9. 4. М'язова система. Вікові особливості

Загальні відомості про м'язи. В організмі людини нарахо­вується близько 600 скелетних м'язів. М'язова система ста­новить значну частину загальної маси тіла людини. Якщо у новонароджених маса всіх м'язів становить 23% маси тіла, а в 8 років—27%, то в 17...18 років вона досягає 43...44%, а у спортсменів з добре розвинутою мускулатурою — навіть 50%.

Окремі м'язові групи ростуть нерівномірно. У немовлят на­самперед розвиваютьсз м'язи живота, пізніше — жувальні. На кінець першого року життя у зв'язку із повзанням і початком ходіння помітно ростуть м'язи спини і кінцівок. За весь період росту дитини маса мускулатури збільшується в 35 разів.У період статевого дозрівання (12...16 років) поряд із подов­шанням трубчастих кісток подовжуються інтенсивно і сухо­жилля м'язів. М'язи в цей час стають довгими і тонкими, а підлітки мають вигляд довгоногих і довгоруких. В 15...18 років відбувається дальший ріст поперечника м'язів. Розвиток м'язів триває до 25...30 років.

М'язи дитини блідіші, ніжніші і еластичніші, ніж м'язи дорослої людини.

Будова м'язів. У м'язові розрізняють середню частину — че­ревце, яке складається із м'язової тканини, і сухожилля, утво­рене щільною сполучною тканиною. За допомогою сухожиллів м'язи прикріплюються до кісток, проте деякі м'язи можуть прикріплятися і до різних органів (очного яблука), до шкіри (м'язи обличчя і шиї) тощо. У м'язах новонародженого сухо­жилля розвинуті слабко. Лише до 12...14 років встановлюються ті м'язово-сухожильні відношення, які характерні для м'язів дорос­лого. Кожний м'яз складається з великої кількості поперечносмуга­стих м'язових волокон, розташованих паралельно і з'єд­наних між собою прошарками пухкої сполучної тканини в пучки. Весь м'яз зовні вкритий тонкою сполучною оболонкою — фасцією. М'язові волокна складаються із саркоплазми, в якій розташову­ються скоротливі нитки — міофіб­рили, а також мітохондрії та інші органоїди клітини.

М'язи багаті на кровоносні су­дини, по яких кров приносить до них поживні речовини і кисень, а виносить продукти обміну. Є у м'язах і лімфатичні судини.

У м'язах розташовані нервові закінчення - рецептори, які спри­ймають ступінь скорочення і роз­тягнення м'яза.

Форма і величина м'язів залежать від виконуваної ними роботи. Розрізняюгь м'язи довгі, широкі, короткі і колові. Довгі м'язи розташовуються на кінцівках, короткі — там, де розмах руху малий (наприклад, між хребцями). Широкі м'язи розташовуються переважно на тулубі, у стінках порожнин тіла (м'язи живота, спини, грудей). Колові м'язи розташовую­ться навколо отворів тіла і при скороченні звужують їх. Такі м'язи називають сфінктерами.

За функцією розрізняють м'язи — згиначі, розгиначі, м'язи, які приводять і відводять, а також м'язи, які обертають всередину і назовні.

Мал. 26(а,б). Основні групи м’язів (вигляд спереду і ззаду)

Основні групи м'язів людського тіла. До м'язів тулуба нале­жать м'язи грудної клітки, живота і спини.

М'язи, які розташовуються між ребрами,— міжреберні, а також інші м'язи грудної клітки беруть участь у функції ди­хання, їх називають дихальними. До них належить також діа­фрагма (вона відділяє грудну порожнину від черевної).

Сильно розвинуті м'язи грудей приводять у рух і укріп­люють на тулубі верхні кінцівки (великий і малий грудні, пе­редній зубчастий м'язи ).

