- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •2. Реконструкція, ремонт та реставрація будинків
- •3. Реконструкція промобєктів; мета, основні задачі, особливості
- •4. Реконструкція цивільних об’єктів; мета, основні завдання та основні особливості
- •5. Передумови та техніко-економічна ефективність реконструкції будівель і споруд.
- •6. Особливості обємно-планувальних та конструктивних вирішень будинків та споруд, що реконструюються.
- •7. Вплив специфічних факторів реконструкції на технологію механізацію виконання бмр
- •8. Організаційно-технологічна підготовка будівельного виробництва в умовах реконструкції.
- •9. Підготовчі роботи; внутрішньомайданчикові та позамайданчикові роботи
- •10. Проектна технологічна документація, склад, порядок розробки.
- •11. Особливості потокового виконання робіт при реконструкції будинків і споруд.
- •12. Організація потокового виконання бмр в умовах часткової зупинки виробництва; сутність.
- •13. Організація потокового виконання бмр в умовах повної зупинки виробництва; сутність.
- •14. Організація потокового виконання бмр без зупинки виробництва; сутність.
- •15. Сутність вузлового метода організації реконструкції
- •16. Технологічні, будівельні та загальномайданчикові вузли, склад і порядок формування.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
- •21. Способи стабілізації і захисту грунтів основи поруч розташованих будинків і споруд при виконанні земляних робіт
- •22. Розробка виїмок одноківшовими екскаваторами; екскаваторні проходки
- •23. Підготовка забою до розробки: способи і технологічні схеми руйнування бетонних підлог, руйнування негабаритів або їх віддалення з забою.
- •24. Особливості водозниження і водовідливу в умовах реконструкції
- •25. Зворотня засипка пазух котлованів
- •26. Зворотня засипка пазух траншей
- •27. Особливості виконання бетонних робіт
- •28. Виконання арматурних робіт; особливості та основні схеми механізації
- •29. Особливості виконання опалубних робіт при реконструкції; різновиди опалубних систем.
- •30. Технологія опалубних робіт з використанням незнімної опалубки
- •31. Способи транспортування бетонної суміші до будмайданчика
- •32. Способи подавання бетонної суміші
- •33. Подавання бетонної суміші гідравлічними бетононасосами.
- •34. Вимоги до укладання бетонної суміші; поняття про блоки бетонування.
- •35. Догляд за бетоном
- •36. Розпалубна міцність; сутність, основні методи прискорення набрання бетоном розпалубної міцності
- •37. Спеціальні методи бетонування.
- •38. Підготовчі процеси і роботи, загальна послідовність розбирання буд. І споруд
- •39. Послідовність розбирання рамних і попередньо напружених конструкцій.
- •40. Основні методи руйнування буд. І споруд (42)
- •41. Розбирання і руйнування масивів і конструкцій
- •42. Основні методи руйнування буд. І споруд ( смотри 40)
- •43. Демонтаж конструкцій, визначення технічних засобів і вимог.
- •44. Технологія монтажно-демонтажних робіт з використанням вертолетов
- •45. Особливості влаштування пальових фундаментів (54)
- •46. Заглиблення паль забиванням в умовах реконструкції; вимоги і обмеження
- •47. Віброзанурення, вібровдавлювання та віброударне занурення паль; сутність, область застосування, обмеження.
- •48. Сутність технології вдавлювання паль; види паль, обладнання, вимоги та обмеження.
- •50. Влаштування буронабивних паль в обводнених грунтах; сутність, обмеження.
- •51. Технологія влаштування буроін’єкційних паль; сутність, обмеження.
- •52. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви без привантаження грунтів основи
- •53. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви з привантаження грунтів основи; застосування, схема виконання, розбиття фронту робіт на ділянки.
- •54. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів підведеням паль
- •55. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів пересаджуванням на виносні опори
- •56. Способи закріплення грунтів основи
- •57. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків монол. З.Б. Обоймами
- •58. Технологія підсилення цегляних простінків розчинними армованими обоймами; сутність, схеми виконання, структура процесу.
- •59. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків металевими обоймами
- •60. Технологія підсилення з.Б колон металевими попередньо напруженими розпірками.
- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
21. Способи стабілізації і захисту грунтів основи поруч розташованих будинків і споруд при виконанні земляних робіт
При проектировании объектов реконструкции необходимо выполнить проверку влияния возводимых сооружений на осадки существующих. При ленточных и столбчатых фундаментах эту проверку можно не производить, если грунты основания в пределах сжимаемой толщи имеют средний модуль деформаций Е>=15 МПа и расстояние между краями новых и существующих фундаментов l>=0,25 HС, где HС — глубина сжимаемой толщи, определенная в соответствии с требованиями СНиП 2.02.01—83. Если фундамент нового сооружения выполнен из сплошной плиты, расчет дополнительных осадок существующих зданий не производится при E>=30 МПа и l>=0,5 Hc:.
Для исключения влияния вновь возводимых сооружений на существующие рекомендуется выполнять разделительные стенки, консольные фундаменты, рационально размещать новые фундаменты относительно существующих. В этом случае расчет влияния новых сооружений на существующие не производится.
Новые фундаменты, как правило, необходимо закладывать на одной отметке с существующими. При заложении новых фундаментов ниже существующих необходимо соблюдать соответствующие требования главы СНиП 2.02.01—83 по проектированию оснований зданий и сооружений. При невозможности соблюдения этих требований до отрывки котлована должны быть выполнены ограждения в виде шпунта, свай, «стена в грунте», которые обеспечивают устойчивость основания существующего фундамента. Закрепление грунтов возможно также с помощью химических методов (силикатизации, смолизации), цементизацией и термическим обжигом.
При выполнении реконструкции сооружений, расположенных на подрабатываемых территориях или на просадочных грунтах, необходимо обратить особое внимание на надежное опирание и крепление плит покрытия и перекрытий, стропильных конструкций, подкрановых балок, стеновых панелей, связей, а также на правильное выполнение деформационных швов.
При увеличении нагрузок на существующие фундаменты рекомендуется также устройство ограждающей конструкции из свай или шпунтов. При этом не допускается отрыв подошвы фундамента от основания.
Устройство свай (шпунтов) для усиления основания не рекомендуется в слабых грунтах (рыхлых песках, глинистых при показателе текучести Ih—1, илах, торфах и т. п.).
Силикатизация усиливаемого основания применяется при пылевато-глинистых грунтах со степенью влажности не выше 0,75, а также в насыпных и песчаных грунтах. Этот метод особенно эффективен при невозможности остановки технологического процесса, а также в аварийных ситуациях и при стесненных условиях производства работ по усилению оснований и фундаментов. Укрепление основания силикатизацией не допускается в грунтах, пропитанных нефтяными продуктами и маслами.
Укрепление грунтов термическим способом рекомендуется в глинистых грунтах с числом пластичности IР — = 0,05...0,20 при условии, если они расположены выше установившегося уровня грунтовых вод.
При устройстве по периметру фундамента ограждающей конструкции из свай или шпунтов несущая способность основания существенно возрастает. Это происходит за счет трения между грунтом и ограждением, в результате часть вертикальной нагрузки от грунтового ядра передается на сваи (шпунты). Последние, в свою очередь, вовлекают за счет трения по боковой поверхности массив грунта, окружающий стенки, причем зона вовлекаемого в работу грунта линейно возрастает с глубиной под углом .ф/4 (рис. 8.1).
Кроме того, часть вертикальной нагрузки от фундамента передается через ограждение на грунты, лежащие ниже свай (шпунтов), которые, как правило, имеют значительно более высокое допускаемое давление, чем грунт
под подошвой фундамента. При устройстве ограждения следует стремиться к тому, чтобы расстояние между сваями (шпунтом) и обрезом усиливаемого фундамента было минимальным из условия производства работ, Расстояние между осями свай определяется из условия, что грунт в момент продавливаиия переходит в пластическое состояние.
При усилении основания контурным ограждением рекомендуется устройство по верху ограждения обвязочной балки. Это приводит к снижению перемещений свай и изгибающих моментов по их длине, в результате несущая способность усиления существенно возрастает.