- •Тема 1. Основи та соціально-економічні аспекти екології
- •1.Історія екології, її підрозділи та основні поняття.
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища.
- •Основні завдання екологічного забезпечення професійної діяльності. Заняття 2. Структура сучасної екології.
- •1.Предмет екології, основні екологічні поняття і терміни.
- •Антропогенний вплив на довкілля.
- •Шляхи впливу людського суспільства на навколишнє природне середовище
- •Основні екологічні закони.
- •Заняття 3. Структура природного середовища.
- •1.Атмосфера, літосфера, гідросфера, природні ресурси.
- •2.Загальні властивості біосфери.
- •3.Склад і функціонування біосфери.
- •Заняття 4. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.
- •1.Організм та середовище.
- •2.Кругообіг речовин та енергії.
- •Заняття 5. Основи економіки природокористування.
- •Економічна оцінка природних ресурсів.
- •Економічні основи раціонального використання природних ресурсів.
- •Збитки від забруднення природного середовища.
- •Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
- •Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •Заняття 7. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Глобальні зміни в біосфері.
- •Вплив військово-промислового комплексу на біосферу.
- •Ядерний конфлікт і навколишнє природне середовище.
- •Заняття 8. Природні ресурси.
- •1.Біологічні, мінеральні, енергетичні та кліматичні ресурси.
- •2.Життєвий простір.
- •3.Генетичний фонд.
- •Тема 2. Правові основи охорони довкілля та практичні аспекти екології заняття 1. Екологічний контроль в україні та правові основи охорони довкілля.
- •1. Система державного природоохоронного законодавства та відповідальність за екологічні правопорушення.
- •2.Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпеки України.
- •2.Методи попередження забруднення атмосфери стаціонарними та рухомими джерелами.
- •3.Санітарний нагляд і контроль за рівнем забруднення атмосфери.
- •Заняття 5. Наслідки забруднення атмосфери.
- •1.Кислотні дощі.
- •2.Парниковий ефект.
- •3.Озонові діри.
- •4.Тютюновий дим.
- •Заняття 6. Екологічна експертиза промислових об’єктів.
- •1.Задачі та форми екологічної експертизи.
- •2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
- •3.Екологічний паспорт підприємства, його структура та порядок розробки.
- •Заняття 7. Охорона земельних та лісових ресурсів.
- •1.Негативний антропогенний вплив на стан земель.
- •2.Охорона та раціональне використання земель.
- •3.Охорона лісових ресурсів.
- •Заняття 8. Джерела і наслідки забруднення надр.
- •1.Речовинний склад забруднювачів.
- •2.Методи визначення забруднювачів.
- •3.Очистка ґрунтів.
- •Заняття 9. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
- •1.Водні ресурси України.
- •2.Джерела забруднення поверхневих та підземних вод.
- •3.Нормування якості води та організація зон санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Заняття 10. Джерела забруднення гідросфери.
- •1.Види забруднення.
- •2.Речовинний склад забруднювачів.
- •Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
- •1.Показники якості води.
- •2.Контроль якості води.
- •Тема 3. Екологічні особливості експлуатації тза та екологічне забезпечення професійної діяльності Заняття 1. Електромагнітний вплив тза на оточуюче середовище.
- •1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.
- •Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам
- •2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.
- •3.Захист від дії емв.
- •Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.
- •1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.
- •2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
- •3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.
- •Заняття 3. Охорона природного середовища в ході професійної діяльності.
- •1.Охорона атмосферного повітря.
- •2.Захист від забруднення водних об’єктів.
- •3.Запобігання забруднення і нераціонального використання ґрунтів.
- •Заняття 4. Ор в навколишньому середовищі та захист від них.
- •1.Класифікація отруйних речовин та показники їх токсичності.
- •2.Характер та оцінка наслідків хімічно небезпечних аварій.
- •3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
- •Заняття 5. Профілактика ураження вч, увч, нвч випромінюваннями.
- •1.Організація і проведення екологічного контролю за електромагнітними випромінюваннями.
- •2.Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •Заняття 6. Основи радіаційної безпеки.
- •1.Дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
- •3.Облік, зберігання та організація робіт з дів.
- •Заняття 7. Організація екологічної безпеки на промисловому підприємстві.
- •1.Обов’язки служби екологічної безпеки та посадових осіб.
- •2.Планування та контроль за реалізацією заходів екологічної безпеки.
2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
Методи захисту від дії джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) надзвичайно різноманітні.
Першими і основними методами захисту від дії іонізуючого випромінювання є обмеження часу опромінення і нормування доз опромінення при роботі з ДІВ. Збільшення відстані від ДІВ – простий і ефективний метод захисту, особливо коли початкові відстані дуже малі.
При роботі особового складу із джерелами ІВ необхідно обов’язково дотримуватися вимог нормування доз опромінення. Для особового складу, який безпосередньо працює і ДІВ, встановлюється річна гранично допустима доза (ГДД) внутрішнього і зовнішнього опромінення. ГДД – це максимальне значення доз опромінення, встановлене відповідними правилами радіаційної безпеки (табл. 3.12).
