1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.

Парадигма – приклад, зразок. Це строга наукова теорія, втілена в систему понять, що відображає істотні риси діяльності.

Довгий час суспільства науки ґрунтувались на засадах формаційної парадигми. Цивілізаційна парадигма в центр досліджень ставить людину, особливості її суспільної залежності в господарській сфері, суспільні умови та цілі діяльності у процесі створення матеріальних благ і послуг. Вона являє собою базовий елемент суспільства і його господарської системи, що є визначальним у господарському житті. Тому в історичному аналізі господарської сфери суспільства на засадах цивілізаційної парадигми основне місце відводиться поняттю господарської системи, що об’єднує індивідів та утворені ними у процесі господарської діяльності господарських одиниць.. Біля витоків цього підходу стояли Лейбніц, Готе, Менделєєв, Дарвін. Принципи аналізу: 1)кожен об’єкт розглядається з позиції системності (первинний об’єкт знаходиться у взаємозв’язку з оточуючим середовищем); 2)обєкт аналізу є цілісним утворенням, має власну структуру.фундаментальні засади цивілізаційної парадигми: 1)нове відображення ролі суспільної свідомості у виникненні та розвитку людства (становлення людини розглядається як результат антропосоціогенезу, за яким людина з’явилась в результаті розвитку суспільної діяльності і праці); 2)нове розуміння середовища життєдіяльності людини; 3) людина розглядається як суспільний індивід.

2.Господарство, господарська система та її еволюція.

Господарство суспільства – це сукупність господарських одиниць(історичних форм господарств), що взаємодіють, створюють та обмінюють матеріальні блага та послуги в рамках установленого інституційного середовища.В історичному розвитку господарської системи насамперед відображено еволюцію державного устрою суспільства і притаманний тому характер влади. Кожне суспільство в своєму розвитку пройшло такий шлях від держав общинного типу, держав у фомі територіальних і централізованих імперій до національних держав, основою яких є солідарність і демократична організація. Розрізнять такі види господарської системи: натурального виробництва-це система в якій діяльність здійснюють самостійно функціонуючі домогосподарства задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’язана постійними господарськими зв’язками з іншими;товарного господарства –це господарство, в якому потреби людей забезпечуються через створення матеріальних благ і послуг у різних та самостійних господарських одиницях з наступним їх обміном. Товарно грошового(капіталістичного) господарства – господарська система, зв’язки якої опосередковані рухом різноманітних форм грошей.історично вона утвердилась появою національних держав, завоюванням людьми особистої свободи та домінування приватної васності на засоби виробництва.

3.Зробіть порівняльний аналіз типів господарських ситем та їх змісту.

Розрізнять такі види господарської системи: натурального виробництва-це система в якій діяльність здійснюють самостійно функціонуючі домогосподарства задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’язана постійними господарськими зв’язками з іншими домогосподарствами,важливо підкреслити що система натурального виробництва характеризує звязки між відокремленими господарськими одиницями й істотно відрізняється від господарської системи соціально недоробленої первісної общини, яку безпідставно також часто називають натуральним виробництвом.;товарного господарства –це господарство, в якому потреби людей забезпечуються через створення матеріальних благ і послуг у різних та самостійних господарських одиницях з наступним їх обміном, це етап симбіозу, характеризується тим, що виникають взаємовигідні зв’язки між господарськими одиницями, коли кожне господарство отримує вигоду праці та обміну її результатами.. Товарно грошового (капіталістичного) господарства – господарська система, зв’язки якої опосередковані рухом різноманітних форм грошей.історично вона утвердилась появою національних держав, завоюванням людьми особистої свободи та домінування приватної васності на засоби виробництва.

4. обєкт і предмет історії економіки та економічної думки

Спільним об'єктом економічних наук є господарська сфера (підсистема) суспільства. їсторико-економічна наука досліджує еволюцію господарської сфери суспільства, основні етапи ЇЇ ста-мовлення і розвитку. Історичні явища і факти господарського життя суспільства виступають об'єктом історико-економічної науки. Відбір та опис історичних явищ і фактів науковими засобами є однією з найскладніших проблем історико-економічних дослі­джень. Методологічною базою такого відбору є панівна парадиг­ма економічної теорії, яка науково відбиває реально існуючу гос­подарську систему суспільства. На основі системи наукових знань про економічну сферу суспільства здійснюється оцінюван­ня процесу її історичного поступу, установлюються факти та явища, що мали історичне значення. Задача істор.ек. науки полягає у виявленні взаємозвязку між цими факторами та пошук причинїх виникнення.. В історії роз-ку сусп.госп-ва ключову роль відіграють історич. форми гос-ва(господадські одиниці) та способи їх взаємодії між собою і сус-вом вцілому. Іншою важливою його складовою є глибина та адекватність пізнання людьми господарських процесів і віддзеркалення 'їх в економічних поглядах, думках, теоріях.Історико-економічна наука повинна не тільки аналі­зувати історичні форми господарств та способи їх взаємодії, а й розглядати економічні думки, учення та теорії, які з різною глибиною та науковою довершеністю їх теоретично відобра­жали. При цьому в економічних теоріях необхідно виділяти по­зитивний та нормативний аспекти, на які звернув увагу ще Адам Сміт. Позитивний підхід в економічній думці покликаний розкри­ти реальний зміст явища чи процесу.Нормативний аспект економічної науки орієнтує нас на по­шук відповіді на питання «як має бути?», щоб суспільство якнай­повніше реалізувало свої цілі в господарській сфері. Науки включає до себе історичні форми гос-ва і способи їх взаємодії та відображеня їх в економічній функції.

Під предметом історії економічних учень маємо на увазі виникнення і розвиток економічних ідей, течій та шкіл, формування системи економічних знань. При цьому поза увагою залишалося врахування одночасного існування кількох систем економічних знань, які передбачали свої підходи до історії ек.думки. Отже, предмет історико-економічної науки включає в себе історичні форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в ек.думці. Тобто, історія ек.думки тісно пов’язана з реальними змінами в ек.системі і відбиває етапи її розвитку – від виникнення і до сучасної системи знань ек.теорії.