- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •2. Реконструкція, ремонт та реставрація будинків
- •3. Реконструкція промобєктів; мета, основні задачі, особливості
- •4. Реконструкція цивільних об’єктів; мета, основні завдання та основні особливості
- •5. Передумови та техніко-економічна ефективність реконструкції будівель і споруд.
- •6. Особливості обємно-планувальних та конструктивних вирішень будинків та споруд, що реконструюються.
- •7. Вплив специфічних факторів реконструкції на технологію механізацію виконання бмр
- •8. Організаційно-технологічна підготовка будівельного виробництва в умовах реконструкції.
- •9. Підготовчі роботи; внутрішньомайданчикові та позамайданчикові роботи
- •10. Проектна технологічна документація, склад, порядок розробки.
- •11. Особливості потокового виконання робіт при реконструкції будинків і споруд.
- •12. Організація потокового виконання бмр в умовах часткової зупинки виробництва; сутність.
- •13. Організація потокового виконання бмр в умовах повної зупинки виробництва; сутність.
- •14. Організація потокового виконання бмр без зупинки виробництва; сутність.
- •15. Сутність вузлового метода організації реконструкції
- •16. Технологічні, будівельні та загальномайданчикові вузли, склад і порядок формування.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
- •21. Способи стабілізації і захисту грунтів основи поруч розташованих будинків і споруд при виконанні земляних робіт
- •22. Розробка виїмок одноківшовими екскаваторами; екскаваторні проходки
- •23. Підготовка забою до розробки: способи і технологічні схеми руйнування бетонних підлог, руйнування негабаритів або їх віддалення з забою.
- •24. Особливості водозниження і водовідливу в умовах реконструкції
- •25. Зворотня засипка пазух котлованів
- •26. Зворотня засипка пазух траншей
- •27. Особливості виконання бетонних робіт
- •28. Виконання арматурних робіт; особливості та основні схеми механізації
- •29. Особливості виконання опалубних робіт при реконструкції; різновиди опалубних систем.
- •30. Технологія опалубних робіт з використанням незнімної опалубки
- •31. Способи транспортування бетонної суміші до будмайданчика
- •32. Способи подавання бетонної суміші
- •33. Подавання бетонної суміші гідравлічними бетононасосами.
- •34. Вимоги до укладання бетонної суміші; поняття про блоки бетонування.
- •35. Догляд за бетоном
- •36. Розпалубна міцність; сутність, основні методи прискорення набрання бетоном розпалубної міцності
- •37. Спеціальні методи бетонування.
- •38. Підготовчі процеси і роботи, загальна послідовність розбирання буд. І споруд
- •39. Послідовність розбирання рамних і попередньо напружених конструкцій.
- •40. Основні методи руйнування буд. І споруд (42)
- •41. Розбирання і руйнування масивів і конструкцій
- •42. Основні методи руйнування буд. І споруд ( смотри 40)
- •43. Демонтаж конструкцій, визначення технічних засобів і вимог.
- •44. Технологія монтажно-демонтажних робіт з використанням вертолетов
- •45. Особливості влаштування пальових фундаментів (54)
- •46. Заглиблення паль забиванням в умовах реконструкції; вимоги і обмеження
- •47. Віброзанурення, вібровдавлювання та віброударне занурення паль; сутність, область застосування, обмеження.
- •48. Сутність технології вдавлювання паль; види паль, обладнання, вимоги та обмеження.
- •50. Влаштування буронабивних паль в обводнених грунтах; сутність, обмеження.
- •51. Технологія влаштування буроін’єкційних паль; сутність, обмеження.
- •52. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви без привантаження грунтів основи
- •53. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви з привантаження грунтів основи; застосування, схема виконання, розбиття фронту робіт на ділянки.
- •54. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів підведеням паль
- •55. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів пересаджуванням на виносні опори
- •56. Способи закріплення грунтів основи
- •57. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків монол. З.Б. Обоймами
- •58. Технологія підсилення цегляних простінків розчинними армованими обоймами; сутність, схеми виконання, структура процесу.
- •59. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків металевими обоймами
- •60. Технологія підсилення з.Б колон металевими попередньо напруженими розпірками.
- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
50. Влаштування буронабивних паль в обводнених грунтах; сутність, обмеження.
Пневмотрамбовані палі – це буронабивні палі, виконані в обводнених грунтах, але для ущільнення бетонної суміші скважину закривають спеціальною шлюзовою камерою і стисненим повітрям ущільнюють бетон.
