41)Відродження, Реформація та Просвітництво.

Період 15-серед. 17 ст. у Європ. Цивілізац дістав назву епохи Відродження. Зростае потреба в писемності і знаннях. Із розвитком економіки , науки і освіти змінюется суспільна свідомість. Процес формування територіальних , національних держав викликав занепад церкви. Майже протягом 80 років 16 ст. в Зх. Європі відбувалася трансформаційн зміни суспільної свідомості і у війшли в історію під назвою Реформація. Зміни у духовній, культурній, освітньо-наук. Та реліг. Сферах вилились у масовий протестантський рух. Проявом зміни в дух.- культ. сфері стала утвердження протестантської етики. Протягом 20 років в Англії утвердився поміркований протестантизм. Реформац. Виявилась одним із важливих чинників що прискорили розшарування европ. держав -Англії, Голандії, Швеції.

Просвітництво-інтелектуальний і духовний рух кінця 17-поч. 19 ст. в Європі та Пн.Америці. Характерною ознак. наук. Мислення Просвітн. було те що воно орієнтувалося на практичне використання досягнень науки в інтересах сусп.. розвитку. Найбільш визначним популяризатором ідей просвітництва був Ж.-Ж.Руссо. Погляди просвітників базувалися на раціональному підході, формували нову ідеологію побудови держави на основі демократичних та правових засад. Велику увагу просвітник приділяли питання виховання та освіти народу. Просвітницький рух в різних країнах розвивався по різному. Його становлення в кожній державі пов язано з її політичними , соціальними та економ. умовами.

42)Суть і значення демократичної, промислової, та освітньої революції.

На зміну періоду Відродження прийшов період Реформації, що приніс з собою вагомі зміни в житті Європейської цивілізації. Ці зміни полягають в духовно-культурній, політичній, господарській та соціальній революціях.

Зміни в духовно-культурній сфері, пов'язані із Ренесансом, Ре­формацією та формуванням протестантської етики. У XIV—XVI ст. у країнах Західної Європи сформувався потужний культурний рух до ідей осьового часу, особливо античного. Людство переосмислило світо­гляд античності, в центрі якого були природа, людина та ідеї гума­нізму що проявилось у Ренесансі (Відродженні) античних тради­цій. Це сприяло становленню національної самоідентифікації держав Західної цивілізації. З появою носія національної свідомості — інте­лігенції— складається нація з притаманним їй світоглядом, вираже­ним у специфіці мистецтва, архітектури, літератури, філософії тощо.

У соціальному плані ці революції являли собою боротьбу за утвердження соціальної рівності всіх верств населення, проти привілеїв пануючої аристо­кратії.

Демократичні революції стали також висхідною точкою у фор­муванні національних держав на основі спільної культури, мови та етнічної належності людей, їх рівності. Відбувається поділ влади на законодавчу, су­дову і виконавчу. Створення національної держави забезпечило соціаль­но-політичні умови розвитку ринкової економічної системи.

Матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації стала промислова революція. Вона виникла на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про­мисловості, застосування парової машини тощо.

Демократична та промислова революції змінили характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою. Основними суб’єктами господарювання стають позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, приватній власності.Почали виникати приватні (фермерські гос подарства, фабрики) та колективні (ассоціації та акціонерні то вариства) капіталістичні утворення.

Утворюється національний ринок, який характеризується но­вими формами зв'язку між виробництвом і споживанням.

Промисловий переворот обумовив зміни в структурі народно­го господарства..

43) Дайте характеристику промислового перевороту в Англії,Франції,Німеччині та США.Переломним моментом у розвитку продуктивних сил світу стає промисловий переворот (або промислова революція) — пе­рехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Промисловий переворот в Англії відбувався приблизно з останньої третини XVIII ст. до першої чверті XIX ст. Його основ­ними етапами були винайдення та застосування машин у тексти­льній промисловості, удосконалення ме­талургійного процесу, винайдення па­рового двигуна і створення галузі— машинобудування. По-перше, бавовняна промисловість була новою галуззю. Продукція бавовняної промисловості споживається різними верст­вами населення, тоді як суконна, традиційна для Англії, промис­ловість значною мірою виконувала державні замовлення.

У результаті завершення промислового перевороту в Англії пануючим стає фабричне виробництво, країна з аграрної перетворюється в індустріальну.

У 30-х рр. XIX ст. у Німеччині розпочинається промислова революція, яка пройшла три етапи. У 1833 р. було створено Німецький митний союз, який скасував внутрішні кордони між більшістю німе­цьких держав. Традиційно промисловий переворот охопив, перш за усе, тек­стильну промисловість. Розпочалося піднесення у важкій промисловості, а з появою і використанням парових двигунів зріс попит на вугілля.

Промисловий переворот у Франції, що почався наприкінці XVIII ст., протікав значно повільніше, ніж у Англії. Під тиском революції здійснювалася економічна політика, спрямована на забезпечення свободи промислового підприємництва і торгівлі.

Великі труднощі зі збутом мало французьке сільське господарство, до падіння цін привело скорочення експорту зерна, вина та іншої продукції. Надто повільним був розвиток машинізації французької промисловості, не вистачало парових машин. Здійсненню промислового перевороту в СШАсприяло вигідне територіально-географічне розташування країни. період наполеонівських воєн став "золотим віком" американської торгівлі.. Промисловий переворот у США відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське машинобудування. Сільське господарство США мало товарний характер і розвивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його переваги в світовому сільськогосподарському виробництві. США стали одними з головних експортерів збіжжя м'яса на світовий ринок.