- •Isbn 966-7827-27-25 «Новий Світ - 2000» удк 621.38 (075.8)
- •Isbn 966-8340-06-X «Магнолія плюс»
- •Передмова
- •Онтоелектронні елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •1.3. Польові транзистори
- •1. 4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Транзисторні електронні ключі
- •Тиристорні електронні кіючі
- •Імпульсні перетворювачі Ключові терміни ти поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •IIскеровані однофазні випростувані
- •Керовані однофазні випростувані
- •Трифазні випростувані
- •3.1. Некерован1 однофазні випростувачі
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувачі
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Пасивні згладжу вальні фільтри
- •А кишені згладжу вальні фільтри
- •4.1. Пасивні згладжувальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Параметричні стабіїізатори напруги
- •Компенсаційні стабіїізатори напруги
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •6.1. Структура підсилювачів
- •Однокаскадні підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •11.1 Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2 Перетворювачі з проміжною ланкою Ключові терміни та поняття:
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери ііІмітта
- •Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Подання числа в різних системах числення
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації характеризуються:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Класифікація інтегральних схем
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •Типи та зміст операцій, які виконує алп
- •16.2. Формування команд
- •Приклади до розділу
- •Системи керування
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Алгоритми розрахунку пристроїв електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1. Розрахунок стабілізованого джерела живлення
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ек
- •Додатки
- •Графічні та літерні позначення напівпровідникових елементів і пристроїв
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Основні параметри стабілітронів
- •Транзистори середньої потужності
- •Транзистори потужності
- •Параметри тиристорів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Шкала номінальних величин ×10 п
5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
Робота компенсаційних (транзисторних) стабілізаторів напруги базується на порівнянні вихідної напруги стабілізатора з еталонною. Якщо вони не рівні між собою, то різниця цих напруг підсилюється й подається на регулювальний елемент, який відновлює вихідну напругу до стабілізованої величини. Такі стабілізатори дозволяють розширити діапазон стабілізованих напруг та забезпечити вищу якість стабілізації (Кст.и ≥ 50) порівняно з параметричними стабілізаторами.
За способом вмикання регулювального елемента відносно навантаження, компенсаційні стабілізатори поділяють на послідовного та паралельного типів.
Рис. 36. Схема компенсаційного стабілізатора напруги
Транзистор VT1 виконує функцію регулювального елемент І транзистор VT2 — функцію підсилювального елемента. Еталонна напруга задається з допомогою стабілітрона VD. Вона порівнюється і напругою на резисторі R2, яка пропорційна вихідній напрузі стабілізатора, тому що цей резистор є плечем дільника напруги R1, R2. Різниця цих напруг підсилюється транзистором VT2 і виділяється на резисторі R у. Напруга на цьому резисторі є вхідною напругою регулювального елемента VT1 і, тому, зумовлює зміну напруги емітер-колектор VТ1, завдяки чому забезпечується стабілізація вихідної напруги.
ПРИКЛАДИ ДО РОЗДІЛУ
Задача 5.1. Вибрати стабілітрон для параметричного стабілізатора напруги, якщо навантаження має такі параметри: Р н = 75мВт;
напруга — UH = 6,8 В.
Розв 'язок: Оскільки стабілітрон вибирається за напругою навантаження, то UСт и = UH = 6,8 В. Такій умові задовольняє стабілітрон типу КС468А.
Задача 5.2. Визначити опір баластного резистора R6 в схемі параметричного стабілізатора, якщо потужність навантаження Рн - 50мВт; напруга — Uн = 5,6 В; напруга на вході стабілізатора U - 7,5 В.
Розв 'язок: Вибираємо стабілітрон за умовою Uст н =UU. Цій умові задовольняє стабілітрон КС456А. Паспортні дані стабілітрона: U ст..н =5.6 В; Іст. мін, = ЗмА; І ст..макс = 30мА.
Обчислюємо номінальне значення струму навантаження
Тоді балансовий опір дорівнює Вибираємо резистор 75 Ом.
Задача 5.3. Перевірити умови стабілізації параметричного стабілізатора, якщо коливання вхідної напруги становлять ±10%U. Стабілізатор виконано на базі стабілітрона КС456А, баластний опірRб = 75 Ом, потужність та напруга навантаження Рп =50мВт,U= 5,6 В, номінальне значення вхідної напруги стабілізатора U= 7,5 В.
Розв’язок: З рівняння електричної рівноваги такого стабілізатора U = Uн+R б (I н+I ст) виражаємо струм стабілітрона
Де Rн = Uн2 /Pн Ом – опір навантаження.
На підставі цього виразу знаходимо мінімальне значення струму через стабілітрон, яке відповідає пониженій на 10% вхідній напрузі
(Umiн = 0,9U = 6,75 В): ІCT(0,9U) = 7 мА.
Визначаємо максимальне значення струму через стабілітрон, що відповідає підвищеній на 10% вхідній напрузі (Uмін = 0,9U = 6,75 В) за тим лее виразом: ІСТ(1,1U) = 27мА.
Перевіряємо, чи забезпечує умови стабілізації цей стабілізатор шляхом порівняння мінімального І ст.мін = 3мА та максимального Іст.макс - 30мА значень струмів стабілітрона з струмами, визначеними для пониженої Iст(0,9U) = 7 мА та підвищеної ІСТ(1,1U) = 27мА вхідної напруги стабілізатора на 10%
Iст.мін < І ст(0,9U), Iстмак-с > Iст(1,1U)
Отже, цей стабілізатор забезпечує умови стабілізації для коливань вхідної напруги ±10%U, тому що струм через стабілітрон не виходить за межі граничних значень струму стабілітрона.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
У чому полягає параметричний метод стабілізації?
Подайте умови вибору стабілітрона для параметричного стабілізатора.
3. Для чого необхідний баластний резистор?
Поясність критерій вибору величини баластного опору.
Подайте графічну інтерпретацію роботи параметричного стабілізатора.
На чому базується компенсаційний метод стабілізації?