- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •2. Реконструкція, ремонт та реставрація будинків
- •3. Реконструкція промобєктів; мета, основні задачі, особливості
- •4. Реконструкція цивільних об’єктів; мета, основні завдання та основні особливості
- •5. Передумови та техніко-економічна ефективність реконструкції будівель і споруд.
- •6. Особливості обємно-планувальних та конструктивних вирішень будинків та споруд, що реконструюються.
- •7. Вплив специфічних факторів реконструкції на технологію механізацію виконання бмр
- •8. Організаційно-технологічна підготовка будівельного виробництва в умовах реконструкції.
- •9. Підготовчі роботи; внутрішньомайданчикові та позамайданчикові роботи
- •10. Проектна технологічна документація, склад, порядок розробки.
- •11. Особливості потокового виконання робіт при реконструкції будинків і споруд.
- •12. Організація потокового виконання бмр в умовах часткової зупинки виробництва; сутність.
- •13. Організація потокового виконання бмр в умовах повної зупинки виробництва; сутність.
- •14. Організація потокового виконання бмр без зупинки виробництва; сутність.
- •15. Сутність вузлового метода організації реконструкції
- •16. Технологічні, будівельні та загальномайданчикові вузли, склад і порядок формування.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
- •21. Способи стабілізації і захисту грунтів основи поруч розташованих будинків і споруд при виконанні земляних робіт
- •22. Розробка виїмок одноківшовими екскаваторами; екскаваторні проходки
- •23. Підготовка забою до розробки: способи і технологічні схеми руйнування бетонних підлог, руйнування негабаритів або їх віддалення з забою.
- •24. Особливості водозниження і водовідливу в умовах реконструкції
- •25. Зворотня засипка пазух котлованів
- •26. Зворотня засипка пазух траншей
- •27. Особливості виконання бетонних робіт
- •28. Виконання арматурних робіт; особливості та основні схеми механізації
- •29. Особливості виконання опалубних робіт при реконструкції; різновиди опалубних систем.
- •30. Технологія опалубних робіт з використанням незнімної опалубки
- •31. Способи транспортування бетонної суміші до будмайданчика
- •32. Способи подавання бетонної суміші
- •33. Подавання бетонної суміші гідравлічними бетононасосами.
- •34. Вимоги до укладання бетонної суміші; поняття про блоки бетонування.
- •35. Догляд за бетоном
- •36. Розпалубна міцність; сутність, основні методи прискорення набрання бетоном розпалубної міцності
- •37. Спеціальні методи бетонування.
- •38. Підготовчі процеси і роботи, загальна послідовність розбирання буд. І споруд
- •39. Послідовність розбирання рамних і попередньо напружених конструкцій.
- •40. Основні методи руйнування буд. І споруд (42)
- •41. Розбирання і руйнування масивів і конструкцій
- •42. Основні методи руйнування буд. І споруд ( смотри 40)
- •43. Демонтаж конструкцій, визначення технічних засобів і вимог.
- •44. Технологія монтажно-демонтажних робіт з використанням вертолетов
- •45. Особливості влаштування пальових фундаментів (54)
- •46. Заглиблення паль забиванням в умовах реконструкції; вимоги і обмеження
- •47. Віброзанурення, вібровдавлювання та віброударне занурення паль; сутність, область застосування, обмеження.
- •48. Сутність технології вдавлювання паль; види паль, обладнання, вимоги та обмеження.
- •50. Влаштування буронабивних паль в обводнених грунтах; сутність, обмеження.
- •51. Технологія влаштування буроін’єкційних паль; сутність, обмеження.
- •52. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви без привантаження грунтів основи
- •53. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви з привантаження грунтів основи; застосування, схема виконання, розбиття фронту робіт на ділянки.
- •54. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів підведеням паль
- •55. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів пересаджуванням на виносні опори
- •56. Способи закріплення грунтів основи
- •57. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків монол. З.Б. Обоймами
- •58. Технологія підсилення цегляних простінків розчинними армованими обоймами; сутність, схеми виконання, структура процесу.
- •59. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків металевими обоймами
- •60. Технологія підсилення з.Б колон металевими попередньо напруженими розпірками.
- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
57. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків монол. З.Б. Обоймами
Монолитный железобетон часто применяется для усиления железобетонных конструкций путем устройства обойм, рубашек, одностороннего и двустороннего наращивания. Эти методы усиления при сравнительно небольшом расходе металла позволяют значительно увеличить несущую способность усиливаемых конструкций и, кроме того, обеспечить устойчивость к воздействию агрссивной среды и, следовательно, наибольшую надежность в эксплуатации.
Обоймы, рубашки, наращивания состоят из арматуры и тонкого елея (обычно 30—100 мм, в отдельных случаям до 300 мм) бетона.
Железобетонная обойма состоит обычно из арматуры и тонкого слоя бетона, охватывающего усиливаемый элемент с четырех сторон, и применяется для усиления балок, ригелей и колонн. Рабочая арматура обойм служит для усиления конструкций в растянутых зонах. Благодаря усадке бетона железобетонные обоймы плотно обжимают усиливаемый элемент и работают с ним совместно.
Прочность сцепления нового бетона со старым зависит от многих факторов; условий укладки бетонной смеси, методов ее уплотнения, тщательности обработки поверхности сопряжения, класса бетона и т. д.
При усилении колонны железобетонной обоймой поверхность усиливаемой колонны сначала очищают и насекают для лучшего сцепления бетонной смеси обоймы с колонной. По периметру колонны устанавливают арматуру и разборно-пер вставную опалубку из щитов. Затем бетонируют обойму методом инъецирования мелкозернистой бетонной смеси, нагнетая ее в опалубку через инъекционные отверстия в щитах. Уплотняют бетонную смесь наружным вибратором.
58. Технологія підсилення цегляних простінків розчинними армованими обоймами; сутність, схеми виконання, структура процесу.
При реконструкции зданий и сооружений, выполненных из каменных конструкций, важно оценить фактическую прочность несущих элементов. Эта оценка для армированных и неармированных конструкций выполняется методом разрушающих нагрузок на основании фактической прочности кирпича, раствора и предела текучести стали. При этом необходимо наиболее полно учитывать все факторы, которые могут снизить несущую способность конструкции (трещины, локальные повреждения, отклонения кладки по вертикали и соответствующее увеличение эксцентриситетов, нарушение связей между несущими конструкциями, смещения плит покрытии и перекрытий, прогонов, стропильных конструкций и т.п.). В связи с тем что каменные конструкции испытывают в основном сжимающие усилия, наиболее эффективным способом их усиления является устройство стальных, железобетонных и армированных растворных обойм (рис. 10.15).у
Каменная кладка в обойме работает в условиях всестороннего сжатия, при этом ее поперечные деформации значительно уменьшаются и, как следствие, существенно увеличивается сопротивление продольной силе.
Железобетонная обойма выполняется из бетона класса В10 и выше с продольной арматурой классов А-1, А-П, А-1П и поперечной арматурой класса А-1. Шаг поперечной арматуры принимается не более 15 см. Толщина обоймы определяется расчетом и принимается в пределах 4...12 см.
Армированная растворная обойма отличается от железобетонной тем, что вместо бетона применяется цементный раствор марки 75...100, которым защищается арматура усиления.
Эффективность железобетонных и цементных обойм определяется процентом поперечного армирования, прочностью бетона или раствора, сечением обоймы, состоянием каменной кладки и характером приложения нагрузки на конструкцию.
Следует, однако, отметить, что увеличение процента армирования поперечными хомутами не обеспечивает пропорционального прироста прочности кладки — увеличение несущей способности происходит по затухающей кривой.
При увеличении размеров сечения элементов эффективность обоймы несколько снижается, однако это снижение незначительно и в расчетах может не учитываться.
Для обеспечения совместной работы элементов обоймы при ее длине, превышающей в 2 раза и более толщину, необходимо установить дополнительные поперечные связи, которые пропускают через кладку (рис. 10.16), расстояние между этими связями в плане принимается не более 1 м и неболее двух толщин стен, а по высоте — не более 75 см.
Одновременно с усилением стен обоймами рекомендуется также выполнять инъекцию в имеющиеся трещины в кирпичной кладке цементного раствора. Инъекция осуществляется путем' нагнетания в поврежденную кладку жидкого цементного или полимерцементного раствора под давлением. При этом происходит общее замоноличивание кладки, восстанавливается и даже увеличивается ее несущая способность. Достоинством такого метода усиления является возможность его осуществления без остановки производства, при небольших затратах материалов и без увеличения поперечных размеров конструкций.