- •Isbn 966-7827-27-25 «Новий Світ - 2000» удк 621.38 (075.8)
- •Isbn 966-8340-06-X «Магнолія плюс»
- •Передмова
- •Онтоелектронні елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •1.3. Польові транзистори
- •1. 4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Транзисторні електронні ключі
- •Тиристорні електронні кіючі
- •Імпульсні перетворювачі Ключові терміни ти поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •IIскеровані однофазні випростувані
- •Керовані однофазні випростувані
- •Трифазні випростувані
- •3.1. Некерован1 однофазні випростувачі
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувачі
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Пасивні згладжу вальні фільтри
- •А кишені згладжу вальні фільтри
- •4.1. Пасивні згладжувальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Параметричні стабіїізатори напруги
- •Компенсаційні стабіїізатори напруги
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •6.1. Структура підсилювачів
- •Однокаскадні підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •11.1 Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2 Перетворювачі з проміжною ланкою Ключові терміни та поняття:
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери ііІмітта
- •Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Подання числа в різних системах числення
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації характеризуються:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Класифікація інтегральних схем
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •Типи та зміст операцій, які виконує алп
- •16.2. Формування команд
- •Приклади до розділу
- •Системи керування
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Алгоритми розрахунку пристроїв електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1. Розрахунок стабілізованого джерела живлення
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ек
- •Додатки
- •Графічні та літерні позначення напівпровідникових елементів і пристроїв
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Основні параметри стабілітронів
- •Транзистори середньої потужності
- •Транзистори потужності
- •Параметри тиристорів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Шкала номінальних величин ×10 п
Ключові терміни та поняття:
* операційний підсилювач, х інвертувальний підсилювач, х неінвертувальний підсилювач, * суматор, А інтегратор, х компаратор, * зворотний зв'язок, * коефіцієнт підсилення, ^ інвертувальний вхід, * четвертувальний вхід
7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
Операційний підсилювач (ОП) — це багатокаскадний підсилювач із двома входами: прямим і інвертувальним (диференційним входом) і одним виходом, схемне зображення якого подане на рис. 43,а. Основною його характеристикою с великий коефіцієнт підсилення за напругою (Ки.оп = ∞ ).
До структури ОП (рис. 44) входять вхідний симетричний диференційний каскад (зменшує дрейф нуля і має два входи: інвертувальний (ивх1)) і неінвертувальний, або прямий (ивх2)), несиметричний диференційний каскад (здійснює підсилення сигналу) й еміторний повторювач (забезпечує потужність вихідного сигналу). ОП характеризуються великим вхідним опором (RBX → ∞) і малим вихідним опором (RBиX → 0). До основних параметрів ОП відносять:
Кп — коефіцієнт підсилення ш напругою;
Кр, — коефіцієнт підсилення за потужністю;
Uвих макс — максилииьііе значення вихідної напруги;
fH — нижню граничну частоту сигналу, що підсилюється;
Rвх — вхідний опір;
Рис. 43. Графічне позначення (а) та передатні характеристики ОП (б)
Рис. 44. Структурна схема ОП
Важливою для ОП є передатна характеристика uвих = f(uвх) (рис. 43, б). Оскільки підсилювач має два входи (прямий та інвертувальний), то ця характеристика відображає роботу ОП при поданні сигналу на кожний вхід окремо. Горизонтальні ділянки характеристики відповідають режиму відкритого або закритого стану транзистора вихідного каскаду. При цьому величина вихідного сигналу обмежується максимальним значенням напруги на виході ОП додатного (Uвих.макс) чи від'ємного (Uвихм;ікс) значення, яка досягає (0,9÷0,95) напруги живлення. На цих ділянках зміна вхідного сигналу не буде викликати зміни вихідного сигналу, тобто напруга на виході буде залишатись сталою.
На похилих ділянках характеристики величина вихідної напруги буде визначатися коефіцієнтом підсилення
У випадку наявності сигналів на обох входах ОП, його вхідна напруга визначатиметься алгебричною сумою напруг на цих входах
ΔUвх = ΔU вх2- ΔUвх1.
В цьому випадку Δ ивих = К u.on (ΔUвх2 -ΔUВХ1).
Під час розрахунку схем на базі ОП без великої похибки можна приймати, що Ки.оп = ∞, де Ки.оп — коефіцієнт підсилення за напругою ОП без зворотного зв'язку. При використанні ОП в схемах імпульсної техніки важливим є значення вихідної напруги. Оскільки в імпульсній техніці рівні вхідних сигналів є більші за ті значення, які відповідають лінійній ділянці передатної характеристики, то вихідна напруга ОП визначається додатним U+вих..макс або від'ємним U- вих..макс значеннями.
7.2. Аналогові схеми на базі оп
Враховуючи, що ОП мають малий діапазон лінійною підсилення вхідного сигналу, то на практиці ці підсилювачі використовуються з ланками від'ємного зворотного зв'язку. Це значно розширює діапазон підсилення, а також забезпечує регулювання величини вихідної напруги. Таким чином здійснюється масштабування вхідного сигналу.