- •Тема 1. Основи та соціально-економічні аспекти екології
- •1.Історія екології, її підрозділи та основні поняття.
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища.
- •Основні завдання екологічного забезпечення професійної діяльності. Заняття 2. Структура сучасної екології.
- •1.Предмет екології, основні екологічні поняття і терміни.
- •Антропогенний вплив на довкілля.
- •Шляхи впливу людського суспільства на навколишнє природне середовище
- •Основні екологічні закони.
- •Заняття 3. Структура природного середовища.
- •1.Атмосфера, літосфера, гідросфера, природні ресурси.
- •2.Загальні властивості біосфери.
- •3.Склад і функціонування біосфери.
- •Заняття 4. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.
- •1.Організм та середовище.
- •2.Кругообіг речовин та енергії.
- •Заняття 5. Основи економіки природокористування.
- •Економічна оцінка природних ресурсів.
- •Економічні основи раціонального використання природних ресурсів.
- •Збитки від забруднення природного середовища.
- •Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
- •Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •Заняття 7. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Глобальні зміни в біосфері.
- •Вплив військово-промислового комплексу на біосферу.
- •Ядерний конфлікт і навколишнє природне середовище.
- •Заняття 8. Природні ресурси.
- •1.Біологічні, мінеральні, енергетичні та кліматичні ресурси.
- •2.Життєвий простір.
- •3.Генетичний фонд.
- •Тема 2. Правові основи охорони довкілля та практичні аспекти екології заняття 1. Екологічний контроль в україні та правові основи охорони довкілля.
- •1. Система державного природоохоронного законодавства та відповідальність за екологічні правопорушення.
- •2.Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпеки України.
- •2.Методи попередження забруднення атмосфери стаціонарними та рухомими джерелами.
- •3.Санітарний нагляд і контроль за рівнем забруднення атмосфери.
- •Заняття 5. Наслідки забруднення атмосфери.
- •1.Кислотні дощі.
- •2.Парниковий ефект.
- •3.Озонові діри.
- •4.Тютюновий дим.
- •Заняття 6. Екологічна експертиза промислових об’єктів.
- •1.Задачі та форми екологічної експертизи.
- •2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
- •3.Екологічний паспорт підприємства, його структура та порядок розробки.
- •Заняття 7. Охорона земельних та лісових ресурсів.
- •1.Негативний антропогенний вплив на стан земель.
- •2.Охорона та раціональне використання земель.
- •3.Охорона лісових ресурсів.
- •Заняття 8. Джерела і наслідки забруднення надр.
- •1.Речовинний склад забруднювачів.
- •2.Методи визначення забруднювачів.
- •3.Очистка ґрунтів.
- •Заняття 9. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
- •1.Водні ресурси України.
- •2.Джерела забруднення поверхневих та підземних вод.
- •3.Нормування якості води та організація зон санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Заняття 10. Джерела забруднення гідросфери.
- •1.Види забруднення.
- •2.Речовинний склад забруднювачів.
- •Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
- •1.Показники якості води.
- •2.Контроль якості води.
- •Тема 3. Екологічні особливості експлуатації тза та екологічне забезпечення професійної діяльності Заняття 1. Електромагнітний вплив тза на оточуюче середовище.
- •1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.
- •Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам
- •2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.
- •3.Захист від дії емв.
- •Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.
- •1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.
- •2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
- •3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.
- •Заняття 3. Охорона природного середовища в ході професійної діяльності.
- •1.Охорона атмосферного повітря.
- •2.Захист від забруднення водних об’єктів.
- •3.Запобігання забруднення і нераціонального використання ґрунтів.
- •Заняття 4. Ор в навколишньому середовищі та захист від них.
- •1.Класифікація отруйних речовин та показники їх токсичності.
- •2.Характер та оцінка наслідків хімічно небезпечних аварій.
- •3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
- •Заняття 5. Профілактика ураження вч, увч, нвч випромінюваннями.
- •1.Організація і проведення екологічного контролю за електромагнітними випромінюваннями.
- •2.Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •Заняття 6. Основи радіаційної безпеки.