М'язи живота виконують різні функції. Вони утворюють стінку черевної порожнини і завдяки своєму тонусу утримують внутрішні органи від зміщення, опускання, випадання. Скорочуючись, м'язи живота діють на внутрішні органи як черев­ний прес, що сприяє виділенню сечі, калу, а також пологово­му актові. Скорочення м'язів черевного пресу сприяє рухові крові у венозній системі, здійсненню дихальних рухів. М'язи живота беруть участь у згинанні хребетного стовпа вперед.

При слабкості м'язів живота може статися не тільки опу­щення органів черевної порожнини, а й утворення гриж. При грижах відбувається вихід внутрішніх органів — кишок, шлун­ка, великого сальника із черевної порожнини під шкіру жи­вота.

До м'язів черевної стінки належать прямий м'яз живота, пірамідальний м'яз, квадратний м'яз попереку і широкі м'язи живота — зовнішній і внутрішній косі і поперечний. По серед­ній лінії живота тягнеться компактний сухожильний тяж. Це біла лінія. По боках білої лінії розташовується прямий м'яз живота з поздовжнім напрямком волокна.

На спині розташовані численні м'язи вздовж хребетного стовпа. Це глибокі м'язи спини. Вони прикріплюються годов­аним чином до відростків хребців. Ці м'язи беруть участь у ру­хах хребетного стовпа назад і вбік. До поверхневих м'язів спини належать трапецієподібний м'яз і найширший м'яз спи­ни. Вони беруть участь у рухах верхніх кінцівок і грудної клітки.

Серед м'язів голови розрізняють жувальні м'язи і мімічні. До жувальних м'язів належать скроневий, жувальний, крило­подібні. Завдяки скороченням цих м'язів відбуваються складні жувальні рухи нижньої щелепи. Мімічні м'язи одним, а інколи і двома своїми кінцями прикріплюються до шкіри обличчя. При скороченні вони зміщують шкіру, зумовлюючи відповідну міміку, тобто той або інший вираз обличчя. Колові м'язи ока і рота також належать до мімічних м'язів.

М'язи шиї закидають голову, нахиляють і повертають її. Драбинчасті м'язи піднімають ребра, беручи участь у вдихові. М'язи, прикріплені до під'язичної кістки, при скороченні змі­нюють положення язика і гортані при ковтанні і вимовлянні різних звуків.

Пояс верхніх кінцівок з'єднується з тулубом лише в області грудинно-ключичного суглоба. Укріплений пояс верхніх кінцівок м'язами тулуба (трапецієподібний, малий грудний, ромбоподібний, передній зубчастий і м'яз, який піднімає ло­патку).

М'язи пояса кінцівок приводять у рух верхню кінцівку в плечовому суглобі. При скороченні цей м'яз згинає руку в плечовому суглобі і відводить руки до горизонтального поло­ження.

В області плеча попереду розташована група м'язів — згиначів, ззаду — розгиначів. Серед м'язів передньої групи двоголовийм'яз плеча, задньої — триголовий м'яз плеча.

М'язи передпліччя на передній поверхні представлені зги­начами, на задній розгиначами.

Серед м'язів кисті — довгий долонний м'яз, згиначі паль­ців.

М'язи, які розташовані в області пояса нижніх кінцівок, приводять у рух ногу в кульшовому суглобі, а також хребет­ний стовп. У передню групу м'язів входить один великий м'яз — клубовопоперековий. Серед задньозовнішньої групи м'язів тазового пояса — великий, середній і малий сідничний м'язи.

Ноги мають масивніший скелет, ніж руки, їхня мускулату­ра має більшу силу, але разом з тим меншу різноманітність і обмежений розмах рухів.

На стегні спереду розташований найдовший у людському тілі (до 50 см) кравецький м'яз. Він згинає ногу в кульшово­му і колінному суглобах. Чотириголовий м'яз стегна лежить глибше кравецького м'яза, облягаючи стегнову кістку майже з усіх боків. Основна функція цього м'яза — розгинання колін­ного суглоба. При стоянні чотириголовий м'яз не дає колінно­му суглобові згинатися.

На задній поверхні гомілки є литковий м'яз, який згинає гомілку, згинає і трохи повертає назовні стопу.