8.9. Робота серця

Серцевий цикл. Серце скорочується ритмічно: скорочення відділів серця чергується із розслабленими. Скорочення відділів серця називають систолою, а розслаблення - діастолою. Під час діастоли кров через верхню і нижню порожнисті вени надходить у праве передсердя, а через легеневі вени – у ліве передсердя. М’язи серця в цей час розслаблені, стулкові клапани відкриті, і кров, не затримуючись, перетікає з передсердь у шлуночки. Після цього настає одночасно систола двох передсердь. Скорочення серцевого м’яза починається в синусному вузлі, тому отвори вен закриваються вже на самому початку систоли, і кров з передсердь може надходити лише в бік шлуночків.

Після надходження крові в шлуночки, передсердя розслабляються. В цей час одночасно починається систола обох шлуночків. Тиском крові стулкові клапани закриваються. Настає систола шлуночків. Коли тиск крові в порожнинах шлуночків стає вищим, ніж в аотрі і легеневій артерії, півмісяцеві клапани відкриваються, і кров із шлуночків виштовхується в ці судини. Слідом за систолою шлуночків настає діастола, тиск у їх порожнинах стає меншим, ніж в аорті і легеневій артерії. Внаслідок цього півмісяцеві клапани закриваються і перешкоджають поверненню крові у серце. Деякий час серце перебуває в розслабленому стані (загальна пауза серця).

Період який охоплює одне скорочення і розслаблення серця, називається серцевим циклом. У стані відносного спокою серце дорослої людини скорочується приблизно 60-80 разів на хв.

Серцевий цикл складається із трьох фаз: перша - скорочення передсердь - систола передсердь ( триває 0,1 сек.); друга - систола шлуночків (триває 0,3 сек.); третя - загальна пауза (0,4 сек.).

Пульс. Періодичні коливання стінок аорти, зумовлені періодичним надходженням у неї крові, поширюються у вигляді хвилі по всіх артеріях. Ці коливання стінок артерій називаються пульсом. Пульс можна промацати у тих місцях, де артерії лежать на кістці безпосередньо під шкірою ( променева, вискова, артерії тильної сторони стопи та ін). З пульсу можна судити про роботу серця, бо кожному ударові пульсу відповідає одне скорочення серця. Пульсова хвиля, що пробігає по артеріям з швидкістю 7-10 м сек, поступово затухає і в капілярах пульсації зовсім нема.

У дітей серцевий мяз збуджується швидше, ніж у дорослої людини. Тому у дитини скорочення серця і пульс частіші, ніж у дорослої людини. Чим менша за віком дитина, тим частіший ритм її серцевих скорочень. ( таблиця )

Таблиця. Частота пульсу у дітей різного віку і дорослої людини за одну хвилину

Вік людини	Кількість ударів пульсу за одну хвилину
Новонароджена дитина 1-2 роки 3-6 років 6-10 років 15 років Доросла людина	120-140 110-120 100 90-95 80 60-80

Частота пульсу в дітей одного й того самого віку коливається в значних межах. У дівчаток пульс майже завжди частіший, ніж у хлопчиків.

Систолічний і хвилинний об’єм крові. При скороченні серця у дорослої людини яка перебуває у стані спокою, кожний шлуночок виштовхує в артерії 60... 80 см³ крові. Кількість крові яка викидається шлуночком за одне скорочення, називають ударним, або систолічним об’ємом. Лівий і правий шлуночок виштовхують однакову кількість крові. До 1-го року вона збільшується в чотири рази, до 7 років у дев’ять разів, а до 12 років у 16,4 рази.

Величину ударного об’єму крові дітей різного віку показано в таблиці

Таблиця. Ударний об’єм крові у дітей різного віку і дорослої людини

Вік людини	Кількість виштовхуваної крові за одне скрочення серця, мл
Новонароджена дитина 1 рік 7 років 12 років 16 років Доросла людина	2,5 10,2 23,0 41,0 59,0 60,0

Кількість крові, яка виштовхується серцем за одну хвилину називається хвилинним об’ємом.

Величину ударного обєму крові дітей різного віку показано в таблиці.

Хвилинний об'єм у тренованих людей збільшується головним чином за рахунок величини систолічного об’єму. У людей нетренованих хвилинний об’єм крові збільшується в основному за рахунок почастішання серцевих скорочень.

Відомо що при збільшені частоти серцевих скорочень зменшується тривалість загальної паузи серця. І з цього випливає що серце нетренованих людей працює менш економічно і швидко зношується. Не випадково серцево-судинні захворювання бувають у спортсменів значно рідше, ніж у людей які не займаються фізкультурою.

Електричні явища в серці. Діяльність серця, як і діяльність будь-якої збудливої тканини, супроводжується електричними явищами. Метод реєстрації електричних явищ у серці, яке працює дістав назву електрокардіографії. Чутливий прилад, за допомогою якого реєструється електричні явища в збудженому стані, називається електрокардіографом.

При реєстрації електричної активності серця на рухомій паперові й стрічці електрокардіографа пишеться крива - електрокардіограма, (ЕКГ).

У серці здорової людини на електрокардіограмі чітко видно п’ять зубців, з яких три спрямовані вгору (РRТ), а два - вниз (QS).

Електрокардіографія — одна із найважливіших методів об’єктивної реєстрації діяльності серця. Вона дозволяє робити висновок про послідовність поширення збудження по серцю і дає практичній матеріал для діагностики хвороб серця.