- •Міністерство освіти та науки Національний авіаційний університет
- •Курсовий проект
- •2. Загальна характеристика підприємства
- •Swot-аналіз для ват "Вінніфрут"
- •Координати місця розташування постачальників
- •4. Аналіз факторів впливу та визначення місця розташування складу в логістичному ланцюгу поставки товарів
- •Кількість транспортних засобів для постачальника №1
- •Кількість транспортних засобів для постачальника №3
- •Кількість транспортних засобів для постачальника №4
- •4.1. Розробка оптимальної стратегії управління запасами на підприємстві
- •4.1.1. Диференціація асортименту по методу авс
- •Постачальник № 2
- •Постачальник № 3
- •Постачальник № 4
- •4.1.2. Диференціація асортименту по методу xyz
- •Постачальник № 1
- •Постачальник №2
- •Постачальник №4
- •4.1.3. Характеристика товарних груп аналізів abc та xyz
- •Постачальник №1
- •Постачальник №2
- •Постачальник №3
- •Постачальник №4
- •Загальна матриця abc-xyz аналізу
- •4.2. Вибір систем управління запасами
- •Постачальник № 1 Розрахунок показників для системи управління за рік
- •Постачальник № 2 Розрахунок показників для системи управління запасами за рік
- •Постачальник № 3 Розрахунок показників для системи управління запасами за рік
- •Постачальник № 4 Розрахунок показників для системи управління запасами за рік
- •4.3. Розрахунок параметрів складської системи підприємства та розробка проекту розміщення основних зон складу
- •4.3.1 Розрахунок параметрів основних зон складу
- •4.3.2. Розрахунок розміру вантажної площі складу
- •4.3.3. Розрахунок розміру допоміжної площі складу
- •4.3.4. Розрахунок площі ділянки приймання
- •4.3.5. Розрахунок площі ділянки комплектування
- •4.5.6. Розрахунок площі робочих місць, санітарно-побутових та адміністративних приміщень
- •4.3.7. Розрахунок розвантажувальної ділянки біля складу
- •4.3.8. Естетичне оформлення території складського комплексу
- •4.4. Розробка рекомендацій щодо ресурсного забезпечення роботи складу (підйомно-транспортне обладнання, персонал)
- •4.4.1. Розрахунок оптимальної кількості підйомно-транспортних машин і механізмів
- •4.4.2. Розрахунок чисельності та якісного складу персоналу
- •4.4.3. Розробка графіку роботи складу і роботи персона
- •4.5. Розрахунок ефективності функціонування складської системи підприємства
- •4.5.1. Розрахунок показників, які характеризують інтенсивність роботи складу
- •4.5.2. Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання складських площ
- •4.5.3. Огляд інших показників ефективності роботи складу
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Об’єм продукції, що постачається на підприємство від постачальника №2
- •Об’єм продукції, що постачається на підприємство від постачальника №3
- •Об’єм продукції, що постачається на підприємство від постачальника №4
4.5.6. Розрахунок площі робочих місць, санітарно-побутових та адміністративних приміщень
Площа робочих місць складу розраховується залежно від числа тих, що працюють. При штаті складу до трьох працівників площа контори (Sконт) визначається виходячи з того, що на кожну людину припадає по 5 м2; від 3 до 5 чоловік – по 4 м2; при штаті більше п'яти працівників – по 3,25 м2. Якщо на складі планується перевіряти якість продукції, що зберігається, то робочі місця персоналу, що відповідає за це, рекомендується обладнати поблизу ділянки приймання, але в стороні від основних вантажопотоків.
Sрм = Sконт Nчол (4.14)
Sрм = 3.25*42=136 м2
де Sконт – площа контори, м2;
Nчол- кількість працівників, чол.
4.3.7. Розрахунок розвантажувальної ділянки біля складу
Загальна довжину фронту розвантаження визначається за формулою:
(4.15)
4*2+*1,2=11,6 (4.16)
де, N – необхідна кількість постів розвантаження;
L1 – довжина фронту розвантаження, м;
lавто – ширина кузову автомобіля;
lпром – відстань між вантажними автомобілями, встановленими перпендикулярно рампі, м (приймається від 1,1 до 1,2 м)
Глибина фронту розвантаження розраховується за наступною формулою:
(4.17)
де, L2 – глибина фронту розвантаження, м;
l – довжина вантажного автомобіля, м
Загальна площа для маневру і паркування транспортних засобів розраховується по формулі (4.15):
(4.15)
4.3.8. Естетичне оформлення території складського комплексу
Сучасний склад – це складний механізм з високими показниками продуктивності і якості виконуваних робіт. На сьогоднішній день вимоги до підбору кадрів пред’являються все більш високі. Робітник ефективно функціонуючого складу – це людина з особовою відповідальністю, кваліфікована і дисциплінована. В свою чергу, кадри пред’являють високі вимоги до підприємства, на якому працюють і проводять значну кількість часу. Привабити кадри для праці в брудному, пильному складі, з низьким рівнем механізації, розміщеному на погано забудованій території, без зелені все складніше.
У зв’язку з цим актуальним є завдання створення в складському комплексі сприятливих умов, забезпечуючи комфортність перебування на території і в приміщеннях складського комплексу, як персоналу, так і клієнтів складу. Тому, на території складського комплексу слід використовувати різні види зелених насаджень, об’єктів малої архітектури, роблячи її, тим самим, більш прийнятною для роботи працівників. Розміщення об’єктів малої архітектури – одне з важливих питань естетичного оформлення території. Тому, враховуються особливості простору, характер оточуючого предметного середовища, призначення окремих ділянок території, санітарно-гігієнічні та інші умови. При відборі типових об’єктів малої архітектури на території складського комплексу створюють комплект архітектури, який характеризується єдиним стилем оформлення. Надлишок малих архітектурних форм на території складського комплексу небажаний. Тому, їх номенклатуру та кількість визначають на основі аналізу існуючого досвіду, розмірів території, місцевих природно-кліматичних особливостей, кількості працівників тощо.
Естетичне оформлення складських приміщень засноване на використанні особливостей психологічного та фізіологічного сприйняття людиною інтенсивності освітлення, кольору, геометричних форм, розмірів. Використовують такі підходи до оформлення, які дозволять покращити умови освітленості в середині складу, створити умови, які полегшать виконання технологічних операцій, підвищать безпеку праці.