3.Охорона лісових ресурсів.

Стан навколишнього природного середовища значною мірою визначається лісистістю території та якісними характеристиками лісів. Україна – малолісна держава; лісистість її території близько 15,6 %. Площа земель лісового фонду складає 10,8 млн. га (з них 9,4 млн. га вкрито лісами). За останні 50 років лісистість країни збільшилась на 4 %, але ліси розміщені нерівномірно і виконують, в основному, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. Нині ліси інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викидів і пожеж, часто від недбайливого відведення земель під різного роду будівництво з наступною вирубкою лісу. Лише за останнє десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис. га лісових насаджень, впливу радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС зазнали 3,3 млн. га лісу. Вирубка лісового фонду перевищує його відновлення, бо процес відновлення лісу є довготривалим (100-200 років). Обсяги сучасного захисту лісорозведення не забезпечують повного заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель. Велике занепокоєння викликає інтенсивна експлуатація лісів у Карпатському та Поліському регіонах, де зосереджені основні запаси деревини. Великих збитків завдають лісові пожежі. Багато випадків пожеж в приписаних до Міністерства оборони лісах відбувається під час військових навчань та зборів.

Екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням при розвитку лісохімічного комплексу, осушення боліт та стихійний розвиток колективного будівництва привів до зниження потенціалу майже на 70 % цінних рослинно-тваринних комплексів і ландшафтів України. Відбувається деградація фонду флори і фауни у всіх регіонах України; площа природно-заповідного фонду України становить всього 2,2 %, що в 2 – 3 рази менше рекомендованої норми.

За народногосподарським значенням, місцерозташуванням та виконуваними функціями всі ліси розподіляють на три групи:

І група – ліси, яки виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні і оздоровчі функції. Ліси заповідників, національних та природних парків, пам’ятники природи тощо;

ІІ група – ліси районів з великою щільністю населення, які мають заборонене та обмежене експлуатаційне значення;

ІІІ група – ліси багатолісових районів, які мають експлуатаційне значення і задовольняють потреби народного господарства у деревині.

В лісах І групи забороняється заготівля деревини і проводяться виключно санітарні рубки та рубки догляду за лісом. До цих лісів відносяться міські ліси, зелени зони навколо населених пунктів, промислових комплексів та виробництв, ліси зон санітарної охорони джерел водопостачання.

Охорона лісових ресурсів – це система науково обґрунтованих біологічних, лісотехнічних, адміністративних, правових та інших заходів, спрямованих на бережливе, раціональне використання і відновлення лісів для посилення їх природоохоронних, господарських та інших корисних природних властивостей. Охорона лісових ресурсів у військах здійснюються у відповідності з Лісовим кодексом України, а також з іншими природоохоронними нормативно-правовими документами, наказами і директивами Міністерства оборони України.

Лісоохоронні заходи полягають в охороні лісу як екологічного комплексу і включають:

• протипожежну і санітарну охорону;

• охорону лісів від знищення і виснаження;

• систему попереджувальних, заборонних, праворегулюючих та зобов’язуючих заходів, які забороняють нераціональну експлуатацію лісових ресурсів;

• встановлення найбільш раціонального режиму лісокористування;

• захист лісової рослинності від шкідливих впливів;

• створення захисних насаджень та зелених зон у населених пунктах, на територіях організацій, військових частин тощо.

За Міністерством оборони України закріплені ліси, які є частиною лісів Державного лісового фонду України. Ведення господарства в цих лісах здійснюються у відповідності з вимогами Лісового кодексу України та наказів МО України. Безпосередньо веденням господарства в них займаються військові лісгоспи або лісництва. На начальників військових лісгоспів (лісництв) і командирів частин у зоні їх діяльності покладається охорона лісів від пожеж, самовільних вирубок, інших лісопорушень, проведення відпуску лісу, організація побічного користування і відновлення лісових ресурсів.

Відпуск лісу в закріплених за військовими лісгоспами лісах проводиться за дотриманням діючих Правил відпуску деревини, інструкцій та настанов. Розмір лісу по лісгоспу не повинен перевищувати встановленої для нього лісовпорядкуванням розра-хункової лісосіки. Забороняється вирубка лісу без лісорубочного квитка, який виписується військовим лісгоспом і є документом, що дає право на вирубку.

При видачі квитків та вирубку і на побічне користування військові лісгоспи повинні довести до користувачів встановлені командиром військової частини, начальником гарнізону умови допуску робітників до робочих місць, термін проведення робіт, маршрути пересування транспорту, способи вивезення деревини.

Військові частини, дислоковані на території військового лісгоспу, повинні:

• організувати охорону лісу на технічних територіях, а також на лісових ділянках, які передані під охорону військовим частинам;

• забезпечити охорону лісів від пожеж та самовільних вирубок під час навчань та стрільб;

• своєчасно попереджувати військові лісгоспи про проведення занять з бойової стрільби і виконання підривних робіт;

• узгоджувати з військовими лісгоспами місця прокладки шляхів для колон транспорту та техніки, відкриття учбових бліндажів та інші заходи які проводяться військовими частинами за межами полігонів і які можуть завдати шкоди лісовому господарству;

• надавати допомогу військовим лісгоспам у виконанні лісогосподарських робіт, в охороні лісів;

• надавати можливу посильну допомогу в гасінні лісових пожеж у порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України.

Частину мисливських угідь в Україні складають військові мисливські угіддя, на яких проживає велика кількість цінних видів тварин, багато з яких занесені до Червоної книги і знаходяться під загрозою зникнення. У військових мисливських товариствах трапляється немало випадків браконьєрства, полювання без ліцензії. Серед порушників чимало військовослужбовців, особливо із складу військових частин, дислокованих на території військових лісгоспів, або сусідніх з ними.