4.2. Вибір систем управління запасами

Для відповідних груп товарів матриці ABC та XYZ необхідно описати стратегії управління запасами. Самостійно для будь-якої з товарних груп вибрати вид системи управління запасами, провести необхідні розрахунки, намалювати графік, зробити висновки та пропозиції.

При аналізі систем управління запасами необхідно взяти до уваги, що для товарних позицій, що входять до груп АХ, AY, AZ варто застосовувати індивідуальні технології управління запасами, оскільки група А містить найбільшу частину внесків фінансових коштів. Наприклад, для групи АХ необхідно розглянути можливість застосування технології «точно в термін», обсяг реалізації по цим позиціям є відносно стабільним у часі.

Управління запасами по позиціях, що входять до груп BX, BY, BZ є досить складним, оскільки не можна зробити якісь певні висновки щодо коливань попиту. Управління запасами по цим позиціям може здійснюватися, як по однаковим, так і по індивідуальним технологіям планування.

Планування запасів по позиціям, що входять до груп CX, CY, CZ може здійснюватися на більш довгий період (наприклад, на квартал) з щотижневою чи щомісячною перевіркою наявності запасу на складі. Це обумовлено тим, що такі запаси «заморожують» порівняно невелику частину грошових коштів, а коливання попиту на ці позиції є значними.

Під час вибору системи управління запасами на основі ХУZ-аналізу варто дотримуватись наступних рекомендацій:

1. Система управління запасами з фіксованим обсягом замовлення. Оскільки дана система передбачає здійснення замовлення при досягненні порогового рівня, йде часта перевірка стану запасів. Для такої роботи складської системи найкращим є зберігання товарів групи Y, оскільки середні коливання попиту на товари даної групи можуть бути вчасно відслідковані завдяки перевірці стану запасів. Проте, замовлення однакової кількості продукції (фіксованого замовлення) не дозволяє нівелювати значні коливання попиту (група X).

2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Дана система заснована на однакових часових проміжках між замовленнями. Оскільки між цими проміжками стан запасів не перевіряється, дана система може нормально працювати лише при малих коливаннях попиту на товари, що зберігаються. Отже, за даних умов на складі варто зберігати товари групи X.

3. Система управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня. Дана система є комбінацією розглянутих вище, оскільки замовлення здійснюються і при досягненні порогового рівня, і через певний інтервал часу. Отже, дана система характеризується частішими замовленнями, аніж перші дві та краще дозволяє запобігти дефіциту товарів. Можна порекомендувати застосовувати таку систему управління запасами для товарів, попит на які сильно коливається, тобто товарів групи Z.

4. Система «Максимум-мінімум». Основою даної системи є мінімізація постачань через їх високу вартість порівняно з вартістю зберігання. Отже, за даних умов найменша ймовірність дефіциту товарів на складі буде при зберігання товарів груп X або Y, причому товари групи Y варто зберігати за даних умов лише при дуже високій вартості доставки. Для розрахунків можна прийняти, що групу X раціонально зберігати при цій системі, якщо співвідношення «вартість доставки/вартість зберігання од. в день» становить 2000...5000, а групу Y - якщо дане співвідношення більше 5000.

Таблиця 4.2.1.