44. Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації.

У другій половині 17-першій 19 ст. у країнах Європейської цивілізації відбулися суттєві зміни у всіх сферах суспільного життя: політичній, духовно-культурній, господарській та соціальній. Найповніше вони проявились у процесі демократичних,промислових і освітніх революцій. Серцевиною цих змін стало утвердження приватної власності,що спричинило виникнення нових відносин у суспільстві, привело до глобальних модифікацій в системах країн Євр. цив. та формування ринкового господарства.

Ідеологічною основою перетворень для цих країн було Просвітництво (окрім Німеччини де основою став романтизм) з його зверненням до розуму як єдиного критерію пізнання людини і суспільства, ідеєю прогресу. Серед ідеологів слід згадати Вольтера,Дідро,Декарта,Тюрго..

Демократичні революції, що були направлені на формування громадянського суспільства,створення незалежних гілок влади, подолання феодальних пережитків і будь-яких привілеїв. Першою країною в які революція пройшла успішно була Англія (1640-1659), але остаточно вона була завершена 1689р і закріплена Біллем про права. Класичним варіантом буржуазно-демократичної революції стала Франція 1789р. У Німеччині вона відбулася 1848р. і її метою було перетворення Німецького союзу у конституційну монархію. У США революція проходила в два етапи:1) 1775-1783рр – боротьба за незалежність; 2) 1861-1865рр громадянська війна між Пд і Пн, коли було скасовано рабство. Суть промислових революцій полягала у переході від ручної праці до великого машинного виробництва, від мануфактури до фабрики. У кожній країні вона мала свої наслідки. Першість проходження промислової революції в Англії перетворило країну у «майстерню світу», могутню колоніальну державу, світовий фінансовий центр. Ця країна швидко перетворилася з аграрної на індустріальну. Після завершення промислової революції у Франції вона стала другою країною у світі після Англії і перетворилася з аграрної на аграрно-індустріальну. Через існування значних феодальних пережитків Німеччина не змогла швидко досягти економічного розвитку. Поступово вона перетворилася з аграрноїна аграрно-індустріальну. США завдяки вигідному положенню, природним ресурсам і відсутності феодальних пережитків змогла стати четвертою країною у світі і стати індустріально-аграрною.

На підґрунті Просвітництва і за умов значної механізації виробництва необхідними змінами були освітні. Найвищими темпами освіта розвивалася у Німеччині та США що пізніше дало змогу обігнати світового лідера – Англію.

Внаслідок наведених революцій у країнах відбувся перехід від простого товарного виробництва до ринкового.

45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).

Утвердження в країнах Європейської цивілізації

Ринкових відносин потребувало теоретичного осмислення цих процесів з нових методологічних позицій. Рекомендації меркантилістів не відповідали на актуальні питання . За цих умов почала формуватися система уявлень про економіку, що дістала назву класична політична економія. Вперше цей термін ужив Маркс. До класиків нале­жали економісти від В. Петті до Д. Рікардо в Англії і від П. Буагільбера до С. Сісмонді у Франції. Вершиною класичної політичної економії Маркс називає праці А. Сміта і Д. Рікардо, якими, на його думку, класична школа вичерпала себе. Ця школа базувалась на таких принципах : життя суспільства в цілому й економіка зокрема підкорюються дії певних «природних законів», які не залежать від волі, бажань, поінформованості людей; класики обґрунтували принцип економічної свободи; дія економічних законів реалізується через переслідування кожним індивідом своїх особистих інтересів, особистий егоїзм стає фундаментом загального добробуту (модель поведінки «економічної людини»). Ці принципи характеризують класичну школу на всіх її етапах і є критеріями приналежності до неї економістів.

Альтернативою цій школі стала зароджена у Німеччині історична школа. Всіх представників поєднує намагання простежити тенденції суспільного розвитку з урахуванням впливу на них позаекономічних чинників(політичних, релігійних, моральних, національних) та розгляд економічних процесів у динаміці, що дозволяло знайти такі його риси і особливості ,які не помітні у статичному стані.На шляху становлення історична школа пройшла три етапи, які об’єднували так звану «стару», «нову», і «новітню» школи. Представниками старої школи були Рошер, Кніс, Гільдебранд; нової – Шмоллер, Бюхер, Брентано; новітньої – Зомбарт, Вебер, Штаммлер, Штольцман.

У 40-х роках19 ст. виник марксизм як напрям економічної думки, що претендував на глибокий аналіз капіталістичної системи господарства та його суперечностей. Засновниками його стали Маркс та Енгельс. У своєму аналізі економічного суспільства вони обґрунтували принцип матеріалістичного розуміння історії і дали його економічну інтерпретацію з урахуванням діалектичного взаємозв’язку продуктивних сил та виробничих відносин, розробили вчення про базис і надбудову та створили лінійну модель розвитку суспільства, аналізуючи його еволюцію як закономірну зміну соціально-економічних формацій. В цілому ця теорія була підпорядкована ідеї обґрунтування неминучої загибелі капіталізму в силу притаманних йому внутрішніх суперечностей.

50. Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії.

До другої половини 18ст. в Англії під впливом демократичної революції і Просвітництва сформувалися передумови для промислового перевороту. Великий попит на англійські товари всередині країни і за її межами, виникнення масового платоспроможного попиту, становлення ринку капіталів, праці і цінних паперів, транспортної інфраструктури, вдосконалення правової системи, яка захищала права власності економічного суб’єкта, розвиток поділу праці ті спеціалізації виробництва потребували нової форми господарства, яка задовольняла б рівень розвитку названих показників. Такою формою на даному історичному етапі стала фабрика. Фабрика прийшла на зміну мануфактурі,як новий тип вироб­ництва, заснований на використанні системи робочих машин і парового двигуна.

Однією з головних передумов виникнення нової техніки в Англії, що стали основою створення такої форми організації виробництва,як фабрика, були соціальні інновації. По-перше, була скасована середньовічна цехова система, яка регламентацією та іншими заборонами унеможливлювала впровадження технічних змін; по-друге, зявилася система правового захисту – патентна система, яка захищала протягом декількох років виключне право винахідника на використання винаходу. Промислова революція у цій країні розпочалася в бавовняній промисловості.

Швидке економічне зростання, становлення індустріального господарства вимагали великих капіталовкладень, що спричинили значні зміни в англійській економіці. Однією з них стало збільшення кількості акціонерних товариств і повсюдне витіснення індивідуального підприємництва

У результаті промислового перевороту галузева структура економіки Англії докорінно змінилася. З аграрної вона перетворилася на могутню індустріальну державу, що виготовляла третину світової промислової продукції, половину світового виробництва бавовняних виробів, металу та вугілля. Англія перетворилася на «майстерню світу». Її товари завжди були у виграші завдяки високій якості та винятковій ефективності англійського виробництва.