4. 11. Вікові особливості розвитку другої сигнальної системи

Органи мови у дітей і підлітків мають свої морфо-функціональні особливості. Гортань у дітей значно менша, ніж у дорослих. Най­більш високі темпи її росту спостерігаються в 5-7 років і в період статевого дозрівання (у дівчаток в 12-14 років, у хлопчиків - в 13-15 років). Приблизно до 10 років статевих різниць у будові гортані у дівчаток і хлопчиків майже не існує. У чоловіків гортань значно більша, ніж у жінок, довжина голосових зв’язок у них становить 20-34 мм, у жінок - 18-20 мм. Збільшення довжини голосових зв’язок у хлопчиків починається з 12 років, тому до 12 років голосу дівчаток і хлопчиків досить схожі.

У зв’язку з морфофункціональним дозріванням органів мови і перш за все гортані з 11-12 і до 17-18 років відбувається ламка голосу - мутація. У дівчаток мутація відбувається звичайно на півроку-рік раніше. У середньому період мутації становить 1,5-2 роки. В цей період слід обереж­но ставитись до голосу підлітків, не дозволяти голосного читання, частих виступів на концертах з піснями або віршами.

Більш рання або більш пізня ламка голосу може бути віднесена вже до патологічних явищ і звичайно буває пов’язана з ендокринними порушеннями (недостатність статевих гормонів –евнухізм). В цих випад­ках обов’язкова консультація лікаря-спеціаліста.

Дитина навчається мові в процесі спілкування з оточуючими, тобто друга сигнальна система соціально зумовлена. Поза суспільством, без спілкування з іншими людьми вона не розвивається. Діти, які в ранньому віці потрапили в лігво звірів і виросли там (Мауглі, Тарзан), не розуміли людську мову і не вміли говорити, їх неможливо навчити говорити. Про це свідчать дані про людей, які в молодому віці на тривалий час були ізольовані від су­спільства. Вони забували людську мову.

Спочатку дитина оволодіває своїм органом мови. Зона вимовляє звуки, які є наслідком природжених рухових рефлексів.

Починаючи з 2-го місяця у грудних дітей з’являються недиференційовані голосові шуми і свисти, які поступово перетворюються у звуки мови. З 3-го місяця діти починають лепетати, гулити, особливо в присутності оточуючих. Гуління є підготовкою, своєрідним тренуванням голосового і дихального апаратів до вимови звуків мови.

Першими м’якими голосними, які вимовляє дитина, є звуки “Я” та “і”, першими твердими голосними –“А”, “Е”, “И”.

У 5-6 місяців дитина здатна виділяти в словах наголошені склади і шляхом копіювання і повторення закріплює їх. В цей час часто вимов­ляються склади “ба”, “ма”, “па”, у дитини утворюються умовні рефлек­си на слова, які вимовляють оточуючі. Тому “розуміння” слів у дітей виявляється раніше здатності вимовляти їх - приблизно з 5-ти місяців. Дитина, яка ще не вміє говорити, може виконувати те, що її просять. Це не означає, що дитина розуміє смисл слів. У неї утворюються умовні рефлекси на ситуацію, в якій слова вимовляються, на інтонацію, жестикуляцію, якими оточуючі супроводжують слова при їх вимові. Слово в даний час є умовним слуховим подразником. Отже, в цьому періоді у дитини функціонує тільки перша сигнальна система.

Участь слуху в формуванні мови є необхідним. Втрата слуху в ранньому дитинстві до того, як дитина навчилася говорити, веде до глухонімоти.

На кінець 1-го і початок 2-го року, на основі “розуміння” чужої мови і оволодіння своїм органом мови, починає розвиватись власна мова дитини. В кінці першого року дитина вимовляє 5-10 слів. Приблизно з 1,5 року при допомозі дорослих дитина починає спілкуватись з оточуючими за допомогою мови. В цьому періоді швидко зростає запас слів. Після 1,5 років копіювання у вимові слів у більшості дітей розвивається швидше, ніж самостійне вимова слів по пам’яті. Ось чому розмовляти з дитиною потрібно чітко, виразно, а головне - правильно вимовляти звуки, склади і слова в цілому. Перші осмислені слова дитини є переважно вираженням її потреб і емоцій: “дай”, “на”, ”ні”.

На кінець другого року запас слів дитини складає приблизно 500. В цьому періоді вона ще неправильно вимовляє окремі звуки мови, а інші звуки пропускає з-за труднощів в їх вимові.

У дитини 3-х років словарний фонд значно збагачується і може доходить до 1000 слів і більше. Збільшується число слів у виразах. В цьому періоді важливо збагачувати словарний запас дитини, слідкувати за правильною їх вимовою і освідомленням. Навички у дітей 2-3 років утворюються за участю їх мови і свідомості.

До 5-6 років утворення мови в основному завершується. В цей час велику роль у формуванні мови мають ігри, прогулянки, екскурсії, розповіді оточуючих, читання ними віршів, які дитина запам’ятовує. Слід врахувати, що найбільш краще запам’ятовуються ті слова, які по­в’язані з конкретною дійсністю. Мислення дитини в цьому періоді кон­кретне, образне.

Мова дитини відбиває її дійсність. Згодом дитина дошкільного віку ( 3-7 років) все більш привчається після словесної інструкції про мовчання гратись мовчки. В цьому проявляється поступовий розвиток гальмування у дітей, але ще у віці 7-8 років збудження переважає над гальмуванням.

Отже, формування мови дитини завершується до 5-7 років.