Задачі на самостійне опрацювання

13.1с. Визначити стан інверсного виходу Q асинхронного RS-тригера на елементах А БО-НЕ, якщо на вхід S подано сигнал логічної одиниці, а на вхід R - сигнал логічної нуля.

(Відповідь: 0).

13.2с. Визначити стан прямого виходу синхронного D-тригера, якщо на інформаційний вхід D і на синхронізуючий вхід С подало сигна­ли логічної одиниці.

(Відповідь: 1).

13.3с. На синхронізуючому вході С синхронного D-тригера сигнал ло­гічного нуля. Визначити стан інверсного виходу Q тригера, якщо на його інформаційному вході S сигнал логічної одиниці.

(Відповідь: 1).

13.4с. Визначити стан прямого виходу Q асинхронного RS-тригера на логічних елементах І-НЕ, якщо па вхід S подано сигнал логічної нуля, а на вхід R - сигнал логічної одиниці.

(Відповідь: 1).

13.5с. Стан прямого виходу Q = 1 асинхронного RS-тригера на логіч­них елементах АБО- НЕ . Як змінити стан прямого виходу три­гера на протилежний? Відповідь обґрунтувати.

(Відповідь: R = І) .

13.6с. Як змінити стан інверсного виходу Q = Q асинхронного RS-триггера на логічних елементах І-НЕ па протилежний? Відповідь обґрунтувати.

(Відповідь: S =1);.

13.7с. Стан прямого виходу JK-тригера Q = 1. Визначте стан цього виходу, якщо на входах J=K сигнал логічної одиниці, і на вхід С подано сигнал логічної одиниці.

(Відповідь: 0).

13.8с. Визначте частоту вихідного сигналу Т-тригера, якщо частота вхідного сигналу НЮкГц. Відповідь обґрунтуйте.

(Відповідь: 50 кГц).

13.9с. Чи зміниться стан прямого виходу JK-тригера, якщо на його входах J=K сигнал логічного нуля, а па вхід С подано сигнал логічної одиниці. Відповідь обгрунтуйте.

(Відповідь: не зміниться),

13.10с. Визначте напруги спрацювання та відсіку для тригера Шмітта, якщо його схема мас такі параметри: R₂, = 20 кOм;

R₃ = 36 кOм; U+в_ИХ макс =12*; U-вих.макс —12 В; Е_оп = 4 В.

(Відповідь: U_сп=6.86 В; U_ЬІЛ=1,14B)

РОЗДІЛ 14

ПЕРЕТВОРЮВАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

Після вивчення та опрацювання цього розділу сту­денти повинні знати основи двійкової системи числення О (біт, байт), формування двійкового слова та вміти запи­сувати десяткові числа в восьми- чи иіістнадцятироз-рядному коді. Знати принцип роботи анаюго-цифрових і цифрово-аначогових перетворювачів інформації. Вміти ви­значати значення величини, записаної в цифровому коді.

План (логіка) викладу матеріалу

1. Аналогово-цифрові перетворювачі

2. Цифрово-аналогові перетворювачі

Ключові терміни та поняття:

^х перетворювач інформації, * аналого-цифровий перетворювач, ^х цифро-ана­логовый перетворювач, ^х біт, * байт, * двікове слово, * розряд, * система числення, -* квантування, ^х матриця опорів, * опорна напруга

Широке використання мікропроцесорної та комп'ютерної техніки в системах автоматичного керування та управління технологічними процесами вимагає наявності пристроїв перетворення інформації. Сиг­нали керування формуються відповідними аналоговими рівнями на­пруг, а оброблення інформації здійснюється в цифровій формі у двій­ковій системі числення.

Одиниці цифрової інформації — один * біт — це однорозрядне двійкове число, яке приймає значення 1 (наявність інформації) або 0 (відсутність інформації). Сукупність бітів складає * сло­во, яке й обробляється цифровим пристроєм. Довжина слова даних є фіксована й характеризується розрядністю, що визича­ється кількістю біт у слові. Типовими є слова довжиною 4, 8, 12 і 16 розрядів. Восьмибітове слово називають байтом.

Наприклад, структура 16-бітового двійкового слова мас такий ви­гляд, як це показано на рис. 79:

Поділ слова на байти дає змогу подану двійковим словом інфор­мацію записати в іншій системі числення, наприклад, шістнадцятко-вій. Запис числа у різних системах подано у табл. 6.

Рис. 79. Формування двійкового слова

Таблиця 6