. Підводяться підсумки, оголошуються оцінки.

Задається завдання заняття на самостійну роботу. Оголошується тема наступного заняття.

Нагадати тему заняття та актуальність розглянутих питань. Підведення підсумки заняття, оголошую і виставляю оцінки з урахуванням усних відповідей, відмічаю кращих та недоліки, ставлю завдання на їх усунення. Відповідаю на запитання.

Задаю завдання на самостійну роботу.

Оголосити тему наступного заняття.