Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи електротехніки.doc
Скачиваний:
53
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
4.25 Mб
Скачать

6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах

Для більш стійкої роботи чи зміни режиму підсилювача викорис­товують зворотний зв'язок, тобто частину вихідного сигналу (або весь сигнал) подають знову на вхід (рис. 42). Такий зв'язок утворю­ють спеціально шляхом уведення в схему підсилювача ланки зворот­ного зв'язку. В цьому випадку на вхід підсилювача подається напруга

де u3в.з = ßи вих— напруга зворотного зв'язку, ß — передатний кое­фіцієнт ланки зворотного зв'язку.

Знак напруги uзв.з визначається схемною реалізацією ланки зво­ротного зв'язку. Якщо uзв.з брати зі знаком «+», то вона підсилює вхідну напругу, а такий зв'язок називають додатним, якщо ж uзв.з брати зі знаком «—», то вона зменшує вхідну напругу, а сам зв'язок називають відємним. Крім цього, зворотні зв’язки поділяють на зв’язки за напругою ( uзв.з βuвих.) і за струмом (uзв.з Rзвівих).

Рис. 42. Структурна схема підсилювача зі зворотним зв’язком

Наявність зворотного зв'язку суттєво впливає на коефіцієнт підси­лення підсилювача. В цьому випадку він буде визначатись за виразом

де К — коефіцієнт підсилення підсилювача без ланки зворотного зв'язку. Знак «+» відповідає від'ємному, а знак «—» — додатному зворотному зв'язку.

В режимі підсилення електричних сигналів використовується від'єм­ний зворотний зв'язок. При цьому він забезпечує незмінність коефі­цієнта підсилення при зміні параметрів транзисторів, а також пони­жує рівень спотворень.

Наявність додатного зворотного зв'язку змінює режим і підсилю­вач переходить в режим генерування сигналів.

Приклади до розділу

Задача 6.1. Визначити параметри робочої точки транзисторного каскаду із спільним емітером на базі транзистора КТ208Д, що забезпечує на резисторі RK = 6,8 кОм максимальну амплітуду вихідної на­пруги. Напруга живлення каскаду U = 20 В.

Розв'язок: Напругу емітер-колектор в режимі спокою каскаду для забезпечення максимальної вихідної напруги визначаємо за виразом

Де UЕК. макс = U - максимальне значення напруги емітер-колектор, UЕК. мін = UЕк. Нас = 0,4 В – мінімальне значення напруги емітер-колектор;UЕК.нас - напруга насичення емітер-колектор (за паспортними даними транзистора).

Струм колектора спокою дорівнює

Струм бази спокою визначаємо за виразом

де h21e = 40÷ 120 (приймаємо h21e = 80) - статичний передатний коефіцієнт за струмом транзистора.

Задача 6.2. В транзисторному каскаді із спільним емітером на базі транзистора МП40 струм бази спокою IБо =0,75 мА. Визначити параметри елементів підсилювача, якщо напруга живлення каскаду U = 10 В, опір резистора в колі колектора RK = 2,6 кОм.

Рис. до задачі 6.2

Розв'язок: Оскільки опір резистора Rк найчастіше вибирають таким, щоб UKEo = U/2 = 5 В, то на підставі цього струм колектора в режимі спокою I Ko = (U – UKEo) / RК= 1,92 мА . Значення стуму емітера в робочій точці дорівнює I Eo = I Ko + 1,92 мА.

Величину опору RE переважно приймають RE = RK / 10 = 260 Oм, а струм в колі дільника напруги – I 1 = (2÷5) I Бо = 4 *0,75 = 3,5 мА..

За вхідною характеристикою UБЕ = f (I Б ) транзистора визначаємо напругу UБЕо = 0,33 В для UКЕо = 5 В .

Значення опорів дільника розраховується за виразами

Вибираємо R1 = 2,4 кОм, R2 = 270 Ом.