Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.

Навчальні питання:

1. Фактори несприятливого впливу при роботі з ТЗА.

2. Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах ТЗА.

3. Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.

Особовий склад, який працює з технікою зв’язку в стаціонарних та автономних (польових) умовах, піддається різноманітним негативним впливам. Ці впливи особливо відчутні під час роботи особового складу в рухомих об’єктах військової техніки зв’язку і автоматизації (ВТЗА). Отже, є необхідним детально розглянути умови життєдіяльності особового складу в рухомих об’єктах ВТЗА, дати їм екологічну оцінку.

1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.

Діяльність особового складу в об’єктах ВТЗА пов’язана із специфічними особливостями:

• розташуванням техніки зв’язку в кузовах автомобілів, що не виключає можливості роботи при включеному двигуні автомобіля або силовому агрегаті;

• обладнанням усіх транспортних засобів опалювачами, бензиновими або дизельними установками електроживлення;

• малою кількістю вільної площі на одну людину.

Слід додати, що всі ці особливості тісно пов’язані з вимогами герметичності рухомих об’єктів ВТЗА. Під дією цих та інших факторів відбувається зміна мікроклімату та газового складу повітря об’єктів ВТЗА.

Мікроклімат апаратних, станцій ВТЗА визначається температурою повітря, температурою поверхні стін, швидкістю руху повітря та його вологістю.

Температура повітря, а також стін апаратних підлягає різким коливанням у зв’язку із недосконалою теплоізоляцією металевого корпусу апаратних. Зимою в них холодно, літом – жарко (до 50 ^оС). Збільшення потужностей станцій веде до зростання кількості агрегатів, котрі, у свою чергу, є джерелами тепла.

Висока температура в апаратних (станціях) знижує працездатність людини, особливо розумову, впливає на роботу органолептичного апарату людини.

В профілактиці перегрівання велике значення має раціональна вентиляція, так як рух повітря сприяє віддачі тепла. При температурі 18-20 ^оС оптимальна швидкість повітря повинна бути 0,4-0,5 м/с, при гранично допустимій мінімальній – 0,1 та максимальній – 1 м/с (протяги).

На стан мікроклімату об’єктів ВТЗА впливає не тільки температура та швидкість руху повітря, а ще його вологість. В обмеженому об’ємі ВТЗА завжди є умови для підвищення вологості повітря за рахунок випаровування поту та водяних парів, які знаходяться у видихнутому повітрі. Коливання відносної вологи на ВТЗА допустимі в границях 30-70 %, при оптимальних – 40-60 %.

Об’єкти ВТЗА повинні бути оснащені достатньо потужними фільтровентиляційними установками (ФВУ). Тепло, яке виділяють блоки, повинно витягуватись вентиляцію. Для підтримання оптимального мікроклімату всередині робочого об’єму потрібно обладнати апаратні установками кондиціювання повітря.

Раціональна вентиляція необхідна також для підтримання оптимального газового складу повітря в апаратних (станціях) ВТЗА. Останні можуть забруднюватися оксидами азоту, озоном, продуктами розкладу палива і мастил, фтором, формальдегідом, окисом вуглецю.

В об’єктах ВТЗА шум є одним з “агресивних” видів техногенного впливу, причому його питома вага серед техногенних факторів, які негативно впливають на особовий склад, неухильно зростає. Особовий склад має справу з шумними автомобілями, спеціальними транспортними машинами, механізмами та пристроями, особливо в польових умовах, під час навчань.

Шум – це звук з неперіодичними коливаннями, який містить велику кількість простих тонів різноманітної висоти та сили. Граничною межею шуму встановлені 80 децибел, що відповідає шуму у друкарському бюро.

Людина може чути тільки ті коливання, частота яких складає від 16 до 16000 коливань у секунду (Гц). Коливання до 16 Гц називають інфразвуком, вище 16000 Гц – ультразвуком. Звукові коливання називають звуком. Звук давить на вухо людини, утворюючи звуковий тиск. Відносно більш чутливе вухо людини до звуків 800-6000 Гц і особливо 3000-4000 Гц.

Звуковий тиск – різниця між значеннями повного та середнього тиску, який спостерігається у середовищі при відсутності звукового поля. Вимірюють його у ньютонах на 1 м2 (Н/м2) або у паскалях (Па). Швидкість звуку у повітрі при температурі 20 оС дорівнює 340 м/с.

Питання забезпечення безпеки особового складу ВТЗА, населення та навколишнього природного середовища від впливу електромагнітних випромінювань (ЕМВ) має важливе медичне та соціально-економічне значення. Особливу увагу при цьому приділяють санітарному нагляду за джерелами цих випромінювань. Основою організації державного санітарного нагляду є санітарні норми і правила, які містять як норми, так і основні положення гігієнічних вимог до засобів вимірювання.

До джерел електромагнітного випромінювання (ЕМВ) в населених пунктах належать:

• радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, що працюють в смузі радіочастот;

• мережа ліній електропередачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електричних підстанцій (розподільних пристроїв, перетворювачів електроенергії, трансформаторів, випрямлячів та ін.);

• електротранспорт.

Слід зауважити, що кількість цих джерел з кожним роком зростає.

До основних джерел ЕМВ у військах зв’язку відносяться:

• радіо-, радіорелейні, тропосферні станції та станції космічного зв’язку, тобто радіотехнічні об’єкти (РТО), які працюють в смузі радіочастот;

• електрообладнання автомобільної та спеціальної транспортної техніки;

• станції електроживлення, що включають в себе розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі та інші пристрої і споруди;

• радіолокаційні і радіонавігаційні станції.