- •Isbn 966-7827-27-25 «Новий Світ - 2000» удк 621.38 (075.8)
- •Isbn 966-8340-06-X «Магнолія плюс»
- •Передмова
- •Онтоелектронні елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •1.3. Польові транзистори
- •1. 4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Транзисторні електронні ключі
- •Тиристорні електронні кіючі
- •Імпульсні перетворювачі Ключові терміни ти поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •IIскеровані однофазні випростувані
- •Керовані однофазні випростувані
- •Трифазні випростувані
- •3.1. Некерован1 однофазні випростувачі
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувачі
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Пасивні згладжу вальні фільтри
- •А кишені згладжу вальні фільтри
- •4.1. Пасивні згладжувальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Параметричні стабіїізатори напруги
- •Компенсаційні стабіїізатори напруги
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •6.1. Структура підсилювачів
- •Однокаскадні підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •11.1 Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2 Перетворювачі з проміжною ланкою Ключові терміни та поняття:
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери ііІмітта
- •Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Подання числа в різних системах числення
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації характеризуються:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Класифікація інтегральних схем
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •Типи та зміст операцій, які виконує алп
- •16.2. Формування команд
- •Приклади до розділу
- •Системи керування
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Алгоритми розрахунку пристроїв електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1. Розрахунок стабілізованого джерела живлення
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ек
- •Додатки
- •Графічні та літерні позначення напівпровідникових елементів і пристроїв
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Основні параметри стабілітронів
- •Транзистори середньої потужності
- •Транзистори потужності
- •Параметри тиристорів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Шкала номінальних величин ×10 п
6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
Для більш стійкої роботи чи зміни режиму підсилювача використовують зворотний зв'язок, тобто частину вихідного сигналу (або весь сигнал) подають знову на вхід (рис. 42). Такий зв'язок утворюють спеціально шляхом уведення в схему підсилювача ланки зворотного зв'язку. В цьому випадку на вхід підсилювача подається напруга
де u3в.з = ßи вих— напруга зворотного зв'язку, ß — передатний коефіцієнт ланки зворотного зв'язку.
Рис. 42. Структурна схема підсилювача зі зворотним зв’язком
Наявність зворотного зв'язку суттєво впливає на коефіцієнт підсилення підсилювача. В цьому випадку він буде визначатись за виразом
де К — коефіцієнт підсилення підсилювача без ланки зворотного зв'язку. Знак «+» відповідає від'ємному, а знак «—» — додатному зворотному зв'язку.
В режимі підсилення електричних сигналів використовується від'ємний зворотний зв'язок. При цьому він забезпечує незмінність коефіцієнта підсилення при зміні параметрів транзисторів, а також понижує рівень спотворень.
Наявність додатного зворотного зв'язку змінює режим і підсилювач переходить в режим генерування сигналів.
Приклади до розділу
Задача 6.1. Визначити параметри робочої точки транзисторного каскаду із спільним емітером на базі транзистора КТ208Д, що забезпечує на резисторі RK = 6,8 кОм максимальну амплітуду вихідної напруги. Напруга живлення каскаду U = 20 В.
Де UЕК. макс = U - максимальне значення напруги емітер-колектор, UЕК. мін = UЕк. Нас = 0,4 В – мінімальне значення напруги емітер-колектор;UЕК.нас - напруга насичення емітер-колектор (за паспортними даними транзистора).
Струм бази спокою визначаємо за виразом
де h21e = 40÷ 120 (приймаємо h21e = 80) - статичний передатний коефіцієнт за струмом транзистора.
Задача 6.2. В транзисторному каскаді із спільним емітером на базі транзистора МП40 струм бази спокою IБо =0,75 мА. Визначити параметри елементів підсилювача, якщо напруга живлення каскаду U = 10 В, опір резистора в колі колектора RK = 2,6 кОм.
Рис. до задачі 6.2
Розв'язок: Оскільки опір резистора Rк найчастіше вибирають таким, щоб UKEo = U/2 = 5 В, то на підставі цього струм колектора в режимі спокою I Ko = (U – UKEo) / RК= 1,92 мА . Значення стуму емітера в робочій точці дорівнює I Eo = I Ko + 1,92 мА.
Величину опору RE переважно приймають RE = RK / 10 = 260 Oм, а струм в колі дільника напруги – I 1 = (2÷5) I Бо = 4 *0,75 = 3,5 мА..
За вхідною характеристикою UБЕ = f (I Б ) транзистора визначаємо напругу UБЕо = 0,33 В для UКЕо = 5 В .
Значення опорів дільника розраховується за виразами
Вибираємо R1 = 2,4 кОм, R2 = 270 Ом.