- •1.Дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
- •3.Облік, зберігання та організація робіт з дів.
- •Заняття 7. Організація екологічної безпеки на промисловому підприємстві.
- •1.Обов’язки служби екологічної безпеки та посадових осіб.
- •2.Планування та контроль за реалізацією заходів екологічної безпеки.
Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
Навчальні питання:
Показники якості води.
Контроль якості води.
1.Показники якості води.
З метою забезпечення якості води централізованого господарсько-питного водопостачання та виконання Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” Міністерством охорони здоров’я України з цього приводу практично розроблені:
гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання;
порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання в звичайних та екстремальних ситуаціях;
відповідальність за недотримання даних вимог.
Ця інформація опрацьована відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням досвіду роботи у цій галузі протягом останніх років і вміщується в Державних санітарних правилах і нормах (надалі – ДСанПІН), затверджених наказом МОЗ України № 383 від 23 грудня 1996 року.
Згідно з цим документом державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм усіма організаціями і установами, посадовими особами та громадянами на всій території України покладено на органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Вимоги цього ДСанПІНу є обов'язковими для всіх органів, установ, організацій та закладів незалежно від форм їх власності, посадових осіб та громадян причетних до забезпечення водою населення України.
Порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також невиконання виданих на їх основі приписів органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду тягне за собою відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Цей ДСанПІН регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води і поширюється на воду, яка подається централізованими системами господарсько-питного водопостачання і використовується для питних та побутових цілей, виробництва харчових продуктів. ДСанПІН призначений для організацій, які здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію об'єктів централізованих систем водопостачання, а також для органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний сані-тарно-епідеміологічний нагляд за ними.
ДСанПІН встановлює такі вимоги до питної води, які забезпечують її безпеку для здоров'я людей і сприятливі органолептичні властивості.
Він не поширюється на бутильовану питну воду та воду з місцевих вододжерел при їх нецентралізованому використанні без розвідної мережі.
Розробка галузевих документів, виробничих регламентів, схем технологічного контролю роботи об'єктів централізованих систем водопостачання, які регламентують вимоги до засобів та системи контролю якості питної води, здійснюється тільки на підставі гігієнічних нормативів, встановлених цим ДСанПІНом.
Експлуатація об'єктів централізованих систем господарсько-питного водопостачання, що не забезпечують дотримання гігієнічних нормативів, встановлених цим ДСанПІНом, дозволяється тільки після проведення спеціальних заходів (реконструкції) у терміни, узгоджені із територіальними органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Головний державний санітарний лікар України, отримуючи інформацію від територіальних органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду про забруднення води у джерелах централізованого господарсько-питного водопостачання, впроваджує додатковий спеціальний контроль за якістю питної води на даній території. Служби, які здійснюють спостереження та контроль за станом навколишнього природного середовища, водними об'єктами, виникненням надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф, що призводить до забруднення джерел водопостачання, зобов'язані подавати інформацію про забруднення водних джерел небезпечними речовинами у територіальні органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Гігієнічні вимоги до якості питної води
Гігієнічні вимоги, що визначать придатність води для питних цілей, включають:
безпеку в епідемічному відношенні;
нешкідливість хімічного складу;
сприятливі органолептичні властивості;
радіаційну безпеку.
Якість питної води залежить від її складу та властивостей:
у вододжерелі;
при надходженні у водопровідну мережу;
в точках водорозбору.
Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров'я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень.
За мікробіологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл.
Таблиця Мікробіологічні показники безпеки питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи |
1.
2.
3.
4.
5. |
Число бактерій в 1 куб.см води, що досліджується Число бактерій групи киш-кових паличок в 1 куб.дм води, що досліджується Число термостабільних киш-кових паличок в 100 куб.см води, що досліджується Число патогенних мікроор-ганізмів в 1 куб.дм води, що досліджується Число коліфагів у 1 куб.дм води, що досліджується |
Мікроорганізми / куб.см Мікроорганізми / куб.дм Мікроорганізми / 100 куб.см
Мікроорганізми / куб.дм Бляшкоутворюючі одиниці / куб.дм |
Не більше 100 Не більше 3
Відсутність
Відсутність
Відсутність |
За паразитологічними показниками (клітини, цисти: лямблій, криптоспоридій, а також у разі епідемічних ускладнень – дизентерійних амеб, балантидій, хламідій та ін.; клітини, личинки, яйця гельмінтів) питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл.