У слабких обводнених грунтах улаштування буронабивних паль – досить складний процес, який потребує спеціального устаткування. Щоб не обвалилася стінка свердловини під час буріння, її підтримують обсадною трубою або глинистим розчином. Спеціалізовані машини мають обладнання, за допомогою яких обсадна труба одночасно з бурінням опускається у свердловину. Після бетонування обсадні труби виймають для повторного застосування.
51. Технологія влаштування буроін’єкційних паль; сутність, обмеження.
Буроін’єкційні палі влаштовують забуренням шнекової колони в грунт на повну її глибину. Шнекова колона при цьому повинна мати трубчасте осердя, відкрите зверху і знизу. Бетононасосом, приєднаним гнучким бетоноводом до верху труби шнекової колони, до забою скважини нагнітають бетонну суміш з одночасним підйомом шнека. У процесі бетонування контролюють витрати бетонної суміші, швидкість підйому бурової колони та тиск нагнітання. Після повного підйому шнека видаляють залишки бурового шламу. За потреби в забетоновану скважину вдавлюють арматурний каркас та формують оголовок палі. Такі палі доцільно влаштовувати в сухих стійких грунтах, тому що у водонасичених слабких грунтах стовбури паль можуть мати неконтрольовані розширення або розриви цілісності.
52. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви без привантаження грунтів основи
В процессе реконструкции промышленных цехов часто возникает необходимость усиления фундаментов под колонны из-за увеличения нагрузки на них при изменении грузоподъемности мостовых кранов или шага колонн в средних рядах цеха.
Грузоподъемность новых кранов по сравнению с ранее действовавшими отличается, как правило, незначительно и увеличивает нагрузку па фундамент немного (до 10—15 %). При изменении шага средних рядов колонн обычно требуется усиление колонн, замена подкрановых балок и установка подстропильных ферм. При этом нагрузка на фундаменты колонн возрастает примерно вдвое, что требует их значительного усиления.
Усиление фундаментов наиболее часто осуществляют следующими способами: за счет уширения их подошв, передачи нагрузки от них на сваи и увеличения несущей способности грунта основания (электросиликатизацией и другими способами).
Уширение фундаментов. При проектировании решаются важные вопросы возможности применения этого способа с учетом водонасыщенности грунта (уровень грунтовых вод на уровне подошвы и выше ее) и необходимости пригруз-ки грунта на отметке подошвы фундамента с целью локализации выпирания грунта из-под подошвы фундамента.
Перед началом работ по уширению фундаментов проводятся такие мероприятия; кровля в четырех прилегающих к колонне секциях очищается от пыли, а в зимнее время и от.снега; действие мостовых кранов, кран-балок и другого подвесного транспорта прекращается для снятия временных нагрузок на колонны усиливаемых фундаментов; зона производства работ ограждается инвентарными щитами.
Последовательность работ по уширениго фундаментов в сухих грунтах без пригрузки следующая: снячала отрывается грунт со всех сторон фундамента._до отметки_подошвы при этом крутизна откосов принимается предельно допустимой для данного грунта. При необходимости устанавливается вертикальное крепление стенок котлована, ширина котлована с одной стороны на уровне подошвы до 1 м. После отрывки котлована до проектной, отметки (подошвы фундамента) производятся очистка и насечка боковых граней фундамента (со скосом внутрь), втрамбовывание щебня в грунт, монтаж арматуры и щитовой опалубки, бетонирование
Если из-за грунтовых условий требуется пригрузка грунта близ подошвы фундамента, то работы выполняются последовательно с разбивкой на очереди по сторонам.
Иногда применяется второй вариант уширения фундамента—с опорной железобетонной рамой (рис. 7.5, б). Применение этого варианта возможно в грунтах, способных выдержать откосы в выемках, близкие к вертикальным.
Для уширения ленточных фундаментов (рис. 7.6, а, б) стены делят на захватки длиной 2...3 м. Отрывку выполняют через одну захватку, чтобы не допустить выпирания освобожденного от пригруза грунта основания. Промежуточные захватки отрывают после завершения работ и обратной засыпки с уплотнением грунта ранее отрытых участков стен.
Открытую боковую поверхность старого фундамента очищают и промывают водой. Затем пробивают отверстия для анкерных болтовни поперечных балок, а также штрабы для опорных гребней. Анкерные болты и поперечные балки заделывают на цементном растворе, после чего грунты в полосе нового основания уплотняют, втрамбовывая щебень. После этого устанавливают опалубку, арматуру и бетонируют новые части фундаментов.