- •Isbn 966-7827-27-25 «Новий Світ - 2000» удк 621.38 (075.8)
- •Isbn 966-8340-06-X «Магнолія плюс»
- •Передмова
- •Онтоелектронні елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •1.3. Польові транзистори
- •1. 4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Транзисторні електронні ключі
- •Тиристорні електронні кіючі
- •Імпульсні перетворювачі Ключові терміни ти поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •IIскеровані однофазні випростувані
- •Керовані однофазні випростувані
- •Трифазні випростувані
- •3.1. Некерован1 однофазні випростувачі
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувачі
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Пасивні згладжу вальні фільтри
- •А кишені згладжу вальні фільтри
- •4.1. Пасивні згладжувальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Параметричні стабіїізатори напруги
- •Компенсаційні стабіїізатори напруги
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •6.1. Структура підсилювачів
- •Однокаскадні підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •11.1 Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2 Перетворювачі з проміжною ланкою Ключові терміни та поняття:
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери ііІмітта
- •Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Подання числа в різних системах числення
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації характеризуються:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Класифікація інтегральних схем
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •Типи та зміст операцій, які виконує алп
- •16.2. Формування команд
- •Приклади до розділу
- •Системи керування
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Алгоритми розрахунку пристроїв електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1. Розрахунок стабілізованого джерела живлення
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ек
- •Додатки
- •Графічні та літерні позначення напівпровідникових елементів і пристроїв
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Основні параметри стабілітронів
- •Транзистори середньої потужності
- •Транзистори потужності
- •Параметри тиристорів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Шкала номінальних величин ×10 п
18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
Розрахувати стабілізоване джерело постійної напруги для живлення навантаження потужністю Рн =0,2 Вт; UH =10 В з використанням двопівперіодної з нульовим виводом схеми випростувача, параметричного стабілізатора від мережі змінної напруги є/, =220 В, якщо середнє значення випростаної напруги Ud =13 В. Коефіцієнт пульсацій на виході згаджувального LC-фільтра Кп вих = 0,01 . Напруга мережі змінюється в межах від 0,9U до 1,1U1.
Розв'язок: Визначаємо параметри навантаження (струм, опір)
Розрахуємо параметричний стабілізатор напруги (рис. ПЗ).
Оскільки напруга навантаження Uн =10 В, то для її стабілізації номінальна напруга стабілітрона повинна дорівнювати Ucxn =Uн =10В. З табл. 3 (див. Додатки) вибираємо стабілітрон, що задовольняє цій умові, а саме, Д814В, паспортні дані якого: Uстм=10В; І ст..мін = 3 мА; Іст.макс = 32 мА; Rд = 12 Ом.
Визначаємо номінальне значення струму стабілізації стабілітрона
І ст.мін = ( І ст.мін + І ст.макс)/ 2 = 17,5 мА
Обчислюємо опір баластного резистора
де U = Ud =13 В — напруга на виході фільтра, яку приймаємо рівною середньому значенню випростаної напруги, нехтуючи незначним спадом напруги в LC-фільтрі.
За шкалою номінальних величин вибираємо опір баластного резистора RБ = 82 0м.
Перевіряємо забезпечення умов стабілізації джерела постійної напруги. Для цього побудуємо робочу ділянку В АХ стабілітрона та навантажувальні прямі з врахуванням зміни напруги мережі.
Робочу ділянку ВАХ стабілітрона будуємо за значеннями динамічного опору стабілітрона Rд, напруги UCTH та струму Ісгм (рис. П2). Кут між робочою ділянкою ВАХ стабілітрона та віссю ординат з врахуванням масштабів струму та напруги дорівнює
Рис. П1. До пояснення побудови навантажувальної прямої
Для побудови навантажувальної прямої при номінальній напрузі джерела необхідно зробити деякі перетворення. Оскільки вітка з джерелом напруги U (внутрішнім опором джерела нехтуємо) й резистором RБ та вітка з навантаженням RH з'єднані паралельно й містять тільки лінійні елементи (рис. П1), то замінимо їх еквівалентною віткою, параметри якої визначаємо за виразами:
Рівняння електричної рівноваги з врахуванням цього перетворення матиме вигляд U' = R'ICТ +UСТ. Побудуємо за цим рівнянням навантажувальну пряму. Для цього визначаємо координати двох точок навантажувальної прямої, а саме на осі абсцис при Iст = 0 напруга
Ucт = U’= 11,17 В, і на осі ординат при Uст = 0 струм визначається за виразом ICT =U'/R' = U I RБ =0,158 А. Через ці точки проводимо навантажувальну пряму (рис.П2).
Для перевірки забезпечення умови стабілізації джерела необхідно побудувати дві навантажувальні прямі, що відповідають зміні напруги мережі в межах від 0,9U1, до 1,1U1. Коливання напруги мережі в цих межах зумовить зміну напруги на вході параметричного стабілізатора на величину. Побудова цих навантажувальних прямих здійснюється шляхом проведення двох прямих, паралельних до навантажувальної прямої при номінальній напрузі джерела, через точки, що зсунені вліво та вправо на 0,1U' від напруги U' = 11,17 В. З рис. П2 видно, що побудовані паралельні прямі перетинають робочу ділянку ВАХ стабілітрона в точках, які розташовані в межах від ICT.мін до Iстмакс. Отже, умови стабілізації забезпечуються.
Рис. П2. Графічна інтерпретація роботи параметричного стабілізатора
За умовою до прикладу в стабілізованому джерелі застосовується двопівперіодний випростувач з нульовим виводом (рис.ПЗ). Проведемо його розрахунок.
За виразами, поданими в табл.4Д, визначаємо струм через вентиль ТВ максимальну зворотну напругу на вентилі
I v = 0,5 Id = 0,0187 A; Uзв.макс = 3,14 Ud = 40,84 B, де I d = Iн + Iст.н = 0,02+0,0375 A – середнє значення випростаного стуму.
Вибір вентилів здійснюється за умовами Iпр доп ≥ Iv та Uзв доп ≥ U,B-MaKC 3 табл. 2Д (див. Додатки) вибираємо діод типу Д105, який задовольняє цим умовам. Його паспортні дані: Іпр доп = 0,03 A; Uзв.доп = 75 В.
Визначимо параметри анодного трансформатора. За виразами з табл.4 обчислюємо:
діюче значення напруги вторинної обвитки трансформатора U2=1,11 Ud = 14,43 В;
коефіцієнт трансформації к = U1 /U2 = 220/14,43 = 15,25 ;
діюче значення струму вторинної обвитки I2 = 0,785Id = 0,785 * 0,0375 = 0,029A;
діюче значення струму первинної обвитки I, = І2 / Iк = 0,0019A;
типову потужність трансформатора ST = 1,48Pd = 0,72 В А, де Pd = UdId = 0,487 Bm.
Розрахуємо параметри згладжувального LC-фільтра (рис. ПЗ). Коефіцієнт згладжування фільтра визначаємо за виразом
де Кп вх = 0,667 — коефіцієнт пульсацій на виході двопівперіодного випростувача з нульовим виводом.
За рекомендаціями щодо розрахунку LC-фільтра визначаємо індуктивність фільтра
Де . За шкалою номінальних величин уточнюємо значення індуктивності L ф = 1,5 Гн.
Вибираємо ємність Сф = 120 мкФ
На. Рис. П3 до прикладу зображено схему стабілізованого джерела постійної напруги.
Рис. П3. Схема стабілізованого джерела постійної напруги