При систематичній роботі ГДД зовнішнього гама-опромінювання складає 100 мР/тиждень або 5 Р/рік.
На практиці відрізняють одноразові дози (отримані без перерви за 4 доби) і багаторазові (отримані протягом більше 4 діб).
Для о/с, який безпосередньо не працює з ДІВ, але за родом своєї роботи може піддаватися дії ІВ, встановлюється річна границя дози (ГД) зовнішнього і внутрішнього опромінення.
Зменшити опромінення можна, помістивши на шляху проходження ІВ поглинаючі захисні екрани. Захисну екрануючу здатність мають такі матеріали, як парафін, графіт, вода, які затримують швидкі нейтрони. Сповільнені нейтрони також легко поглинаються бором, кадмієм, гадолінієм, індієм. При захисті нейтронів використовується комбінація сповільнюючих та поглинаючих речовин. Широко в якості захисного екрану від опромінення використовується бетон. Альфа–випромінювання поглинається досить тонким шаром різних речовин. Бета–випромінювання також легко поглинається: 50% затримується одягом, 25% – шкірою. Гама-випромінювання – найнебезпечніше джерело, яке діє на відстані сотень метрів. Для його екранування використовують речовини великої щільності та атомної ваги (свинець, бетон).
При роботі з відкритими радіоактивними речовинами, зараженими ними об’єктами та на місцевості застосовуються індивідуальні засоби захисту, які поділяються на засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) та засоби індивідуального захисту шкіри (ЗІЗШ).
ЗІЗОД
За принципом захисної дії ЗІЗОД поділяються на фільтруючі і ізолюючі.
Фільтруючі ЗІЗОД за принципом дії призначені для ізоляції органів дихання, очей, обличчя від забрудненого навколишнього середовища і очищення вдихнутого повітря у фільтруючо-поглинаючій системі. До ЗІЗОД фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7; респіратори Р-2, ШБ-1, ПРБ-5; ватно-марлеві пов’язки.
Протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від РР. Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу.
Ізолюючі ЗІЗОД призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей від РР (РП) у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища. До ЗІЗОД ізолюючого типу відносяться ізолюючі дихальні апарати типу ІП-4, ІП-5 (принцип дії – перетворення видихнутого СО2 і вологи на О2).
Тривалість роботи (на один регенеративний патрон) – від 40 до 180 хвилин (в залежності від фізичного навантаження).
ЗІЗШ
ЗІЗШ призначені для захисту тіла людини (її шкіри) в умовах зараження місцевості радіоактивними речовинами. Вони також використовуються при здійсненні дезактиваційних робіт.
До них відносяться: загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), легкий захисний костюм (Л-1), інші засоби.
ЗЗК призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від радіоактивного пилу. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць, чохла для перенесення. В залежності від складності ситуації, що склалася, він використовується у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.
Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження РР. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із:
штанів із чоботами;
сорочки з капюшоном;
двопальцевих рукавиць;
сумки для зберігання костюма.
Одягають його у такій послідовності: штани з чоботами – сорочка з капюшоном – протигаз – капюшон – рукавиці).
Забруднені ЗІЗШ слід обережно знімати і піддавати обов’язковій дезактивації.
Попереджувати ураження організму ІВ можна за допомогою спеціальних профілактичних медичних заходів – застосування протирадіаційних препаратів для підвищення імунітету людини до впливу ІВ. Основним спеціальним профілактичним заходом є аптечка індивідуальна (АІ-2). Вона призначена для особистої профілактики ураження РР.
Аптечка містить набір медичних засобів (ліків), розташованих у 7 гніздах пластмасової коробочки. Розмір коробочки (90´100´20 мм). Маса – 130 г. Розмір і форма дозволяють носити її у кишені та завжди мати при собі Ліки потрібно вводити в організм до опромінення (за 30-60 хв.), а також вживати в умовах радіаційного забруднення. Їх вживання перешкоджає відкладенню РР в органах людини. За допомогою них дія ІВ на організм послаблюється приблизно в 2 рази.
Надзвичайно важливим методом колективного захисту від дії ДІВ є проектно-будівельні заходи – спорудження протирадіаційних укриттів (ПРУ). Вони призначені для захисту людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пилу в органи дихання людини, на шкіру та одяг, а також світлового випромінювання ядерного вибуху. При належній міцності конструкцій ПРУ в змозі частково захистити від дії ударної хвилі та уламків зруйнованих будинків. Захисні властивості ПРУ в тому, що стосується проникаючої радіації, оцінюються коефіцієнтом послаблення випромінювання, який вказує, у скільки разів рівень радіації на відкритій місцевості вищий від рівня радіації у сховищі, і залежать від матеріалу, з якого побудовано ПРУ.
Навколо об’єкту з ДІВ при необхідності встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостережень. Критеріями для встановлення розмірів СЗЗ служать обсяг надходження РР в організм людини за рік і ГД зовнішнього опромінення, а також допустима концентрація РР у повітрі і воді. За межами цієї зони опромінення особового складу не повинно перевищувати річних ГД. Зона спостережень прилягає безпосередньо до СЗЗ, а її розміри в 3-4 рази більше від попередньої зони.