Таблиця Паразитологічні показники безпеки питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи |
1
2 |
Число патогенних кишкових найпростіших у 25 куб.дм води, що досліджується Число кишкових гельмінтів у 25 куб.дм води, що досліджується |
(Клітини, цисти) / 25 куб.дм
(Яйця, личинки) / 25 куб.дм |
Відсутність
Відсутність |
Нешкідливість хімічного складу питної води визначається показниками, які з достатньо високою вірогідністю характеризують відсутність у ній небезпечних для здоров'я речовин, що зустрічаються в природних водах, з'являються у воді внаслідок забруднення вододжерел або у процесі водообробки.
За токсикологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл.
Таблиця Токсикологічні показники питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи, не більше |
Клас небезпеки |
|
Неорганічні речовини |
|||
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. |
Алюміній Барій Миш’як Селен Свинець Нікель Нітрати Фтор |
мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм |
0,2 0,1 0,01 0,01 0,01 0,1 45,0 1,5 |
2 2 2 2 2 3 3 3 |
|
Органічні компоненти |
|||
1.
2. |
Тригалометани: хлороформ дибромхлорметан тетрахлорвуглець Пестициди |
мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм |
0,1 0,06 0,01 0,002 0,0001 |
2 2 2 2 * |
* – перелік контрольованих пестицидів встановлюють з урахуванням конкретної ситуації.
При використанні у процесі водопідготовки коагулянтів, дезинфектантів чи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання, їх залишкові кількості у питній воді не мають перевищувати відповідних нормативних значень.
Органолептичні показники якості питної води.
Сприятливі органолептичні властивості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико-хімічними характеристиками води.
Органолептичні показники та гранично допустимі концентрації компонентів, що нормуються за їх впливом на органолептичні властивості питної води, наведені у табл.
Вода не має містити інші компоненти, спроможні змінювати її органолептичні властивості, – цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли в концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.
Таблиця Органолептичні показники якості питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи, не більше |
Клас небезпеки |
1. 2. 3. 4. 5.
6.
7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. |
Запах Каламутність Кольоровість Присмак Водневий показник, рН, в діапазоні Мінералізація загальна (сухий залишок) Жорсткість загальна Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо Хлорфеноли |
ПР* НОМ** град. ПР
одиниці
мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм |
2 0,5 20 2
6,5-8,5
1000 (1500) 7 (10) 250 (500) 250 (350) 1,0 0,1 0,3 0,0003 |
- - - -
-
- - 4 4 3 3 3 4 |
* – показник розведення (до зникнення запаху, присмаку);
** – нефелометричні одиниці каламутності.
Показники радіаційної безпеки питної води.
Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів (природних), наведеними у табл. У разі перевищення цих рівнів проводять дослідження радіонуклідного складу проб води на відповідність нормам радіаційної безпеки.
Таблиця Показники радіаційної безпеки питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи, не більше |
1.
2. |
Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів Загальна об’ємна активність бета-випромінювачів |
Бк/куб.дм
Бк/куб.дм |
0,1
1,0 |
Показники фізіологічної повноцінності якості води.
Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді. Дослідження показників, що характеризують фізіологічну повноцінність питної води, рекомендується проводити в об'ємі, наведеному у табл.
Таблиця Показники фізіологічної повноцінності питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Рекомендовані значення |
1.
2.
3.
4.
5. |
Мінералізація загальна
Жорсткість загальна
Лужність загальна
Магній
Фтор |
мг/куб.дм
мгекв/куб.дм
мгекв/куб.дм
мг/куб.дм
мг/куб.дм |
не менше 100,0 не більше 1000,0 не менше 1,5 не більше 7,0 не менше 0,5 не більше 6,5 не менше 10,0 не більше 80,0 не менше 0,7 не більше 1,5 |